Сучасне радіо стрімко змінюється. Традиційні формати змушені адаптуватися до нових умов. Станції активно шукають способи залишатися цікавими для слухачів. Про те, як змінюється ця сфера, нам розповість ведуча Валерія Заблоцька.
Радіо не втрачає своєї головної особливості — ефекту живого спілкування. Прикладом сучасного підходу є проєкт Валерії Заблоцької та Андрія Куца під назвою «Придумкуваті FM». Це не тільки подкаст або ефір: ведучі поєднують власні розмови із заходами для слухачів, тематичними вечірками. «У нас є телеграм-канал, де ми публікуємо записи. Охочі можуть приєднатися до ефіру за посиланням, написати нам і отримати відповідь», — коментує Валерія. Неважливо, де ви перебуваєте : на вулиці чи в автомобілі, можна бути частиною розмови і відчувати ефект присутності.
Поступово розвиток цього формату привів до нових можливостей у цьому виді медіа. Після появи творчих онлайн-проєктів ведучим запропонували долучитися до оновлення міського радіо. Йшлося про ребрендинг хвилі 102,7 FM та створення нового ранкового шоу. Перед ними постало завдання знайти власну концепцію ефіру в умовах війни. Основною ідеєю було не загострювати увагу на негативі, а навпаки — підтримувати слухачів і допомагати їм починати день з більш позитивним настроєм.
Попри зміни у медіапросторі, основні вимоги до професії радіоведучого залишаються актуальними. Як і раніше, його головним завданням є встановлення контакту зі слухачем та утримання уваги. Пані Валерія порівнює роботу в ефірі з акторською майстерністю. «Кожен спіч — це театр», — каже вона. За її словами, ведучий повинен вміти повністю зосередитися на темі, навіть якщо за межами студії відбуваються інші події. «Нам також буває сумно, ми можемо сваритися. Проте під час ефіру все інше не має значення», — додає радіоведуча.
Радіо перетворюється на поєднаний аудіовізуальний формат, де традиційний ефір доповнюється відео, активністю в соцмережах. Такий підхід дає змогу зацікавити молодшу аудиторію. Зараз Валерія також працює у школі, де викладає предмет «Мистецтво». У програмі одна з тем — саме радіо, де вона навчає учнів як писати сценарій, і доводить, що це може бути не лише подача новин, а й гумор. За її словами, його варто вводити в шкільну програму. Він розслабляє, допомагає легше сприймати інформацію та стимулює розвиток мислення в новому напрямку.
Радіо завжди залишається актуальним, але зміни відбуваються швидше, ніж здається на перший погляд. Майбутнє медіа належить тим, хто не боїться поєднувати традиційне й цифрове, інформаційне й розважальне, ефір та інтерактив. Поки є радіо — буде слухач.
Олександра Трішкіна, студентка 3 курсу
