Бої за Бахмут, порятунок поранених українських військових, обстріли міст і намагання примирити світ з опозиційними росіянами — квітневі випуски закордонних медіа були сповнені контрастів. На що вони звертали увагу і що виносили на свої перші шпальти — читайте в нашому огляді.
Le Figaro
У номері за 27 квітня французька газета не винесла теми, пов’язані з нашою державою, на обкладинку. Однак видання не оминуло увагою події в Україні, тож у розділі міжнародних новин 3 матеріали з 5 були присвячені нашій країні. Один з них — «Життя і смерть за свою країну» — був присвячений Олександру Дикому — військовому, який загинув у Бахмуті 16 квітня. Якраз на Великдень, на чому зробили акцент французькі журналісти. Як повідомляло Міністерство молоді та спорту, Дикий був майстром спорту з академічного веслування і неодноразово перемагав на українських та міжнародних змаганнях.
Le Figaro також розповідало читачам, як попри те, що «Україна занурена в найгірший відомий конфлікт у Європі з 1945 року», вона продовжує розвиватися і трансформуватися, зокрема і боротися з корупцією. Зазначається, що «з огляду на військовий імператив, це може здатися парадоксальним…». Матеріал же покликаний розвіяти таке ймовірне перше враження.
Neue Zürcher Zeitung
«Я їду туди, де ти не захочеш бути», — звертається до журналіста солдат Василь. Він попрощався з дружиною на залізничному вокзалі Краматорська (верхнє фото) і тепер вирушає на Донеччину. Кореспонденти швейцарської газети відправляються разом з ним, аби на власні очі побачити, що відбувається «на фронті в Донбасі». В анонсі цього матеріалу видання пише так: «На сході України вже кілька тижнів тривають найзапекліші бої за всю історію війни. Повсюдне насильство виснажує як солдатів, так і цивільне населення. Кількість жертв велика, а сили виснажуються».
Libération
«Контрнаступ. Як готується Україна», — під таким заголовком вийшов один з квітневих номерів французької газети. Головними матеріалами стали репортажі з життя українських солдатів, що «сконцентровані навколо міста Бахмут», та у Київському навчальному центрі для новобранців. На обкладинку помістили фото 30-річного Романа, який з лютого 2023 року знаходиться у тренувальному таборі під Дніпром, про який також буде йти мова в одній з публікацій газети.
Politiken
Перша шпальта данської газети за 6 квітня сповнена контрастів. Спершу ми бачимо фото, на якому зображено українського військового, пораненого в Бахмуті. Його везуть до швидкої, аби та вивезла солдата в більш безпечне місце. Однак у публікації під фото мова йде не про нього — це лише анонс до репортажу, розміщеного на 10 сторінці. На першій же бачимо заголовок: «Треба підтримувати ворогів Путіна по обидва боки російського кордону». У цьому матеріалі Крістіан Дженсен, головний редактор Politiken, переконує читачів у тому, як важливо підтримувати опонентів путіна (для нас ближче і зрозуміліше термін «хороших росіян»). Автор впевнений, що «ми не повинні жертвувати всім взаєморозумінням під час війни» і «що, незважаючи на погрози, поліцейське насильство та суворі покарання, у російського народу все ще є воля та мужність чинити опір». Дженсен вважає, що «по обидва боки російського кордону є жертви путінського божевілля», тож світовій спільноті варто підтримувати і «сміливі опозиційні сили, сміливих жінок і чоловіків, які борються проти того ж, що й ми: воєнного божевілля Путіна. Чи не саме зараз ми повинні наполягати на збереженні культурних і міжособистісних зв’язків з тією частиною російського населення, яка бореться за таку ж свободу і справедливість, як і ми?» Цей матеріал є доволі показовим щодо того, як багато нам треба показувати і розказувати світу, аби допомогти йому максимально повно зрозуміти контекст цієї війни і неможливість встановлення будь-яких зв’язків із росіянами.
Суттєво відрізняється від цих думок публікація, до якої і підводила нас світлина на першій шпальті. Це репортаж з польового госпіталя в Часовому Яру, де лікарі під постійними обстрілами «борються за життя українських воїнів». Для написання цього матеріалу його автор, Бо Зондергаард, побував у прифронтовому місті та поспілкувався з його мером. Ось як журналіст описує побачене: «Кожні дві хвилини падають снаряди, деякі з них падають поряд із нами та двома солдатами, які стоять якомога ближче до маленької червоної будівлі навпроти ратуші. Це була найкрасивіша вулиця в місті, де два ряди високих дерев відходять від красивої світло-блакитної будівлі ратуші і утворюють довгий красивий проспект. Зараз це полігон для російських гармат».
Також у цьому номері повідомлялося про кількість поранених та вбитих військових з обох сторін. Посилаючись на Associated Press, видання зазначало: «Експерти очікують, що українська армія врятує більше поранених військових, ніж російська, тому що в них краще медичне обладнання та вони можуть швидко евакуювати їх до хороших лікарень. Росіянам доводиться далеко перевозити поранених і мати гіршу техніку».
У номері за 12 квітня Politiken опублікувала репортаж безпосередньо з фронту: «Точка нуль: земля здригається, коли російський гелікоптер обстрілює наш окоп». Бо Зондергаард та фотограф Ян Граруп побували в окопах, де знаходяться спостережні пункти українських бійців. Звідси до позицій росіян — 1200 метрів. Журналіст розповідає: «Ми знаходимося на тому, що солдати називають «Точка нуль», або просто «нуль», тому що до фронту нуль кілометрів. Саме тут, у Донецьку, він складається з довгого ланцюга окопів, де українські та російські солдати місяцями протистояли один одному. Росіяни не досягли прогресу, а українська армія ще не розпочала весняний наступ, про який усі говорять».
The Washington post
У Часовому Ярі побували і журналісти американської газети. Тут вони зафіксували, як українські солдати перевозять боєприпаси на околиці цього міста: «Найдовша і найкривавіша битва війни в сусідньому Бахмуті принесла тисячі втрат».
Наприкінці квітня видання повідомляло про «смертоносний обстріл», якого зазнала Україна. На першій шпальті розмістили фото, де «рятувальники в Києві шукають тих, хто вижив у п’ятницю після того, як російські ракети влучили в кілька українських міст протягом ночі, убивши щонайменше 22 людини у двох місцях».
Також газета не оминула новину про витік секретних даних розвідки США, яка була отримана «шляхом перехоплення та прослуховування спілкування російських військових». З цих документів світова спільнота дізналася, що «російські чиновники намагаються залучити ще сотні тисяч військових для війни в Україні, не викликаючи гніву широкої громадськості, але плани набору, які просувають військові лідери, викликають тривогу серед інших урядовців, стурбованих дедалі гострішою нестачею робочої сили серед цивільних».
Анастасія Єрьоменко,
пресслужба факультету