#Ми_читаємо: книги, які допоможуть писати так, щоб кожен прочитав до кінця

На сьогодні увага читача стала неймовірно цінним ресурсом, а  мистецтво розповідання історій в свою чергу — сторітелінг — набуває все більшої популярності. Для того, щоб оволодіти мистецтвом написання текстів, журналістам необхідно розуміти структуру й техніки наративу, а також знати, як використовувати їх для побудови власних матеріалів. 

У цій добірці ми зібрали кілька книг, які допоможуть студентам-журналістам розвинути свої навички сторітелінгу, зробити матеріали більш живими, динамічними та інформативними, а головне — корисними для читачів. 

«Наука сторітелінгу. Чому історії впливають на нас і як ними впливати на інших». Вілл Сторр

У книзі «Наука сторітелінгу. Чому історії впливають на нас і як ними впливати на інших» британський письменник і журналіст Вілл Сторр дає глибоку наукову відповідь на питання «Чому одні історії захоплюють нас з першого рядка, а інші залишають байдужими?». Це нетиповий посібник зі сторітелінгу з набором технічних порад, як побудувати сюжет, який досліджує людську природу через призму оповідей. 

Сторр починає з основної тези: кожна людина живе всередині власної «історії про себе», в якій вона — головний герой. Саме ця внутрішня нарація визначає наші рішення, драми, перемоги і поразки. Книга ґрунтується не лише на літературних теоріях, але й на даних нейронауки, когнітивної психології та еволюційної біології, що додає їй переконливості.

Пишучи надзвичайно живо і доступно, письменник пояснює складні речі простою мовою, а численні приклади з кіно, класичної літератури, стендап-комедії та навіть особистих історій роблять читання легким і захопливим. Автор проводить нас через анатомію історії: від першої сцени, де герой зіштовхується зі своїм недосконалим баченням світу, до фіналу, де він зазнає змін або руйнується.  Варто зауважити, що одним із найсильніших моментів книги є розвінчання популярних міфів про ідеальних героїв, оскільки Сторр наполягає: нас не приваблюють бездоганні персонажі. Нам цікаві складні, суперечливі люди, які роблять помилки, які мають сліпі плями у власному мисленні і змушені заради виживання або любові переосмислювати свої найглибші переконання. Автор показує, як розуміння принципів оповіді допомагає у журналістиці, маркетингу, бізнесі і навіть у повсякденному спілкуванні. Адже кожного разу, коли ми намагаємося переконати інших у чомусь, ми розповідаємо історію.

«Як писати добре. Класичний посібник зі створення нехудожніх текстів». Вільям Зінссер

Журналіст у своїй книзі пропонує читачеві, незалежно від його професії, важливі поради, як робити написання текстів ясним, чітким і доступним. Таким чином, він ніби дає інструкцію з написання власних текстів з поєднанням аналізу на сам процес його створення. Зінссер тлумачить, що письменство — це далеко не талант, яким володіють лише обрані люди, а навичка, яку може опанувати кожен. Книга зосереджена на тому, щоб допомогти авторам, журналістам, блогерам, а також усім, хто працює з текстами, зрозуміти, що справжнє письмо не потребує складних конструкцій і пафосу. У своїй роботі письменник наголошує на трьох важливих аспектах: чіткість, простота та особистий стиль. Він пояснює, що кожен текст може і має бути максимально зрозумілим для читача, а це досягається через акуратний вибір слів, збереження логічності і лапідарності, й не менш важливу увагу до деталей.

Особливу увагу в книзі приділено редагуванню, яке, за словами автора, є важливим етапом у створенні тексту. Зінссер наголошує, що навіть найкращий письменник не може обійтися без ретельного перегляду та вдосконалення своїх матеріалів. Таким чином, той, хто пише, має змогу усунути зайві слова, зробити текст більш досконалим і точним.

