У новому навчальному семестрі студенти 3 курсу факультету журналістики, реклами та видавничої справи стикнулися із зовсім новим форматом практики: в межах факультетських лабораторій. Через умови воєнного часу проходження виробничої практики відбулося у змішаному форматі. Про новий досвід і нюанси нам розповіли керівники лабораторій та студенти 3 курсу.
Практика у студентів тривала чотири тижні: три з яких присвячені виконанню завдань у межах лабораторій факультету, а останній — роботі над помилками. У результаті студенти підготували три завершених публікації з урахуванням специфіки роботи кожної лабораторії. Можна сказати, що це — три стовпи, на яких тримається виробнича практика.
Лабораторія крос-медійних технологій — мистецтво створення відео
Завдання полягало у створенні аудіовізуального матеріалу для факультетського ютуб-каналу. Сергій Азєєв, старший викладач кафедри нових медіа та медіадизайну, керував роботою студентів у межах цієї лабораторії, завжди намагався бути на зв’язку зі своїми студентами, незважаючи на умови, в які нас поставило повномасштабне вторгнення рф: це стосується як консультації щодо обраної студентом теми проєкту, так і допомоги з необхідним програмним та технічним забезпеченням. «Я завжди ставлю перед собою за мету навчити студентів користуватися якомога професійнішою технікою та ПЗ. На мою думку, якщо людина вміє користуватися професійною камерою, мікрофоном, освітленням, спеціалізованими програмами для аудіо та відео редагування, то для неї не буде проблеми послуговуватись чимось простішим, як, наприклад, можливостями своїх мобільних гаджетів» — поділився Сергій Азєєв, керівник лабораторії крос-медійних технологій.
Проте дистанційний формат часом сильно обмежує можливості професійного розвитку. Адаптуватись доводиться всім, як викладачам, так і студентам, тому замість відеокамер та спеціалізованих програм, які були б у вільному доступі в університеті, часто доводиться використовувати доступний мобільний пристрій та безкоштовні додатки. На думку Сергія Азєєва, це не привід опускати руки, а навпаки, причина старатися і викладатись на максимум: «Звичайно я жалкую, що в нас немає можливості працювати в нашій лабораторії крос-медійних технологій повноцінно, бо це абсолютно адаптивний, диференційований, індивідуальний підхід до кожного, коли ти бачиш, що людина вміє та може, чого вона прагне та хоче. Пристосуватись, вирішити, як правильно — так, це вимагає багато зусиль для мене особисто як викладача, але я ніколи не пасую перед цим. Ми маємо всім допомогти зрозуміти, як правильно діяти в тих умовах, в яких ми перебуваємо зараз».
Які ж саме навички відпрацьовують студенти на цій практиці? Владислав Бебешко, студент 3 курсу, поділився, що для створення свого відеопродукту він активно користувався знаннями, здобутими на таких дисциплінах як «Мобільна журналістика», «Технічні засоби виробництва ЗМІ» та «Аудіовізуальна журналістика». Дуже корисною він вважає здібність монтувати відео та звук, яку він теж здобув під час навчання.
Лабораторія пресслужби: важливість дедлайнів та оперативності
Робота журналіста полягає в здатності працювати і розвиватися в різних направленнях, тож неодмінно другим стовпом виробничої практики постає лабораторія пресслужби.
Саме тут, за словами Аліни Червінчук, старшої викладачки кафедри журналістики, реклами та медіакомунікацій, керівниці пресслужби факультету, студенти мають усвідомити суттєву відмінність пресслужби як каналу масової комунікації: «Адже основне завдання полягає в ефективному репрезентуванні діяльності конкретної організації (нашого факультету). Тому в межах цієї лабораторії студенти вчаться пропонувати різноманітні інфоприводи, розкривати їх у необхідному ракурсі та оптимально реалізовувати їх у межах власних публікацій. Оперативність дуже важлива у повсякденній роботі пресслужби, тому вміти працювати відповідно до дедлайнів та навіть випереджати їх — навичка, яку студенти також мають відшліфувати в межах практики».
Карина Фесенко, студентка 3 курсу, розповіла, як проходила її практика в цій лабораторії та що цікавого вдалося засвоїти:
«Ми працювали над матеріалами, які в можливому майбутньому можна буде опублікувати на сайті пресслужби. Я вирішила написати про вибіркові дисципліни, адже з ними стикається кожен студент, який потрапляє в університет. Це дуже цікава тема, бо вибіркові дисципліни, на відміну від основних, можуть змінюватись з часом і в залежності від їхньої актуальності. В ході створення свого матеріалу я використовувала різноманітні підходи до аналізу інформації: я спілкувалась з експертом, проводила опитування серед студентів, а також аналізувала інформацію щодо походження вибіркових дисциплін із відкритих джерел у мережі Інтернет. Це був дуже цікавий і корисний досвід!»
