Сьогодні ми продовжуємо ділитись з вами думками наших викладачів з приводу різних обмежень свободи слова у медіа. Що саме вони думають — читайте далі. Нагадуємо, до прочитання доступні пʼять попередніх частин цієї серії.
Євген Миколайович Блінов, старший викладач кафедри періодичної преси та медіаредагування
На вашу думку, чи має влада керувати тим, як медіа подають інформацію?
Розумієте, чистої свободи слова не може бути. Є певні обмеження. Але вони мають стосуватися виключно інформації, яка є державною таємницею, і інформації, яка є забороненою для використання та для розповсюдження, що важливо, під час воєнного стану та, відповідно, бойових дій, які й спричинили введення ось цього воєнного стану. Тобто певну інформацію влада має обмежувати.
Є моменти, де держава має регулювати діяльність медіа, знаєте, або напряму, ось не можна, наприклад, знімати, писати про місця прильотів і таке інше. Тобто певний вплив має бути, але виключно в обмежених моментах.
Наскільки свобода слова важлива для журналістів та споживачів інформації?
Спочатку хочеться сказати, що так, це дуже важливо. Але згадаймо, скільки країн в світі впливових не мають свободи слова в тому сенсі, в якому ми до нього звикли. Ми бачимо, наприклад, що в Росії, Китаї, які є потужними світовими державами-гравцями, які впливають, на превеликий жаль, і на нас, певним чином, свобода слова трактується дуже специфічно. Там незалежних медіа, медіа фактично не існує. Там неможливо критикувати перших осіб. Неможливо критикувати державну політику і таке інше. І знаєте, що найгірше? Що мільйони, десятки і навіть сотні мільйонів людей в тих країнах це підтримують. Тобто таким людям свобода слова в нашому сенсі не потрібна.
До речі, подивіться на країну, яка донедавна вважалася основою демократії — США — з якими брутальними лайками президент накидується на опозиційних журналістів. Що він розповідає про компанію CBS, про компанію CNN? Так, там хіба що не погрози на кшталт, на адресу журналістів. Розумієте, як швидко все змінюється. І, знаєте, можна чого завгодно чекати від авторитарних правителів, які прийшли до влади таким шляхом. І, мабуть, певній частині американського електорату, тобто споживачам, це підходить. І споживачам медіаконтенту, там, в Росії, в Китайській Народній Республіці, в Корейській Народній Демократичній Республіці це підходить.
А чому це підходить — це інша справа. Бо таким людям легше, коли немає вибору, а є один голос — партійний чи державний — їм легше. Я вважаю, що без свободи слова не буде вільного суспільства, бо журналісти також впливають на нього. Вони не тільки обслуговують потреби суспільства, вони на нього тиснуть в хорошому сенсі, призвичаївши людей до того, що є різні думки. Але без свободи слова дуже швидко все перетвориться на концтабір в такому вигляді, як ми бачимо країну-агресорку.
Тетяна Вікторівна Тхоржевська, кандидат іст. наук, доцент, зав. кафедри нових медіа та медіадизайну
На вашу думку, чи має влада керувати тим, як медіа подають інформацію?
Тільки у випадку військової таємниці. В усіх інших випадках — категорично ні. Свобода слова — основа демократії.
Наскільки свобода слова важлива для журналістів та споживачів інформації?
Для журналістів, безумовно, важлива, бо то є основа професії. Без свободи слова журналістика втрачає сенс, на мою думку. Щодо споживачів — тут складніше, оскільки вони бувають різні. Часто людині важко збагнути і прийняти якусь інформацію, яка не відповідає її уявленням. Але якщо потрібна однозначна відповідь, то, скоріше, важлива.
Олександра Шоміна,
пресслужба факультету