Для покращення своїх знань у цій сфері наша студентка 4 курсу Наталія Сатанівська звернулася до неформальної освіти. Здобувачка відвідала онлайн-воркшоп на тему «Рецепти безпеки: як уникати ризиків штучного інтелекту».
Лекцію підготували експерти Лабораторії цифрової безпеки. Учасниками події були журналісти регіональних ЗМІ, студенти з різних університетів, представники громадянського суспільства та медіа, а також інші охочі.
Захід тривав дві години. Тренери та юристи Тетяна Авдєєва й Олександр Бахтін розповіли про: системи штучного інтелекту з недопустимим ризиком, наслідки використання таких систем, як налаштовувати інструменти ШІ та перевіряти в них інформацію про безпеку персональних даних. Зокрема, слухачі дізналися про рекомендації для організацій громадянського суспільства та медіа, які допоможуть запобігти або пом’якшити ризики під час використання ШІ.
Також під час воркшопу відбулася презентація посібника «Використання систем ШІ відповідно до прав людини». Учасники заходу мали можливість ознайомитися зі змістом видання, а також дізнатися про його застосування на практиці.
Ми поспілкувалися з учасницею онлайн-лекції від нашого факультету Наталією Сатанівською.
Враження від відвідування онлайн-воркшопу
«Такі заходи лише надихають та мотивують більше вивчати, дізнаватися, удосконалюватися. Залучення ШІ у своє професійне та побутове життя має низку наслідків. Чимало з них нам невідомі. Дізнавшись детальніше про них, я черговий раз переконалася, що є куди рости, а такі воркшопи надають можливість вбачати напрямок розвитку, за яким варто наполегливо йти. Після відвідування цього онлайн-заходу в голові почали генеруватися різні ідеї: від креативних підходів до створення матеріалів до практичних навичок для професійного зростання з безпечним використанням ШІ, які варто втілювати. Це чудова можливість удосконалити навички, поставити питання експертам і навіть отримати зворотний зв’язок».
Рекомендації щодо безпеки використання ШІ у медіа, про які дізналася Наталія
«Одним з найважливіших аспектів виділила для себе — відповідально обирати ШІ. Перед тим, як впровадити таку систему в медіа, треба ретельно дослідити її роботу. І в цьому випадку краще перестрахуватися, аби уникнути очевидних ризиків. Яскравим прикладом може бути порушення прав людини. Ми, як майбутні медійники, маємо приділяти чимало уваги цій темі.
Друге — беззаперечно, збирати інформацію та використовувати персональні дані необхідно лише в межах закону. Журналісти медіа, що збирають та шукають ПД за допомогою ШІ, так чи інакше повинні переконатися, що ці системи штучного інтелекту мають дійсну правову основу, зокрема контракт або суспільний інтерес, для збору та використання персональних даних. Також тут треба зважати, що інструменти системи ШІ повинні надавати в нашому випадку медійникам чітку та доступну інформацію про те, як персональні дані збираються, використовуються та передаються, і які існують права щодо них.
Хочу також виділити й забезпечення захисту третіх осіб. Якщо ЗМІ збирає дані за допомогою стеження, розпізнавання обличчя, OSINT-технологій — розвідка на основі відкритих джерел (актуально в межах антикорупційних розслідувань), понад усе важливо захистити третіх осіб від викриття та непотрібного збору їхніх особистих даних. Як приклад, можна навести використання зображень, отриманих за допомогою технологій стеження. Важливо, що усі особи, окрім об’єкта розслідування, мають бути не персоналізовані шляхом розмиття обличчя чи інших ідентифікаційних ознак».
Що найбільше запам’яталося
«Власне, презентація посібника “Використання систем штучного інтелекту відповідно до прав людини”, авторами якого є Тетяна Авдєєва та Олександр Батхін. Це цінність для журналістів. Сучасний світ розвивається нереально стрімко. І без штучного інтелекту важко уявити майбутнє. Вважаю, що ми маємо потоваришувати з ним. Дізнатися його переваги та недоліки. Він (ШІ, — ред.) має свій певний характер, особливості якого маємо вивчати, щоб ця система “не вставляла палки в колеса” в професійній журналістській діяльності. Навпаки, аби треба шукати користь цього інструменту, який допомагатиме в пошуку, збиранні та опрацюванні інформації».
Практичні поради з лекції, які планує застосовувати Наталія у своїй професійній діяльності
«Вбачаю ШІ, як інструмент, що здатний швидко аналізувати великі обсяги даних, що актуально для медійників. Але використовуватиму його лише для попереднього аналізу, самостійно інтерпретуючи результати, щоб уникнути помилкових висновків. Під час написання матеріалів звертатиму увагу на важливість конфіденційності даних. Адже необхідно уважно стежити за тим, які дані вводяться в систему, аби випадково не розкрити конфіденційну інформацію або ідентичність джерел. Взяла для себе також аспект етичності, утримуватися від спрощеної згенерованої інформації. Залучатиму ШІ тільки як інструмент підтримки, а не як основне джерело. Бо існує тонка межа до переходу в дезінформацію, маніпулювання. Окремо зважатиму на ризики фейкових зображень та відео, оскільки ШІ вже дуже вміло генерує правдоподібні, але повністю фейкові медіаматеріали. Тож планую ретельно перевіряти їх на автентичність перед використанням, щоб уникнути поширення дезінформації. Переконана, що інформація з воркшопу так чи інакше допоможе мені у створенні текстів — не спотворених, а достовірних, збалансованих, точних та неупереджених».
Анна Філанюк,
пресслужба факультету