Політика і журналістика є двома важливими галузями, які мають великий вплив на суспільство. Вони мають багато точок перетину. Журналістика виконує важливу роль у репрезентації політичних подій, аналізі політичних процесів та формуванні громадської думки про політичні рішення та їхні наслідки. Ми вирішили дізнатися, як шукати інфоприводи, обирати експертів та висвітлювати політичні теми?
Ми поспілкувалися з Станіславом Ковальським, завідувачем кафедри журналістики, реклами та медіакомунікацій, кандидатом історичних наук, для того, щоб отримати відповіді на ці питання.
Як шукати інфоприводи?
Ресурсом політичної журналістики є будь-яка політична інформація. Це надає журналісту, який працює з цією проблематикою, широкий спектр можливостей.
Інфоприводи можуть бути раптові, наприклад події з життя політиків, що вимагає від журналіста уважності та оперативності в роботі. Щоб бути першим, хто зможе відреагувати на ці події, треба мати стійку комунікацію з представниками конкретних політичних сил та державних структур, взаємодіяти з громадськими організаціями, що здійснюють моніторинг політичних процесів, відслідковувати вихідну публічну документацію органів політичної влади.
Також інфоприводи можуть бути «планові»: вибори, прийняття законів, реформи, анонсовані політичні акції тощо. Тут журналіст має підтримувати зв’язок із відповідними політичними структурами, слідкувати за порядком денним роботи органів влади, відслідковувати програми, плани роботи та пресрелізи. Більшість політичних процесів складні та тривалі у часі, наприклад, вибори. Вони можуть складатися з багатьох взаємопов’язаних процесів та подій, кожен з яких може представляти самодостатній суспільний інтерес. Тут важлива комунікація як з учасниками політичного процесу, так і з експертами.
Наприклад, базовою інформацією про виборчий процес в Україні володіє Центральна виборча комісія, яка дуже активно взаємодіє з пресою та має свою пресслужбу. У цьому прикладі корисними в якості експертів можуть бути громадські організації, наприклад, Комітет виборців України. КВУ збирає об’єктивну інформацію та активно співпрацює зі ЗМІ. Також цінними джерелами інформації про виборчий процес в Україні можуть стати штаби кандидатів чи партій, що обираються. Вони зацікавлені максимально підтримувати зв’язки із ЗМІ, але слід пам’ятати, що вони переслідують власну вигоду.
Як журналісту обирати експертів та висвітлювати політичні теми?
Оскільки політика складається з різноманітних процесів, пошук експертів у кожному окремому випадку має свою специфіку. Універсальними в цьому випадку можуть бути вчені політологи, економісти, соціологи, з деяких питань компетентні коментарі можуть надати історики. Співробітники будь-якої наукової або освітньої установи можуть бути зацікавлені поділитись із журналістами своїми експертними думками. Також можна звернутись до політтехнологів, колишніх політиків та дипломатів. У деяких випадках експертами можуть стати інші журналісти. Тому підтримка професійних зв’язків у цій галузі дуже важлива.
Журналіст, який працює над політичною проблематикою, має пам’ятати про відповідальність за результати своєї роботи. За словами дослідника політичної журналістики в Україні В. Шкляра, журналіст не тільки відтворює політичні процеси, але й творить саму політику. Журналіст має чітко розуміти суспільні та політичні процеси, вміти прогнозувати та передбачати наслідки політичних рішень, бути сміливим актуалізувати незручні питання перед тими, від кого залежить доля держави. Треба розуміти, що саме в цій сфері функція журналіста, як представника «четвертої влади», найбільш відчутна, адже право на критику — це один із базових принципів демократичного суспільства.
Висвітлюючи політичні теми, журналіст має передусім дотримуватись стандартів своєї роботи та етичних норм. Та пам’ятати, що він не має права займати будь-яку сторону політичного процесу або перетворюватись на агітатора, вчиняти провокації або самому піддаватися їм.
Галина Фалей,
пресслужба факультету