Ілля Чопоров: «Шляху назад уже немає – український театр лише зростатиме»
Його ім’я добре знайоме тим, хто стежить за сучасним театром. Актор і композитор Ілля Чопоров підкорив українську сцену та здобув визнання далеко за її межами. Від культового мюзиклу «Кабаре» до нашумілої вистави «Зілля» – його акторську майстерність важко не помітити. Це розмова з артистом, який вже залишає помітний слід у розвитку театру. Історія Іллі
«Я знаю, як стояти за своє»: розмова з військовим Олександром
Музика б’є в груди так само різко, як війна вривається в життя — без попереджень, без пауз, без «чи готові ви?» На концерті «Дк Енергетик» серед людей, світла і голосів я знову бачу його. Це Сашко. Він стоїть так, ніби тримає баланс між двома світами: тим, де ми колись сиділи на старих лавках біофаку,
Чому хобі вимирають? Гаджет у долонях замінив наше реальне життя
Ніби то звичайна ситуація, група підлітків зібралась у парку щоб разом провести гарно час. Але обличчя висвітлюють холодні світлодіоди смартфонів, сміх та живе спілкування замінює нескінченне прокручування стрічок у телефоні. Світ довкола існує лише через екрани — справжні хобі, прогулянки та живе спілкування стають рідкістю. Така проблема виникає не тільки у підлітків. Дорослі люди
Високоточна іронія: зброя покоління, народженого з телефоном
Сьогодні, гортаючи стрічку Telegram чи Twitter (вибачте, X), ми бачимо дивну суміш: ось збір на мавіки, ось новини про прильоти, а одразу за ними – мем про «бавовну» в Енгельсі чи акулу в Хургаді. Для стороннього спостерігача зі Заходу це може виглядати як дикість. Для нас – спосіб не збожеволіти і водночас інструмент боротьби.
Шлях з Одеси до Стамбула — пригоди, валізи й трохи паніки
Сьогодні я вам розповім історію, яка почалася з одного маленького жарту й перетворилася на велику пригоду. Це буде розповідь про те, як звичайна людина зі звичайного міста раптом вирішує полетіти за кордон, і що з цього виходить. Про те, як доля інколи любить перевіряти нас на міцність — кидаючи весілля в той самий день,
Треба починати з жаби!
Робота артиста на перший погляд легка, але насправді за кожною біографією людини ховається невдачі та перемоги. Акторка Одеського академічного українського музично-драматичного театру імені В. Василька Катерина Полякова розповіла про свій шлях: з міста Енергодара до роботи в Одесі. — Чому ви вибрали саме роботу акторки в театрі? — Це дуже важке питання. Я не
БЕРИ КОТА, НЕСИ ДОДОМУ
Сотні тварин по всій Україні шукають свого котохресного. У благодійному фонді «Take a Cat» волонтери щодня приймають нових підопічних, рятують їх від холоду, хвороб і безнадії. Деяких привозять з прифронтових територій. Нашій редакції вдалося відвідати одну з локацій фонду, щоб на власні очі побачити, як працює система порятунку. Проєкт «Take a Cat» – це
Два «я» одного (романтика)
«І справді: при всій своїй нормальності я все-таки, коли провіряю себе, трошки психічно ненормальний» Микола Хвильовий Розстріляне Відродження – це епоха, яка стала водночас піднесенням національної культури і творчості, проте також і великим суспільним горем. Одним із найяскравіших представників цієї течії був Микола Хвильовий – письменник, публіцист, яскравий комуніст, і в той же час
Вбивство за кодом ДНК
Голокост вважається однією з найбільших трагедій людства – це час, коли євреям було заборонено жити. Розмовляючи про цей геноцид, одразу в пам’яті лунає згадка про місце, де лише за два дні втратили близько 34 тисяч осіб – Бабин Яр. Після деокупації України від німецьких військ, радянська влада все ще старалася замовчувати події того часу,