Не завжди все буває ідеально і в будь-якій роботі можуть бути складнощі в тому чи іншому аспекті. Як поділилася з нами Аліна Червінчук, серйозних проблем із матеріалами у студентів ще не виникало: «Найчастіше студенти звертаються з проханням переглянути та затвердити питання для інтерв’ю, порекомендувати джерела інформації, екпертів із конкретної проблематики тощо… Єдиним гострим питанням постає дотримання дедлайнів: студентам потрібно поспілкуватися з експертами/героями та опрацювати отриману інформацію, що вимагає доволі багато часу».
Лабораторія періодичної преси — новий погляд на роботу в редакціях
Третій і останній із стовпів виробничої практики третьокурсника журналіста — лабораторія періодичної преси. Тут можна пригадати роботу в редакціях факультету, бо власне такі асоціації викликає перша думка. Проте Марина Ковальська, кандидатка історичних наук та керівниця лабораторії, пояснила в чому особливість власне цієї практики:
«У межах лабораторії періодичної преси студенти досліджують, як функціонують газетні редакції зараз та у недалекій ретроспективі. Це дозволяє їм під новим кутом осягнути діяльність лабораторії періодичної преси, вийти за межі власної редакції, поглибити навички аналітичної праці».
Кінцевим результатом роботи у цій лабораторії мав стати огляд преси, а точніше студентських газет. Кожен студент обирав цікаву для нього тему і переглядав усі наявні на сайті та в архіві примірники.
Анастасія Єрьоменко, студентка 3 курсу, розповіла, що свій огляд вона робила на тему тварин (які проблеми висвітлювали інші студенти, за яких обставин): «Під час виконання цього завдання стало корисним вміння працювати з великим об’ємами тексту, виокремлювати найголовніше і коротко підсумовувати, знання жанрів і стандартів журналістики». Також дівчина підкреслила, що новим і цікавим досвідом було досліджувати роботи інших студентів, гортати газети за минулі роки.
Після розмови з героями це цього матеріалу стає зрозуміло, що всупереч труднощам і обставинам практика на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи проходить з активною участю всіх і кожного.
«…окрім цього, виробнича практика на відміну від ознайомчої полягає в роботі з конкретними темами, які потрібно розкрити в межах власних матеріалів. Враховуючи те, що практика проходить у факультетських лабораторіях і студенти перебувають в знайомому для них інфополі, проблем із пошуком тем та виконанням завдань не має виникнути (і наразі не виникало). За моїми спостереженнями, студенти наразі працюють над власними публікаціями і більшість подають їх на перевірку у встановлені дедлайни. На моє переконання, студенти виконають поставлені завдання та отримають практичні навички роботи у пресслужбі. А оцінити ефективність практики в такому форматі я особисто зможу після того, як стануть очевидними її результати в межах усіх лабораторій, не тільки пресслужби», — поділилася з нами Аліна Червінчук керівниця практик на факультеті, заступниця декана з навчальної та виховної роботи.
Студенти розвиваються, шукають нові шляхи самореалізації та завзято використовують набуті на минулих курсах навички. Такими темпами, не втрачаючи наснаги і запалу та маючи надійну й досвідчену опору у вигляді викладачів, вони обов’язково стануть цікавими особистостями і затребуваними спеціалістами.
Зараз, у часи повномасштабного вторгнення росії на територію України, від кожного з нас потребується викладатись на максимум. Уся країна працює на перемогу, кожен на своєму фронті, попри небезпеку, з надією на світле, стабільне майбутнє. Наш університет, факультет — це частинка великого, міцного механізму під назвою держава. І щоб цей механізм працював, потрібно щоб крутились усі шестерні. Студенти факультету журналістики, реклами та видавничої справи — майбутні працівники преси, телебачення та радіо. Це надзвичайно важливо — професійно занурюватись у нашу галузь, адже те, що ми пишемо та кажемо впливає на думку мас. Закладати правильні думки у наші слова — наш обов’язок.
Ольга Гарбуз, Анна Жмакіна
Роботу виконано в межах лабораторії пресслужби факультету