Емоційне вигорання у журналістів: що з ним робити і як уникнути?

Медійники — творчі професіонали, які щодня активно працюють з людьми та взаємодіють із суспільством. Через таку тісну і постійну комунікацію проблема вигорання в медіасфері є поширеним явищем. Ми поспілкувалися із психологинею Світланою Бондар, яка надала  поради студентам для боротьби з емоційним виснаженням.

Профілактика емоційного вигорання

Загальною профілактикою емоційного вигорання, незалежно від професії, є: регулярний відпочинок — фізичний та ментальний; увага до навантаження на роботі; розмежування праці та особистого життя; правильні режими сну та харчування; наявність фізичної активності; уникнення ізольованості від значущого оточення і навпаки; зменшення контактів із «токсичними» людьми. Також не варто боятись просити про підтримку і допомогу, коли сам не справляєшся.

Поради для майбутніх журналістів

1) Оскільки медійники контактують із великою кількістю інформації, то швидко настає когнітивна виснаженість. Потрібно за цим слідкувати. Тут варто пам’ятати про контроль споживання контенту у позаробочий час, щоб людина відпочивала — баланс роботи й особистого життя — та мала змогу регенерувати ресурси. Також обов’язково потрібно робити перерви на роботі, якщо є така можливість — знову ж таки, щоб відновити сили.

2) Багато контактів із людьми — інтервʼю, пресконференції тощо — теж призводять до емоційного перенавантаження. Особливо, якщо додається споживання негативної інформації. Тому в наш час журналіст піддається інтенсивному стресу, адже тримає в собі агресивні емоції, почуття та думки, або ж навпаки — входить в депресивні стани. Потрібно більше приділяти увагу вивільненню цих емоцій, почуттів та думок, щоб вони не накопичувалися. По Фрейду: чим більше ми подавляємо емоції, тим сильніше моральний стан буде погіршуватися.

3) Одна з найважливіших порад: підвищення толерантності до фрустрації. Фрустрація — розбіжність реальності з очікуванням.

4) Якщо людина — новачок, то обовʼязковою є внутрішня робота з перфекціонізмом та романтизацією професії. Адже після романтизації, наприклад, може бути розчарування у власному виборі, що призведе до емоційного напруження та після — вигорання.

5) Також важливі робота з самокритикою, гіпервідповідальністю, синдромом відмінника тощо. Треба знайти, яка саме характеристика може бути фактором розвитку вигорання в людини — і працювати з нею. Важливим також є розвиток асертивності — вміння казати ні, відстоювати свою думку.

Узагальнення порад для медійників

Перше: більше відпочивати ментально. Особливо варто експериментувати із різними активними видами дозвілля — пробувати нове. Або ж навпаки — звертатися до пасивного відпочинку та дозволяти собі нічого не робити. Основна умова — підтримка когнітивної стійкості та активності.

Друге: не тримати в собі негативні емоції від спожитої інформації. Чимало занять можуть допомогти в цьому: арттерапія, релаксація, спорт чи медитація. Треба просто знайти те, що особисто підійде людині. 

Третє: комунікувати з приємними для тебе колегами, ділитися з ними власними думками, прохати про допомогу та запитувати поради. Тут важливо не ізолювати себе від колективу. Теж саме і з особистим життям. В будь-якому разі: людям завжди потрібні інші люди. 

Сабіна Гасанова, 3 курс 

Матеріал в межах практики у лабораторії пресслужби факультету

Поділитися:
Останні оновлення

Лекція «Інформаційна гігієна під час війни» від викладачів факультету

Викладачі факультету журналістики, реклами та видавничої справи продовжують активно долучатися до важливих соціальних ініціатив, спрямованих на підвищення медіаграмотності суспільства. 26 вересня у Центральній бібліотеці імені Івана Франка відбулася важлива лекція-тренінг на тему «Інформаційна гігієна під час війни». Спікерами заходу стали наші викладачі Сергій Азєєв та Олена Орлова. Викладачі зосередили увагу аудиторії на критично важливих

Читати далі >

Відкритий діалог зі студентами факультету журналістики: зустріч з начальником Одеської ОВА Олегом Кіпером

На факультеті журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І.І. Мечникова 24 вересня відбулася зустріч студентів із начальником Одеської обласної військової адміністрації Олегом Олександровичем Кіпером. Захід пройшов у форматі відкритого діалогу, що дало можливість студентам напряму поспілкуватися з очільником області. Молодь ставила запитання, які торкалися не лише професійних аспектів роботи обласної адміністрації,

Читати далі >

Вбивство за кодом ДНК

Голокост вважається однією з найбільших трагедій людства – це час, коли євреям було заборонено жити. Розмовляючи про цей геноцид, одразу в пам’яті лунає згадка про місце, де лише за два дні втратили близько 34 тисяч осіб – Бабин Яр. Після деокупації України від німецьких військ, радянська влада все ще старалася замовчувати події того часу,

Читати далі >

Мрія, що стала покликанням

У той час, коли більшість дітей захоплювалися іграми чи комп’ютерами, його увагу привертали історії про мужність і самопожертву. Денис Кущіз дитинства мріяв бути рятувальником. Тепер дитяча мрія перетворилася на щоденну роботу — відповідальну, небезпечну й нині дуже затребувану. Денис працює в аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення на посаді сапера відділення піротехнічних робіт. Заочно опановує спеціальність

Читати далі >