Не дайте нам замовчати: що думають студенти-медійники про обмеження в медіа?

Обмеження свободи слова в медіа завжди було великою проблемою. Особливо це питання набуло гостроти з моменту популярності культури відміни — інтернет-феномен відмови від підтримки публічних осіб через їхні висловлювання або вчинки, які спільнота в мережі вважає неприйнятними.

Чи насправді це явище настільки небезпечне, як його висвітлюють? Та чи дійсно воно шкодить розвитку медіа? Дізнались, що думають з цього приводу наші студенти.

Катерина Дерікот, студентка 3 курсу

Обмеження в ЗМІ завжди було тонкою межею між необхідністю захисту суспільства та загрозою свободі слова. Як студентка факультету журналістики, я розумію, що деякі правила, наприклад, проти мови ворожнечі та дезінформації, можуть бути виправдані. Водночас надмірний державний контроль і цензура можуть стати інструментом придушення критики та альтернативних думок. Важливо знайти баланс, щоб журналісти могли працювати вільно, але відповідально.

Олександра Тер-Григорьян, студентка 3 курсу

Можливість вільно висловлюватися та доносити інформацію аудиторії — базова потреба для медіа. Як інакше доносити інформацію неупереджено, якщо буде щось, про що не можна говорити, хоча слід? Однак зрозуміло, що мають бути певні врегулювання, як, наприклад, заборона мови ворожнечі. Бо, на жаль, є люди, для яких свобода слова дорівнює можливості публічно принижувати інших. Для дотримання балансу між свободою слова, законодавством та іншими правилами, які врегульовують медіа, варто пам’ятати, що безпека людей — як фізично так і морально — має бути на першому місці.

Валерія Танцуренко, студентка 3 курсу

Я погано ставлюсь до обмежень в медіа, тому що цензури не має бути як такої. Люди заслуговують знати правду і звідки про неї дізнаватися, якщо не з офіційних джерел? Якщо будуть обмеження в медіа, то надалі вони посилюватимуться й посилюватимуться — і рано чи пізно країна перетвориться в одну з держав диктаторського режиму. Ми зараз бачимо такі приклади країн, таких, як Північна Корея або Росія, де  люди сліпо вірять всьому, що їм кажуть, і навіть не застосовують критичне мислення або фактчекінг.

Катерина Статій, студентка 2 курсу

Медійні обмеження, на мою думку, мають двосторонній характер. З одного боку, вони створюють напругу між соціальною відповідальністю медіа та свободою преси. Розумію, що під час війни та інформаційних атак, регуляція контенту стає необхідністю для захисту суспільства. Однак є тонка межа, яку не можна перетинати. Демократично встановлені обмеження допомагають боротися з дезінформацією, коли вони прозорі й пропорційні загрозам. Водночас існує небезпека надмірного втручання держави у медіапростір, що може призвести до цензури. Ключовим для мене залишається баланс між суспільною безпекою та правом громадян на повну інформацію. Найкращим фільтром став би розвиток медіаграмотності аудиторії, що дозволило б людям самостійно відрізняти факти від маніпуляцій.

Анна Лапіна, студентка 2 курсу

Обмеження свободи слова категорично не має існувати, на мою думку. Журналісти мають право повідомляти суспільство про всі важливі події та теми. Безумовно, мають бути етичні норми та правила безпеки. Наприклад, з військовими темами варто бути обережними і зайвий раз переконатися в тому, яку інформацію буде безпечно для героїв матеріалів повідомляти. Або яку інформацію про розташування конкретного місця чи позиції варто приховати задля безпеки. Також важлива безпека героїв матеріалів, йдеться не лише про військових. Якщо це людина, яка, до прикладу, зазнала насильства та після викриття може бути засудженою суспільством, тоді при її бажанні особистість може залишатися приватною. А також подібні етичні норми. Але ці правила ніяким чином не заперечують свободу слова у медіа. Без цього банального права у нас не було б можливості вільно висвітлювати суспільно значущі теми, такі як корупція, правопорушення, зловживання службовим становищем і так далі. На мою думку, без цього у суспільства не було б адекватної оцінки політичних та інших подій. Тож дуже важливо не плутати хаотичний потік свідомості, дискримінацію та подібне зі свободою слова. Отже так, вона обов’язково має бути. Свобода слова — це базове право кожної людини і ЗМІ також.

Карина Халипенко, студентка 1 курсу

Я думаю, що свобода слова повинна бути, тому що таким чином ми будемо виражати свою справжню думку, а не повторювати навʼязані тези.

Маргарита Музалевська, студентка 1 курсу

Насправді обмеження свободи слова в медіа-просторі є серйозною загрозою для демократії, оскільки воно перешкоджає громадянам отримувати об’єктивну інформацію. Влада або окремі групи можуть використовувати цензуру для маніпуляції суспільною думкою, що підриває довіру до журналістики. Особливо небезпечним є вплив пропаганди та дезінформації, які можуть формувати хибне уявлення про події.

Сабіна Гасанова, 3 курс

Матеріал в межах практики у лабораторії пресслужби факультету

Поділитися:
Останні оновлення

Люди, цінності та конфлікти: результати курсу «Управління персоналом у медіа»

Предметом вивчення дисципліни є управління персоналом редакцій українських медіа в сучасних умовах.  Мета дисципліни: формування уявлення про управління в редакції засобу масової інформації, набуття навичок роботи з кадрами.  Завдання дисципліни: Творчі проєкти здобувачів: У своєму проєкті студентка дослідила одну з найскладніших тем медіаменеджменту — внутрішні кризи. Через призму досвіду Отара Довженка (ексредактора «Детектора медіа»)

Читати далі >

«Кам’яні обличчя нашої історії»: творчий проєкт студентів у межах курсу «Туристична журналістика в умовах воєнного стану»

Мета навчальної дисципліни – ознайомити здобувачів вищої освіти із тенденціями розвитку туризму у часи збройних протистоянь, зокрема мілітарним туризмом як сферою інноваційного напрямку екстремального та пізнавального туризму, а також навчити їх фіксувати, аналізувати та етично висвітлювати подорожі, пов’язані з військовими подіями, їхніми учасниками, культурною спадщиною, реабілітаційними практиками.  Цінність курсу полягає у тому, щоб здобувачі

Читати далі >

Антропологічна журналістика: методи дослідження та практичні кейси студентів

В курсі «Культурна антропологія та антропологічна журналістика» ми вивчаємо методи культурної антропології, зокрема глибинне занурення до локальної групи, включене спостереження, інтерв’ю з представниками певної локальної групи або носіями певного світогляду. Також ці методи передбачають добре вивчення контексту події. Антропологічна (етнографічна) журналістика, як стверджують фахівці з цього питання Cramer, J., McDevitt, визначають особливості такого типу журналістики

Читати далі >

Від теорії до об’єктива: творчі здобутки курсу «Фотожурналістика: Репортажне фото»

Курс присвячений формуванню у студентів ґрунтовних теоретичних знань і практичних навичок у сфері фотожурналістики з особливим акцентом на репортажну фотографію. Він охоплює як історичні та етичні засади професії, так і сучасні технічні можливості, що забезпечують створення інформативних, змістовно насичених та емоційно виразних зображень. У межах курсу студенти занурюються в розвиток фотожурналістики, аналізують знакові роботи

Читати далі >