Хотілося б, аби цей огляд про Україну в закордонних медіа писався з інших причин. Однак російсько-українська війна триває, знов і знов привертаючи увагу іноземних ЗМІ та їхніх читачів до нашої країни. Втрата підтримки Заходу, історії людей зі звільнених територій і відповідальність за ракету, що впала на території Польщі, — які події висвітлювали іноземні ЗМІ на своїх сторінках у листопаді?
The Spectator
Британський щотижневик на своїй обкладинці, як завжди, в карикатурному стилі зобразив двох світових лідерів: американського президента Джо Байдена та китайського лідера Сі Цзіньпіна. Вони розмовляють за допомогою двох бляшанок, поєднаних червоною ниткою. На ній бовтаються і б’ються президенти двох інших країн: Володимир Зеленський та володимир путін. Примітно, що Зеленський знаходиться зі сторони Байдена, а путін — зі сторони Цзіньпіна. Невже обкладинка The Spectator натякає на те, що за українським та російським президентами стоїть хтось, хто грає у свої ігри? Відповідь на це питання кожен читач шукатиме сам. Але допомогти йому в цьому покликаний головний матеріал номеру, написаний Оуеном Метьюзом: «Червона лінія: розкрито таємні переговори Байдена та Сі щодо України».
Le Figaro
На першу шпальту щоденної французької газети помістили фото військових, на якому не видно, до якої армії вони належать. Усе навколо них вкрито снігом. Назва матеріалу, який доповнює це фото, звучить так: «Україна: як зима ускладнить війну». Хоч цей випуск вийшов тільки 2 листопада, у ньому видання вже розмірковувало про холодну пору року: «Мінусові температури та холодна погода змінюють умови ведення бою, ускладнюють логістику та уповільнюють війну. До цього готуються обидві сторони».
Libération
Усю першу сторінку листопадового номеру французької газети займає фото українських артилеристів під Херсоном. Воно було зроблене 28 жовтня Бюлентом Кілічем — турецьким фотожурналістом, який працює в інформаційному агентстві AFP. У підписі до фото зазначається: «Херсон, битва, яка може змінити все». У цьому номері Libération розповідає, що українська армія стоїть біля «стратегічного південного міста, яке росіяни захопили в перші дні вторгнення».
l’Opinion
Французьке видання присвятило головний матеріал одного зі своїх випусків американським виборам. Журналіст Жиль Сенгес розглянув їх через призму подій в Україні. Про це свідчить і заголовок: «На кону підтримка України». У ліді пояснюється: «Одностайність, яка досі супроводжувала військову і фінансову допомогу Києву в боротьбі з Росією, ризикує бути зруйнованою, оскільки серед республіканців лунають пропутінські голоси». На карикатурі, що доповнює матеріал, зображені Дональд Трамп, колишній президент США, який якраз і представляє Республіканську партію, та володимир путін. Трамп каже: «Я прийму результат, тільки якщо я не програю». Російський президент, одягнений у військову форму, зі зброєю, спрямованою в бік України, вторить йому: «Те ж саме». От тільки говорять вони про зовсім різне.
The Jerusalem Post
Радість херсонців, які зустрічають українських військових у своєму місті, побачили читачі ізраїльської щоденної газети. У своєму матеріалі видання зазначає, що Зеленський назвав цей день історичним, адже «Москва була змушена піти на третій великий відступ у війні».
Denník N
Словацька щоденна газета теж присвятила свою обкладинку звільненню південних територій України. На ній видання розмістило малюнок, на якому зображений російський військовий, який, хоч і тримає напоготові автомат, але все ж таки відступає. Він продовжує кричати «Ура!». Щоправда, злякано і зовсім невпевнено. Напис на обкладинці промовляє: «Росіяни знову тікають. У Херсоні ще не майорить український прапор, але відступ російських військ зі стратегічно важливого району за останні дні підтверджено у більш ніж десяти селах».
La Vanguardia
Не могли оминути перемог українських військових і журналісти іспанської газети. Тож, на її сторінках з’явився матеріал під заголовком «Росія відступає, Україна наступає». До нього привертає увагу фото із нашим героєм, який встановлює прапор у місті Калинівське Херсонської області після того, як російська армія, за наказом командування, залишила цю територію.
Neue Zürcher Zeitung
Швейцарська газета, що виходить німецькою мовою, на початку листопада опублікувала матеріал «Життя в бункері». У ньому розказується про родину Альбещенків із Миколаєва, які вже вісім місяців сплять у підвалі. Саме з нього визирає донька Аліна, обійнявши домашнього улюбленця. Їх сфотографував Домінік Нахр, спеціально для Neue Zürcher Zeitung.Видання пояснює своїм читатам: «Після того, як армія Путіна в лютому вторглася в Україну, незліченна кількість людей шукає притулку під землею. Кожної ночі ракети та безпілотники-камікадзе обрушуються на Миколаїв, руйнуючи фасади будинків та перетворюючи квартири на руїни».
