Медійники — творчі професіонали, які щодня активно працюють з людьми та взаємодіють із суспільством. Через таку тісну і постійну комунікацію проблема вигорання в медіасфері є поширеним явищем. Ми поспілкувалися із психологинею Світланою Бондар, яка надала поради студентам для боротьби з емоційним виснаженням.
Профілактика емоційного вигорання
Загальною профілактикою емоційного вигорання, незалежно від професії, є: регулярний відпочинок — фізичний та ментальний; увага до навантаження на роботі; розмежування праці та особистого життя; правильні режими сну та харчування; наявність фізичної активності; уникнення ізольованості від значущого оточення і навпаки; зменшення контактів із «токсичними» людьми. Також не варто боятись просити про підтримку і допомогу, коли сам не справляєшся.
Поради для майбутніх журналістів
1) Оскільки медійники контактують із великою кількістю інформації, то швидко настає когнітивна виснаженість. Потрібно за цим слідкувати. Тут варто пам’ятати про контроль споживання контенту у позаробочий час, щоб людина відпочивала — баланс роботи й особистого життя — та мала змогу регенерувати ресурси. Також обов’язково потрібно робити перерви на роботі, якщо є така можливість — знову ж таки, щоб відновити сили.
2) Багато контактів із людьми — інтервʼю, пресконференції тощо — теж призводять до емоційного перенавантаження. Особливо, якщо додається споживання негативної інформації. Тому в наш час журналіст піддається інтенсивному стресу, адже тримає в собі агресивні емоції, почуття та думки, або ж навпаки — входить в депресивні стани. Потрібно більше приділяти увагу вивільненню цих емоцій, почуттів та думок, щоб вони не накопичувалися. По Фрейду: чим більше ми подавляємо емоції, тим сильніше моральний стан буде погіршуватися.
3) Одна з найважливіших порад: підвищення толерантності до фрустрації. Фрустрація — розбіжність реальності з очікуванням.
4) Якщо людина — новачок, то обовʼязковою є внутрішня робота з перфекціонізмом та романтизацією професії. Адже після романтизації, наприклад, може бути розчарування у власному виборі, що призведе до емоційного напруження та після — вигорання.
5) Також важливі робота з самокритикою, гіпервідповідальністю, синдромом відмінника тощо. Треба знайти, яка саме характеристика може бути фактором розвитку вигорання в людини — і працювати з нею. Важливим також є розвиток асертивності — вміння казати ні, відстоювати свою думку.
Узагальнення порад для медійників
Перше: більше відпочивати ментально. Особливо варто експериментувати із різними активними видами дозвілля — пробувати нове. Або ж навпаки — звертатися до пасивного відпочинку та дозволяти собі нічого не робити. Основна умова — підтримка когнітивної стійкості та активності.
Друге: не тримати в собі негативні емоції від спожитої інформації. Чимало занять можуть допомогти в цьому: арттерапія, релаксація, спорт чи медитація. Треба просто знайти те, що особисто підійде людині.
Третє: комунікувати з приємними для тебе колегами, ділитися з ними власними думками, прохати про допомогу та запитувати поради. Тут важливо не ізолювати себе від колективу. Теж саме і з особистим життям. В будь-якому разі: людям завжди потрібні інші люди.
Сабіна Гасанова, 3 курс
Матеріал в межах практики у лабораторії пресслужби факультету