Як студенту ФЖРВС знайти перше стажування та роботу. Частина 2

Ми поспілкувалися зі студентами, які вже спробували себе у ролі журналістів, SMM-спеціалістів та копірайтерів. У матеріалі вони розповіли, якими були їхні перші кроки, поділилися тим, які завдання виконували та дали свої поради для отримання першого досвіду.

Валерія Танцуренко, студентка 3 курсу ФЖРВС

Як ви почали працювати в ЗМІ? Якими були перші кроки?

Мої перші кроки в журналістиці почалися ще до того, як я вступила в університет. Я ще тоді проходила якісь початкові курси і вже плюс-мінус орієнтувалася. Власне, тому на першому курсі я вже активно пробувала знайти роботу, як би це смішно не звучало. І під кінець першого семестру я знайшла своє перше спортивне онлайн-медіа — це було видання «Львівське Kamp sport» — в ньому пропрацювала півроку.

Які завдання вам доводилося виконувати на початку стажування/роботи?

На початку стажування завдання такі самі, як і всім — писати новини, наповнювати новинну стрічку сайту. Якщо, наприклад, беремо якісь пізніші організації, наприклад «Pethouse», де працювала, то там було більше пов’язане з маркетингом. І були залучені зовсім інші види роботи, такі як візуальне наповнення для інстаграму, наповнення й ведення тіктоку, ведення ютуб-каналу. Текстові задачі також були, але це трохи не моя сфера. Основним завданням для мене було наповнення відеоконтентом соцмереж організації.

Які поради ви дали б тим, хто тільки починає свій шлях у медіа?

У мене тільки одна порада, що дуже мені допомогла в свого часу. Незважаючи на те, наскільки крутий проєкт чи робота, куди ви хочете потрапити, ви маєте яскраво та цікаво подати себе, бо креативні люди дуже цінуються. Як тільки ви себе класно презентуєте, на ваш досвід можуть закрити очі — і на його відсутність теж.

Вікторія Бабкова, студентка 3 курсу ФЖРВС

Як ви почали працювати в ЗМІ? Якими були перші кроки?

Почала працювати в онлайн-медіа «Format21» із початку його перезапуску. Обставини склалися вдало: бажання робити щось класне й нове (перше медіа в Україні, що вийшло на «твіч») та чудова команда опинилися в одному місці в один час. Так все й почалося й досі продовжується.

Які завдання вам доводилося виконувати на початку стажування/роботи?

На початку-початку ми не особливо ділили обов’язки. Разом займалися розробкою різних аспектів, вигадуванням фону (для відео) та його встановленням. Разом із ведучим на твічі працювали над сценаріями для відео. Потім все стало більш структуровано: зараз я займаюсь коректуванням текстів, редагуванням аудіоверсій матеріалів та, коли в Києві, допомагаю з гостями для інтерв’ю «на місці».

Які поради ви дали б тим, хто тільки починає свій шлях у медіа?

Опинитися в правильному місці в правильний час — від цього насправді багато залежить. Більше комунікувати з представниками й представницями сфери, де хочете працювати.

Валерія Митько, студентка 3 курсу ФЖРВС

Як знайшли перше стажування в ЗМІ? Якими були перші кроки?

Я переглядала вакансії на фейсбуці. Не одразу наважилася відгукнутися від «Першого міського». Мене підтримав друг, завдяки якому я зважилася спробувати. Для початку мені дали пробне завдання і попросили запропонувати низку тем, за якими можна було б зробити опитування жителів. Їм усе сподобалося, і мене запросили на стажування.

Які завдання вам доводилося виконувати на початку стажування/роботи?

Моїм основним завданням було записувати опитування і відписувати сюжети, брати коментарі в експертів та розшифровувати «цитати». Виходило непогано, хоч і позначалася відсутність досвіду, але особливих проблем не виникало. Сюжети, звісно, потребують більшого професіоналізму, і покращити їх можна було б тільки на практиці. Хоч я дійшла до кінця стажування, зрозуміла для себе, що робота з текстами мені набагато ближча, ніж телебачення. Досвід, отриманий на стажуванні, виявився просто безцінним у будь-якому разі, це не можна порівняти з навчанням в університеті. Один місяць практики замінив семестр, якщо не більше. З’явилася впевненість у собі, покращилися комунікативні навички, мова. І головне — я остаточно визначилася зі своїм інтересом і розумію, де б хотіла розвиватися далі. Можливо, одного дня мені знову захочеться попрацювати в кадрі, не ставлю на цьому хрест, адже в мене справді виходило непогано. Проте зараз текст рідніший.

Які поради дали б тим, хто тільки починає свій шлях у медіа?

Для тих, хто тільки починає: пробуйте. Пишіть, знімайте, монтуйте, фотографуйте. Чудово, якщо ви вже хоча б приблизно знаєте, що вам подобається, але якщо ще не визначилися — потрібно спробувати себе в усьому, щоб краще зрозуміти свої інтереси. Якщо ви не знаєте, що вам цікаво, і займаєтесь справою через силу, – нічого доброго з цього не вийде. 

Кайсіна Дарина, пресслужба факультету

Поділитися:
Останні оновлення

Вбивство за кодом ДНК

Голокост вважається однією з найбільших трагедій людства – це час, коли євреям було заборонено жити. Розмовляючи про цей геноцид, одразу в пам’яті лунає згадка про місце, де лише за два дні втратили близько 34 тисяч осіб – Бабин Яр. Після деокупації України від німецьких військ, радянська влада все ще старалася замовчувати події того часу,

Читати далі >

Мрія, що стала покликанням

У той час, коли більшість дітей захоплювалися іграми чи комп’ютерами, його увагу привертали історії про мужність і самопожертву. Денис Кущіз дитинства мріяв бути рятувальником. Тепер дитяча мрія перетворилася на щоденну роботу — відповідальну, небезпечну й нині дуже затребувану. Денис працює в аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення на посаді сапера відділення піротехнічних робіт. Заочно опановує спеціальність

Читати далі >

«РЕБЕЛІЯ» – УКРАЇНСЬКИЙ БРОДВЕЙ

Ребелія [1991] – новий TikTok феномен, який захоплює українські чарти. Вистава про найдорожче – нашу незалежність. Історія про тернистий шлях української інтелігенції другої половини XX ст. (шістдесятників та дисидентів) від МУР. Шостого жовтня 2025 року група завітала до Одеси. МУР – творче об’єднання, засноване молодим режисером Олександром Хоменком у 2022 році. Спочатку їх навчально-історичні

Читати далі >

Залишити придатну до життя планету – наш обов’язок

Всесвітній день вегана, який щороку відзначають 1 листопада, – стає чудовою нагодою замислитися, яку «ціну» ми сплачуємо, споживаючи продукти тваринного походження. Анна, веганка, екоактивістка та представниця Instagram-проєкту «The Only One Planet», ділиться своєю історією. Вона пояснює, чому важливо розрізняти факти від «фантазій», спростовує поширені міфи й ділиться практичними порадами – як почати змінюватися і

Читати далі >