The Daily Telegraph
Ще однією подією, яка сколихнула міжнародні ЗМІ, стала російська ракета, що впала на території Польщі. Журналісти британської щоденної газети проаналізували цю ситуацію, навівши думки представників України, Великої Британії, Польщі, Америки, Китаю та росії. Матеріал доповнили фото, на якому видно перекинутий трактор біля вирви, що утворилася внаслідок падіння ракети.
The Guardian
Подіям, пов’язаним з Україною, були присвячені два випуски британського видання. На першій шпальті за 11 листопада опублікували фото, де український військовослужбовець та капелан розмовляють поблизу Снігурівки. У матеріалі повідомляли, що українські війська вийшли на околиці Херсона після того, як зайняли саме місто.
Випуск за 17 листопада відкриває матеріал із заголовком «Ракета, яка влучила в Польщу, ймовірно, була випущена з українських оборонних установок — Варшава і НАТО». Далі в тексті видання зазначає: «Президент Польщі заявив, що протиповітряна оборона України, ймовірно, відповідальна за вибух, в результаті якого загинули дві людини на південному сході Польщі, в той час як в НАТО заявили, що в кінцевому підсумку винна Росія, оскільки Москва почала війну і здійснила атаку, яка викликала відповідні дії з боку Києва». У тому, чия ж все таки була ракета, і які наслідки потягне за собою ця подія, намагається розібратися Джон Хенлі, європейський кореспондент The Guardian.
The Washington Post
У листопаді американська газета активно висвітлювала події, що відбувалися в Херсоні та області. У випуску за 15 листопада на першій шпальті розмістили уривок з матеріалу, в якому йдеться про затримання, катування та зникнення людей у Херсоні. Зазначається, що «масові ув’язнення застосовуються в масштабах, небачених на інших окупованих територіях».
Наступний матеріал, «Окупація закінчилася, але ворожнеча так і залишилася», з’явився на сторінках газети 18 листопада. У ньому журналісти розповідають про мешканців одного з українських сіл, які звинувачують одне одного в колабораціонізмі. Поряд із текстом розмістили фото з двома жінками: одна з них тримає хліб, який отримала від сусіда, та її подруга, яка відмовилася брати їжу, назвавши сусідку прихильницею Росії.
Випуск за 19 листопада розпочинається матеріалом про партизанську мережу, що діяла в Херсоні. Зокрема, розповідається історія чоловіка, який був частиною цього підпільного руху і разом з українськими військовими працював над здійсненням диверсій проти окупантів.
The New Statesman
На обкладинці британського політичного і культурного журналу в листопаді з’явився малюнок з Володимиром Зеленським, на якого наставлено дуло автомата. Український президент тримається за нього, ніби кидаючи виклик і зупиняючи того, хто тримає в руках зброю. Напис на обкладинці такий: «Російська рулетка. Зеленський втрачає підтримку Заходу в Україні?». У матеріалі під цим заголовком журналістка Кеті Сталлард пише, що «реакція українського президента на ракетний інцидент у Польщі підкреслила напруженість у відносинах з деякими західними лідерами у той час, коли зростає ризик втоми від війни». Вона аналізує те, наскільки американський уряд готовий і далі підтримувати Україну, що впливає на здатність і бажання іноземних урядів надавати нашій державі фінансову та військову підтримку, та яким чином путін маніпулює і залякує весь світ. У матеріалі звучить голос тих, хто «втомився від війни»: «Опитування, проведене Wall Street Journal у жовтні, показало, що, хоча більшість американців все ще підтримують надання допомоги Україні, 48% опитаних республіканців заявили, що США роблять занадто багато для допомоги, в той час як у березні таких було лише 6%»; «Дональд Трамп-молодший відреагував на ракетний інцидент, звернувшись до своїх 9,2 мільйона підписників у Twitter: “Оскільки саме українська ракета влучила в нашого союзника по НАТО Польщу, чи можемо ми принаймні припинити витрачати мільярди на їхнє озброєння?”». Наявна тут і позиція тих, хто переконаний, що втома від війни означатиме крах ліберального світового порядку: «Однак проблема цілком раціонального зосередження на тому, як довго Захід зможе підтримувати Україну, полягає в тому, що воно затьмарює набагато важливіше питання: що станеться, якщо він цього не зробить?»; «Здатність Заходу дотримуватися курсу і підтримувати здатність України до боротьби визначатиме, чи буде цей порядок сформований на основі ліберально-демократичних принципів і міжнародних норм, чи це буде світ суперництва великих держав, в якому сила перемагає, а Путін і його колеги-автократи дізнаються, що вони можуть отримати те, що хочуть, за допомогою достатньої сили».
Анастасія Єрьоменко,
пресслужба факультету
Фото: з сайтів видань