Обмеження свободи слова у медіа: чи є такі дії доречними? Частина 3

Свобода слова є невідʼємною складовою демократичного суспільства.  Ми поспілкувались з викладачами факультету журналістики, реклами та видавничої справи з приводу обмежень свободи слова. Їхні думки читайте далі. Нагадуємо, до прочитання доступні також дві попередні частини з цієї серії. 

Алевтіна Валентинівна Пехник, кандидат політ. наук, доцент та зав. кафедри журналістики, реклами та медіакомунікацій

Наскільки свобода слова у медіа важлива для журналістів та споживачів інформації?

Щодо важливості свободи слова у медіа, тут не можна переоцінити її роль. Це ж фундамент, на якому тримається вся система. Для журналістів це, по суті, їхній робочий інструмент. Без свободи слова вони не можуть повноцінно виконувати свою місію — інформувати суспільство, проводити розслідування, висловлювати критичну думку. Це дає їм можливість бути, так би мовити, «сторожовим псом» демократії, пильно стежити за діями влади та інших впливових інституцій. Це важливо не лише для самих журналістів. Для нас, як споживачів інформації, свобода слова — це право знати. Право отримувати різноманітну інформацію, мати доступ до різних точок зору. Це дозволяє нам формувати власну об’єктивну картину світу, приймати зважені рішення, брати участь у громадському житті. Уявіть собі суспільство, де медіа транслюють лише одну «правильну» точку зору. Це прямий шлях до маніпуляцій, до обмеження нашої свободи вибору. Тому, коли ми говоримо про свободу слова у медіа, ми говоримо про щось набагато більше, ніж просто професійні права журналістів. Ми говоримо про здоров’я демократії, про можливість кожного з нас бути поінформованим громадянином, про нашу здатність впливати на хід подій у суспільстві.


Аліна Григорівна Задорожня, кандидат політ.наук, доцент кафедри журналістики, реклами та медіакомунікацій
На вашу думку, чи має влада керувати тим, як медіа подають інформацію? 

Керівний орган для масмедіа має бути. Він має контролювати реєстрацію медіа, відкритість у плані власників, наприклад, фінансування реклами з боку держав, а ще, на мою думку, слідкувати за проявами монополії. В європейських країнах навіть планується створення бази даних медіа, але це якраз для захисту журналістів і їх джерел. 

Наскільки свобода слова у медіа важлива для журналістів та споживачів інформації? 

Якщо ми живемо в демократичній країні, то свобода слова — її невід’ємна складова, проте сьогодні не треба плутати цензуру із заборонами, які існують в період воєнного стану. Сьогодні в пріоритеті безпечність громадян, підтримка захисників, а завдання журналістів при цьому — фіксувати злочини росії, ділитися історіями з фронту, переселених осіб з метою консолідації населення, розповідати про труднощі, досягнення та життя тих, хто рятує нашу країну. Наразі ми спостерігаємо порушення свободи слова з боку росії по відношенню до українських журналістів, які знаходяться на окупованих територіях, через руйнування телевеж чи кібератаки на канали чи сайти.

Арсен Олександрович Подосян, викладач кафедри журналістики, реклами та медіакомунікацій

На вашу думку, чи має влада керувати тим, як медіа подають інформацію? 

У демократичному суспільстві влада не повинна керувати змістом медіа. Однак вона може встановлювати законодавчі рамки, щоб запобігати дезінформації, мові ворожнечі чи загрозам національній безпеці. Головне — зберегти баланс між свободою слова та суспільною відповідальністю.

Наскільки свобода слова у медіа важлива для журналістів та споживачів інформації? 

Свобода слова — це основа незалежної журналістики. Вона дозволяє журналістам висвітлювати події об’єктивно та без страху переслідування. Для споживачів інформації це гарантія доступу до різних точок зору та можливість формувати власну думку.

Олександра Шоміна,

пресслужба факультету

Поділитися:
Останні оновлення

Лекція «Інформаційна гігієна під час війни» від викладачів факультету

Викладачі факультету журналістики, реклами та видавничої справи продовжують активно долучатися до важливих соціальних ініціатив, спрямованих на підвищення медіаграмотності суспільства. 26 вересня у Центральній бібліотеці імені Івана Франка відбулася важлива лекція-тренінг на тему «Інформаційна гігієна під час війни». Спікерами заходу стали наші викладачі Сергій Азєєв та Олена Орлова. Викладачі зосередили увагу аудиторії на критично важливих

Читати далі >

Відкритий діалог зі студентами факультету журналістики: зустріч з начальником Одеської ОВА Олегом Кіпером

На факультеті журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І.І. Мечникова 24 вересня відбулася зустріч студентів із начальником Одеської обласної військової адміністрації Олегом Олександровичем Кіпером. Захід пройшов у форматі відкритого діалогу, що дало можливість студентам напряму поспілкуватися з очільником області. Молодь ставила запитання, які торкалися не лише професійних аспектів роботи обласної адміністрації,

Читати далі >

Вбивство за кодом ДНК

Голокост вважається однією з найбільших трагедій людства – це час, коли євреям було заборонено жити. Розмовляючи про цей геноцид, одразу в пам’яті лунає згадка про місце, де лише за два дні втратили близько 34 тисяч осіб – Бабин Яр. Після деокупації України від німецьких військ, радянська влада все ще старалася замовчувати події того часу,

Читати далі >

Мрія, що стала покликанням

У той час, коли більшість дітей захоплювалися іграми чи комп’ютерами, його увагу привертали історії про мужність і самопожертву. Денис Кущіз дитинства мріяв бути рятувальником. Тепер дитяча мрія перетворилася на щоденну роботу — відповідальну, небезпечну й нині дуже затребувану. Денис працює в аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення на посаді сапера відділення піротехнічних робіт. Заочно опановує спеціальність

Читати далі >