Про себе та ФЖРВС:
З дитинства… (починати розповідь банально — цікаво, як на мене) мріяла працювати у бьюті-сфері. Щось мене манило: яскраві макіяжі, що підкреслюють і людські якості, і красу, якою наділила природа, елегантні зачіски. Натомість, то було дитячою мрією. Коли ти дорослішаєш, то змінюються уподобання, орієнтири розвитку. Тому підлітковий вік ознаменувався роздоріжжям — юриспруденція чи журналістика. Бути юристом означало боротися за права, журналістом — за допомогою слова говорити про права, їх порушення, наболілі проблеми суспільства, розповідати історії людей. Ставлячи на ваги ці дві галузі, медіасфера значно переважала. Пройшовши на історичний факультет на бюджетне місце, очі наповнилися сльозами, бо душа тяжіла до моря та журналістики. Завдячуючи підтримці батьків, таки потрапила в стіни ОНУ. І дуже тішуся цьому. Цей новий етап життя трансформував мене, мої погляди та мрії. В університеті я на тисячу відсотків переконалась наскільки важливі комунікація, навички ефективно її вести та здобувати. Навчилася планувати та продуктивно розподіляти час, особливо якщо це одночасна робота над кількома матеріалами/проектами. Навчання в університеті додало більше впевненості в собі, бо меседжі, які ми поширюємо здатні впливати і на суспільство, і на владу. З радістю та сумом усвідомлюю, що незабаром цей тяжкий та водночас світлий період того життя закінчиться.
Досвід у сфері журналістики та комунікацій:
На цей момент, як такого досвіду, немає. Мій досвід — участь в нетворкінгах, воркшопах, конференціях, лекціях. Це дає змогу накопичувати знання, знайомитися з новими суперцікавими та прогресивними людьми, що в майбутньому однозначно залишиться слід під час роботи. До того ж це допомагає мені працювати над матеріалами та завданнями під час занять. А чи це буде медіасередовище, чи інше, покаже час. Про реалізовані проєкти важко відповісти. Можливо незабаром і здійсниться те, про що мріється.
Студентські роки:
Найперше та найсвітліше, що спало на думку — життя в гуртожитку. Це безтурботний період позитиву, нових товаришів та товаришок, недоспаних ночей, але зроблених пар. Знімання сюжетів, нервове їх монтування, перші спроби написання матеріалів і задоволення від отриманих результатів. Щаслива, що за період навчання в ОНУ в моєму житті з’явилися неймовірні, інтелектуальні та напрочуд добрі люди. Безмежно вдячна кожному з них, викладачів, студентів-журналістів, друзів, які залишили теплі спогади на все життя.
Дар’я Барісова, пресслужба факультету