Якщо журналістика повинна бути на боці людини — значить, і процес створення матеріалу має починатися з людини. Один із методів, який цьому сприяє, — дизайн-мислення. Його активно використовують технологічні компанії, інноваційні бренди та незалежні медіа. Ми пояснюємо, як працює цей підхід, і чому його варто опанувати.
Що таке дизайн-мислення?
Дизайн-мислення — це не про графіку, а про спосіб думати. Це метод створення рішень, орієнтований на людину. Він допомагає не просто вигадати ідею, а знайти і перевірити рішення, яке буде справді потрібним, зручним і ефективним для кінцевого користувача.
Метод передбачає п’ять етапів:
- Емпатія — спостерігати, слухати, розуміти потреби людей.
- Формулювання проблеми — чітко визначити, що саме потребує вирішення.
- Ідеація — згенерувати якомога більше ідей.
- Прототипування — швидко зробити чернетку рішення.
- Тестування — дати людям спробувати й адаптувати відповідно до їх зворотного зв’язку
Як це працює у великому бізнесі
«Zara» — спочатку емпатія, потім рішення. Компанія Zara — класичний приклад бізнесу, що використовує логіку дизайн-мислення. Команда постійно відстежує поведінку покупців у магазинах, аби швидко змінювати колекції на основі реального попиту. Вони не припускають, що буде трендовим — вони спостерігають і діють. Це класичний підхід «спочатку емпатія, потім рішення».
Журналістика майбутнього працює так само: ми не просто публікуємо новину, а задаємось питанням — чому вона важлива, що вона змінює, як впливає на суспільство.
«McDonald’s» — дизайн-мислення для миттєвого замовлення. Компанія використовувала елементи дизайн-мислення для створення терміналів самообслуговування. Команди досліджували, що лякає або зупиняє клієнтів під час замовлення, і адаптували інтерфейс так, щоб навіть новачок міг зробити замовлення за хвилину.
«Monobank» — розумний банкінг, що працює для клієнта. Цей український проєкт став прикладом того, як глибоке розуміння користувача може сформувати абсолютно новий досвід у, здавалося б, консервативній галузі — банкінгу. Замість того щоб створити черговий «мобільний додаток банку», команда monobank почала з питань:
- Чому люди не люблять банки?
- Що їх дратує?
- Як зробити банківський сервіс простим, навіть приємним?
Вони постійно спостерігали за поведінкою користувачів, тестували нові фічі, реагували на відгуки у соцмережах. Саме так з’явилися функції на кшталт моментального кешбеку, категорій витрат у вигляді емоджи, інтерактивного кота у чаті, або push-нагадування «заплати за комуналку». Це не фішки — це результат уважного слухання клієнта.
Думай як дизайнер — пиши як журналіст
«Я, іноді, сприймаю журналістику як послугу. Якщо ми хочемо, щоб нас читали, довіряли і поверталися, маємо не лише писати тексти, а й вирішувати проблеми аудиторії», — говорить Леонід Можегов, креативний директор українського стартапу, де метод дизайн-мислення став основою побудови всієї логіки продукту. «Це не просто інструмент для команд розробки. Це спосіб дивитися на реальність: вийти з власної голови і подивитися на ситуацію очима інших. Ми почали з розмов з людьми, а не з прототипу. Це було принципово. Ми хотіли не нав’язувати сервіс, а створити його на основі реального болю користувача — його ліні, втоми, недовіри. Саме звідти з’явились функції, тональність, навіть дизайн», — додає він.
Як це працює в журналістській практиці?
Уявімо, що ви пишете матеріал про зміну клімату. Стандартний підхід — знайти експерта, цифри і подати факти. Підхід дизайн-мислення — спочатку зрозуміти:
- Що люди насправді відчувають, коли чують про кліматичні зміни?
- Чому вони не діють?
- Який формат подачі змусить їх подумати або змінити щось у поведінці?
Це дозволяє заглибитись у тему. Саме тому дизайн-мислення — надзвичайно корисний інструмент у журналістиці рішень, яка спрямована не тільки на висвітлення проблем, а й на висвітлення шляхів їх подолання.
«Я завжди формулюю проблему в стилі: що має змінитися у суспільстві після публікації матеріалу. І це змінює логіку роботи. Замість «Напишу про те, що в місті вирубують дерева» я починаю з «Люди не розуміють, як впливати на рішення міської ради й що робити, коли зникає сквер під вікнами». І текст змінюється радикально», — пояснює наш співрозмовник Леонід.
Чому це важливо для студентів факультету журналістики?
Дизайн-мислення допомагає:
- Сформувати навички роботи з аудиторією, а не лише з темою.
- Розвиває критичне і креативне мислення: не просто «що написати», а «як це вирішить проблему аудиторії».
Світ змінюється — змінюється й журналістика
«Дизайн-мислення – це не чарівна паличка. Це спосіб навести порядок у власному мисленні й побачити читача не як статистичну одиницю, а як живу людину. Це допомагає не просто інформувати, а й вирішувати реальні проблеми», — підсумовує Леонід.
Отже, дизайн-мислення — це інструмент, який допомагає мислити глибше, бачити ширше і створювати тексти, що резонують. Для студентів-журналістів це не просто корисна навичка — це потенційна перевага в професії.
Катерина Полтавцева, 2 курс
