Події в Україні вже 9 місяців не сходять з обкладинок іноземних ЗМІ. Про них пишуть англійською, німецькою, французькою, швецькою. Причина такої уваги одна — російсько-українська війна. Можливий ядерний вибух, масові ракетні удари, візити лідерів країн-партнерів, енергетична революція, життя українців на окупованих територіях — про що писали закордонні медіа у жовтні?
Der Spiegel
Жовтнева обкладинка німецького щотижневика нагадує його ж обкладинку за вересень. Цього місяця видання знов розмістило на ній зображення путіна — цього разу з гральними картами в руках. У його темних окулярах можна розгледіти, що на картах зображений ядерний вибух. У підписі зазначається: «Гра путіна з бомбою». Далі німецьке видання розмірковує: «Наскільки виправданий страх перед ядерним ударом». Обличчя російського диктатора з’явилося на обкладинці Der Spiegel вже сьомий раз з початку повномасштабної війни. Автором ілюстрації для жовтневого номеру виступив британський художник Піт Рейнольдс.
Internazionale
Італійське видання теж непокоїть можливість застосування росією ядерної зброї. На обкладинці випуску за 21-27 жовтня бачимо фото грибоподібної хмари, що виникає після ядерного вибуху. Автор знімку — фотограф Марк Портер. Зображення підписано так:«Забутий апокаліпсис». Internazionaleвважає, що сьогодні мало хто пам’ятає про наслідки атомних бомб, які в 1945 році США скинули на Хіросіму та Нагасакі. І видання цим струбовано: «У світі, очолюваному такими лідерами, як володимир путін, відсутність пам’яті збільшує ризик глобального конфлікту».
L’actu
Напруженню, пов’язаному з погрозами російського диктатора, знайшлося місце і в щоденній французькій газеті для підлітків. Видання на своїй першій сторінці розмістило карикатуру з зображенням путіна, який підкидає монетку. Так він збирається вирішити: чи натискати йому на кнопку, яка активує ядерні боєголовки, чи ні. Позаду нього тремтять російські військові: «Він блефує! — Не впевнений!». Саме питанню про те, чи дійсно російський президент може застосувати ядерну зброю, присвячений головний матеріал номеру L’actu за 20 жовтня.
The Spectator
Жовтнева обкладинка цього видання знов зображує путіна. Розгублений і маленький, він стоїть в оточенні російського військового керівництва. Вони височіють над ним, загрожуючи забрати в нього землю під ногами. У підписі зазначається: «Розкол Кремля: хто хоче дістатися путіна?». Над цим питанням в однойменному матеріалі розмірковує британський журналіст Оуен Метьюз.
l’Opinion
На першій сторінці французької щоденної газети можна побачити малюнок з українськими військовими. Вони спокійно дивляться на пляшку, що летить в їхній бік. На ній написано «Водка», з неї стирчить палаюча ганчірка. На дні пляшки — російський прапор. Один із солдатів каже: «У мене таке враження, що у них закінчуються ракети». У головному матеріалі номера від 12 жовтня журналісти l’Opinion розмірковують про масову ракетну атаку на українські міста, що сталася напередодні, 10 жовтня. Заголовок стверджує: «Атаки на Україну: російський глухий кут». Головна ж думка статті звучить так: «Якими б вражаючими вони не були, вибухи в понеділок не повинні затьмарювати той суттєвий факт, що росія не спроможна провести ефективну кампанію стратегічних ударів за західною моделлю».
Society
Одна з жовтневих обкладинок французького суспільно-політичного журналу знов являє нам російського президента. Підпис промовисто питає: «За шумом і люттю — початок кінця для господаря Кремля?».
Politico
Американська газета, що спеціалізується на політичних темах, у випуску за 13-19 жовтня розмірковує про таке: «Як жорстока війна путіна прискорила енергетичну революцію в Європі?». Це зчитується і з обкладинки. На ній зображений силует російського диктатора, зроблений із трубопроводу, з якого ледве-ледве витікає нафта. У підписі внизу сторінки зазначається: «Російський президент ненавмисно прискорив реалізацію “Зеленого курсу” ЄС — це одна з причин, чому він очолює наш список 28 впливових гравців, які контролюють європейський “зелений” порядок денний».
The Washington post
Подіям в Україні були присвячені і кілька випусків американської газети. На першій шпальті за 18 жовтня повідомляли про масові атаки дронів на столицю та інші міста. Зазначалося, що головна ціль таких російських атак — залишити Україну без тепла і світла. Матеріал доповнюється фото, на якому рятувальники розбирають завали житлового будинку в Києві після атаки безпілотника.
У випуску від 23 жовтня The Washington post публікує статтю під назвою: «Російські найманці проливають кров за символічний приз». У матеріалі йдеться про Бахмут і присутність тут приватного військового формування Вагнера, засновником якого є російський олігарх Євгеній Пригожин. Видання пише, що битва за це українське місто більше не є частиною скоординованої військової операції: «Замість цього Пригожин направляє в бій хвилі найманців з “Вагнера”, які, схоже, бачать політичну вигоду в захопленні Бахмута як військового трофею, в той час як регулярні війська володимира путіна відступають в інших місцях».
Першу сторінку випуску за 29 жовтня відкриває матеріал «Вони втекли від російської окупації. Тепер хочуть повернутися». У ньому журналісти розповідають про внутрішньо переміщених осіб на прикладі історії подружжя Антона та Насті. Вони були вимушені виїхати з Херсона до Запоріжжя. Та через деякий час дівчина повернулася до своєї мами на окуповану територію. Тепер із нею немає зв’язку, і Антон, який залишився в Запоріжжі, переживає за свою вагітну дружину.
Die Welt
Щоденна німецька громадсько-політична газета у своєму номері від 25 жовтня опублікувала матеріал під заголовком «Москва продовжує ядерні звинувачення проти України». У ньому йдеться про те, що міністр оборони росії в черговий раз звинуватив Україну у виготовленні ядерної зброї. Одразу ж в ліді видання наголошує: «Захід і Київ відкидають ці безпідставні звинувачення».
Наступного дня газета повідомила: «Канцлер Шольц закликає до плану Маршалла для України». Далі пояснюється, що Берлін виступає за довгострокову підтримку і проти термінових прохань про допомогу. На фотографії, що ілюструє матеріал, зображений федеральний президент Німеччини, Франк-Вальтер Штанмаєр, під час його візиту в Україну. Спілкування німецького президента і мешканців міста Корюківка на Чернігівщині перервала повітряна тривога, тож вони спустилися в укриття і там продовжили розмову.
The New Statesman
Погрози російського диктатора застосувати атомні бомби непокоять і британський політичний та культурний журнал. Головною темою їхнього жовтневого номера стало питання «Чи піде Путін на ядерну зброю?».
Svenska Dagbladet
Журналісти швецької щоденної газети в жовтні побували на звільнених від російських окупантів територіях — у Балаклії та Ізюмі. Там вони записали історію Людмили та Миколи. «Ми не живемо, ми виживаємо. Ми переживаємо, що росіяни повернуться. Тоді доведеться знову йти на мороз», — процитувало видання слова Людмили у своєму матеріалі.
Анастасія Єрьоменко,
пресслужба факультету
Фото: з сайтів видань