Обмеження свободи слова у медіа: чи є такі дії доречними? Частина 1

Обмеження свободи слова у медіа впливає на якість журналістики та довіру аудиторії. Раніше ми розповідали вам про думки наших студентів щодо подібних обмежень. Сьогодні ж пропонуємо ознайомитися з думками викладачів факультету журналістики, реклами та видавничої справи з приводу обмеження свободи слова у медіа та наслідків подібних дій.

Олена Андріївна Іванова, д-р наук із соц. ком., професор, декан факультету журналістики реклами та видавничої справи
Чи має влада керувати тим, як медіа подать інформацію?

Ні, не має. Влада має піклуватися про те, щоб її власна позиція щодо суспільно значимих явищ, проблем, процесів, подій була донесена суспільству, адже громадяни мають право знати, що думає і робить влада. Для цього існують різні інформаційно-комунікаційні механізми, доступні владі, серед яких є й преспосередництво. Тобто влада може спілкуватися зі своїми громадянами через масмедіа. У такому випадку вона має ретельно підбирати спікерів, які оприлюднюють позицію влади для широкого загалу, а також слідкувати за тим, аби журналісти не допускали помилок, неточностей чи перекручування її думок. Крім того, влада має чатувати, аби інформаційний простір держави був безпечним для громадян, для чого вона має теж спеціальні інструменти: процедури ліцензування масмедіа, законодавчі норми, яких мають дотримуватися ЗМІ, спеціальні рішення чи розпорядження, що стосуються поширення певного типу інформації, зокрема в умовах військових дій. Це не керування роботою масмедіа, а виконання обов’язків влади перед громадянами. За межами цих повноважень влада не має впливати на роботу ЗМІ. Робота з інформацією для влади — балансування між публічністю, безпекою, порядком і свободою слова. Пряме цензурування збоку влади погано позначається на іміджі та репутації влади, тож цього краще уникати.

Наскільки свобода слова  медіа важлива для журналістів та споживачів інформації? 

Свобода слова — це суспільна цінність, фундаментальне право демократичного суспільства, яке забезпечує можливість вільно висловлювати позиції, критикувати суспільні інститути, обговорювати ідеї тощо. Свобода слова надзвичайно важлива в умовах розвиненого інформаційного суспільства, де інформація — основний ресурс, адже її вільний рух дає змогу визначати цінність тієї чи іншої інформації та робить її доступною. Також це запобіжник для тотального маніпулювання інформацією, адже вона руйнує монополію на поширення інформації, створює умови для експлікації альтернативних інформаційних продуктів. Це дуже важливо як для оцінки самих оприлюднених даних, так і для розвитку критичного мислення громадськості, якій доводиться весь час підвищувати рівень інформаційної гігієни, співставляти повідомлення, перевіряти їхню достовірність тощо. Для працівників масмедіа свобода слова — це умова професійної діяльності, адже журналіст має забезпечити аудиторію неупередженою, об‘єктивною, точною, повною, контраверсійною інформацією, аби громадськість орієнтувалась у суспільних процесах, адекватно їх бачила та мала змогу ухвалювати ефективні рішення щодо власного життя. А для цього медійник повинен бути позбавлений тиску чи обмежень, окрім тих, які накладаються стандартами професії та журналістською етикою.

Олена Сергіївна Іщенко, старший викладач кафедри журналістики, реклами та медіакомунікацій
Чи має влада керувати тим, як медіа подать інформацію?

Якщо говорити про принципи демократії та свободи слова, то влада не повинна перешкоджати медіа як «четвертій гілці влади» подавати інформацію прозоро. Проте, на мою думку, повна відсутність контролю з боку держави також може мати певні негативні наслідки. Зокрема, це стосується поширення фейкових новин, мови ворожнечі, та навіть пропаганди. У такому випадку владні структури мають право втручатися, але в першу чергу, з метою захисту прав та свобод громадян. Тому я вважаю, що влада має не керувати медіа, а створювати такі рамки закону, які би гарантували відповідальну журналістику.

Наскільки свобода слова  медіа важлива для журналістів та споживачів інформації? 

Свобода слова на сьогоднішній день має принципово важливе значення, як для журналістів, так і для споживачів інформації. Адже для представників медіа вона є фундаментом професійної діяльності. Журналісти мають право на висвітлення подій, на висловлення думки, на розслідування резонансних справ без переслідування та цензури, проте необхідно зважати на закони. Для суспільства свобода слова, на мою думку, гарантує відкритий доступ до різноманітної інформації, що є підґрунтям для формування власної думки та прийняття усвідомлених рішень. 

Олександра Шоміна,

пресслужба факультету 

Поділитися:
Останні оновлення

Люди, цінності та конфлікти: результати курсу «Управління персоналом у медіа»

Предметом вивчення дисципліни є управління персоналом редакцій українських медіа в сучасних умовах.  Мета дисципліни: формування уявлення про управління в редакції засобу масової інформації, набуття навичок роботи з кадрами.  Завдання дисципліни: Творчі проєкти здобувачів: У своєму проєкті студентка дослідила одну з найскладніших тем медіаменеджменту — внутрішні кризи. Через призму досвіду Отара Довженка (ексредактора «Детектора медіа»)

Читати далі >

«Кам’яні обличчя нашої історії»: творчий проєкт студентів у межах курсу «Туристична журналістика в умовах воєнного стану»

Мета навчальної дисципліни – ознайомити здобувачів вищої освіти із тенденціями розвитку туризму у часи збройних протистоянь, зокрема мілітарним туризмом як сферою інноваційного напрямку екстремального та пізнавального туризму, а також навчити їх фіксувати, аналізувати та етично висвітлювати подорожі, пов’язані з військовими подіями, їхніми учасниками, культурною спадщиною, реабілітаційними практиками.  Цінність курсу полягає у тому, щоб здобувачі

Читати далі >

Антропологічна журналістика: методи дослідження та практичні кейси студентів

В курсі «Культурна антропологія та антропологічна журналістика» ми вивчаємо методи культурної антропології, зокрема глибинне занурення до локальної групи, включене спостереження, інтерв’ю з представниками певної локальної групи або носіями певного світогляду. Також ці методи передбачають добре вивчення контексту події. Антропологічна (етнографічна) журналістика, як стверджують фахівці з цього питання Cramer, J., McDevitt, визначають особливості такого типу журналістики

Читати далі >

Від теорії до об’єктива: творчі здобутки курсу «Фотожурналістика: Репортажне фото»

Курс присвячений формуванню у студентів ґрунтовних теоретичних знань і практичних навичок у сфері фотожурналістики з особливим акцентом на репортажну фотографію. Він охоплює як історичні та етичні засади професії, так і сучасні технічні можливості, що забезпечують створення інформативних, змістовно насичених та емоційно виразних зображень. У межах курсу студенти занурюються в розвиток фотожурналістики, аналізують знакові роботи

Читати далі >