Студенти-активісти. Олександра Гоцуляк: «…бажання вийти з зони комфорту, випробувати себе на стійкість…»

Не лише опановувати майбутню професію, але й активно долучатися до громадського життя — особливості на шляху до кар’єрної мети. Студентка 4 курсу факультету журналістики, реклами та видавничої справи, Олександра Гоцуляк, стала активним учасником громадської організації.

Детальніше про шлях від кандидатки до учасниці ГО «Робимо Вам Нерви», про головні засади та цінності читайте нижче.

Олександра Гоцуляк, студентка четвертого курсу ФЖРВС. Посада в організації: сценаристка відео.

Походження зацікавленості

Моя цікавість до організації «Робимо Вам Нерви» виникла завдяки безпосередньому контакту з її діяльністю. Я була активним підписником їхньої сторінки в Instagram, що дозволило мені регулярно слідкувати за новинами та проєктами. Крім того, мені пощастило познайомитися з кількома учасниками організації особисто. Наші розмови та обмін думками стали, так би мовити, джерелом натхнення та глибшого розуміння їхньої місії.

Основні особливості РВН, які зацікавили

Насамперед місії та цілі безпосередньо цієї організації. Це підвищення рівня національної свідомості нашого регіону, захист прав у сфері обслуговування, збереження та популяризація правдивої історичної спадщини регіону. Ну і звичайно найголовніше зараз — дерусифікація та українізація нашого простору. Адже саме це у сьогоднішньому просторі — важливі завдання, на які повинно звертати суспільство. 

Перші кроки для вступу

Найперше я подала заявку для вступу заповнивши аплікаційну форму. Цей процес загалом тривав не дуже довго, але з певними етапами. Інтерв’ювання (ставили різні питання пов’язані з моїм інтересом до цієї організації), співбесіда (мої навички, досвід, комунікації), а також практичні завдання (їх було два: ситуативне та практичне). 

Найвагоміші мотиви приєднання до ГО

По-перше, свідома думка про те, що Одеса має знати свою історію, культурну спадщину та українських діячів. Це не має бути забутим — це має бути репрезентованим та донесеним до суспільства. По-друге, це бажання вийти з зони комфорту, випробувати себе на стійкість, спробувати себе у новому колективі. Це насправді дуже важливо, тому що у роботі команди можна зустрітися з різними сторонами свого характеру.

Працюючи на таких засадах,  можливо  змінити кардинально ставлення громадян до української мови?

Свідому думку громадян, їх упереджене ставлення не так просто змінити. Це здається на перший погляд, що ніби зробив пост, людина прочитала та все зрозуміла. А, ні… Суспільство має свою думку, свої погляди, й часто ми зустрічаємося з хейтом та негативним ставленням до самої роботи організації. Проте поступово прихильників нашої спільноти стає більше — і це найкраща нагорода, яка може бути у нашій діяльності. Адже якщо людина розуміє значення такого руху сьогодні, значить вона готова змінитися і змінити світ.

Найближчі цінності або ідеї РВН?

Популяризація історичної спадщини нашого регіону. Дерусифікація та українізація на всіх рівнях (вивіски, вулиці, обслуговування і т.д.). Саме такі цінності мені імпонують, бо у нашому суспільстві мають бути люди, які є рушійною силою системи. І тільки у єдності ми зможемо зберегти та примножити нашу історичну спадщину, побудувати сильну та незалежну державу.

Посада та специфіка роботи

Я обіймаю посаду сценаристки відео. Це для мене можливість створювати цілі світи, оживляти персонажів і впливати на емоції глядачів. Найбільше мені подобається процес генерації ідей. Я часто черпаю натхнення з повсякденних спостережень, прогулянки або гортання стрічки соціальних мереж. Для розробки сюжету я зазвичай використовую метод мозкового штурму. Просто сиджу та розпочинаю у всьому бачити щось незвичне й цікаве. 

Набуті навички, отримані знання з університету, які допомагають реалізовувати проєкти в РВН 

Перш за все, це написання текстів. Ми здобуваємо в редакціях круту практику з написання та редагування матеріалів. Це надзвичайно допомагає в роботі. Також робота в команді та комунікація. На журналістській майстерності кожен член редакції відповідає за свої обов’язки і це все залежить від взаємодії між всіма процесами. Саме це виховує у мені дисципліну та відповідальність перед собою та командою. 

Наталія Сатанівська, 

пресслужба факультету

Поділитися:
Останні оновлення

Ілля Чопоров: «Шляху назад уже немає – український театр лише зростатиме»

Його ім’я добре знайоме тим, хто стежить за сучасним театром. Актор і композитор Ілля Чопоров підкорив українську сцену та здобув визнання далеко за її межами. Від культового мюзиклу «Кабаре» до нашумілої вистави «Зілля» – його акторську майстерність важко не помітити. Це розмова з артистом, який вже залишає помітний слід у розвитку театру.  Історія Іллі

Читати далі >

«Я знаю, як стояти за своє»: розмова з військовим Олександром

Музика б’є в груди так само різко, як війна вривається в життя — без попереджень, без пауз, без «чи готові ви?» На концерті «Дк Енергетик» серед людей, світла і голосів я знову бачу його. Це Сашко. Він стоїть так, ніби тримає баланс між двома світами: тим, де ми колись сиділи на старих лавках біофаку,

Читати далі >

Чому хобі вимирають? Гаджет у долонях замінив наше реальне життя

Ніби то звичайна ситуація, група підлітків зібралась у парку щоб разом провести гарно час. Але обличчя висвітлюють холодні світлодіоди смартфонів, сміх та живе спілкування замінює нескінченне прокручування стрічок у телефоні. Світ довкола існує лише через екрани — справжні хобі, прогулянки та живе спілкування стають рідкістю. Така проблема виникає не тільки у підлітків. Дорослі люди

Читати далі >

Високоточна іронія: зброя покоління, народженого з телефоном

Сьогодні, гортаючи стрічку Telegram чи Twitter (вибачте, X), ми бачимо дивну суміш: ось збір на мавіки, ось новини про прильоти, а одразу за ними – мем про «бавовну» в Енгельсі чи акулу в Хургаді. Для стороннього спостерігача зі Заходу це може виглядати як дикість. Для нас – спосіб не збожеволіти і водночас інструмент боротьби.

Читати далі >