Робота Вільяма Сінссера містить безліч практичних порад для розвитку стилю, адже й сам письменник щиро вірить, що кожен автор має знайти свій унікальний голос, що відображатиме його особистість крізь слово.  Простота викладу матеріалу робить книгу дороговказом для початківців, а детальний розбір і приклади дозволяють навіть досвідченим авторам удосконалювати свої навички. «Як писати добре. Класичний посібник зі створення нехудожніх текстів» — помічник для тих, хто хоче створювати тексти, які захоплюють, переконують і залишають слід. Вільям Зінссер наголошує, що головне — це працювати, писати, редагувати і знову писати. Це постійний процес удосконалення, і кожен текст — це можливість стати кращим.

«Пиши сильно. Практичні вправи, поради, теорія». Litosvita

У цій книзі зібрано все, що потрібно для того, щоб навчитися писати зрозуміло, чітко та захопливо. Це інструмент, який допоможе кожному автору, незалежно від досвіду, удосконалити своє письмо. Книга орієнтована на широке коло читачів: від початківців до професіоналів, які хочуть зробити свої тексти більш впливовими та емоційно насиченими.

«Пиши сильно. Практичні вправи, поради, теорія» — практичний посібник, який поєднує в собі теорію та вправи, що дають змогу не тільки розібратися в основах письма, а й одразу ж застосувати набуті знання. Автори пропонують прості й ефективні методи для покращення тексту: як створювати яскраві образи, працювати з емоціями, вибудовувати логічні зв’язки між ідеями та створювати «сильні» фінали. Важливо зауважити, що кожен розділ супроводжується конкретними вправами, які допомагають закріпити навички й зробити процес навчання інтерактивним.

Особливість цієї книги в тому, що вона не зупиняється лише на теоретичних аспектах. Вона надає чіткі вказівки, як працювати з текстами на практиці, змушуючи читача відразу застосовувати отримані знання. Від вправ на розвиток творчого мислення до технік побудови аргументів — книга пропонує універсальні інструменти для будь-якого жанру, будь то стаття, есе або художній твір.

Те, що справді виділяє цю роботу серед інших подібних посібників, — це її доступність. Вона написана простою, зрозумілою мовою, не навантажує читача складними термінами, але при цьому дає потужний базис для розвитку писемних навичок. Автори чітко пояснюють, що не потрібно бути генієм, щоб писати сильно — достатньо тренуватися і вчитися бачити текст не тільки як набір слів, а й як інструмент, здатний змінювати уявлення та емоції.

Наталія Сатанівська, пресслужба факультету

Поділитися:
Останні оновлення

Вбивство за кодом ДНК

Голокост вважається однією з найбільших трагедій людства – це час, коли євреям було заборонено жити. Розмовляючи про цей геноцид, одразу в пам’яті лунає згадка про місце, де лише за два дні втратили близько 34 тисяч осіб – Бабин Яр. Після деокупації України від німецьких військ, радянська влада все ще старалася замовчувати події того часу,

Читати далі >

Мрія, що стала покликанням

У той час, коли більшість дітей захоплювалися іграми чи комп’ютерами, його увагу привертали історії про мужність і самопожертву. Денис Кущіз дитинства мріяв бути рятувальником. Тепер дитяча мрія перетворилася на щоденну роботу — відповідальну, небезпечну й нині дуже затребувану. Денис працює в аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення на посаді сапера відділення піротехнічних робіт. Заочно опановує спеціальність

Читати далі >

«РЕБЕЛІЯ» – УКРАЇНСЬКИЙ БРОДВЕЙ

Ребелія [1991] – новий TikTok феномен, який захоплює українські чарти. Вистава про найдорожче – нашу незалежність. Історія про тернистий шлях української інтелігенції другої половини XX ст. (шістдесятників та дисидентів) від МУР. Шостого жовтня 2025 року група завітала до Одеси. МУР – творче об’єднання, засноване молодим режисером Олександром Хоменком у 2022 році. Спочатку їх навчально-історичні

Читати далі >

Залишити придатну до життя планету – наш обов’язок

Всесвітній день вегана, який щороку відзначають 1 листопада, – стає чудовою нагодою замислитися, яку «ціну» ми сплачуємо, споживаючи продукти тваринного походження. Анна, веганка, екоактивістка та представниця Instagram-проєкту «The Only One Planet», ділиться своєю історією. Вона пояснює, чому важливо розрізняти факти від «фантазій», спростовує поширені міфи й ділиться практичними порадами – як почати змінюватися і

Читати далі >