Неможливо переоцінити важливість ролі ЗМІ в умовах воєнного стану. Головне завдання журналістів полягає у своєчасному наданні достовірної інформації та репрезентації незаангажованого погляду на те, що відбувається у світі. З початку повномасштабної війни в Україні журналісти усвідомили рівень своєї відповідальності перед суспільством, тому за розгортанням подій слідкують з неабиякою пильністю, фіксуючи водночас випадки, які демонструють воєнні злочини з боку ворога. Пресслужба факультету доєдналася до онлайн-дискусії «Журналістський матеріал як інструмент у судовому розгляді щодо збройних конфліктів», аби з’ясувати, за яких обставин журналістські матеріали про війну в Україні можуть стати доказами в суді. Захід пройшов 15 квітня 2022 року за підтримки Комісії з журналістської етики та Координатора проєктів ОБСЄ в Україні.
Дискусія для всіх зацікавлених відбулась за участі Олександра Водяннікова, національного радника з юридичних питань Координатора проектів ОБСЄ, експерта з багаторічним міжнародним досвідом, фахівця з міжнародного і порівняльного конституційного права, кандидата на посаду судді Європейського суду з прав людини від України. Модерував розмову Андрій Куликов, співзасновник Громадського радіо, Голова комісії з журналістської етики.
Під час конференції Олександр розповів журналістам про те, за яких умов і який журналістський матеріал може стати доказом у міжнародних судах.
Передусім юрист наголосив на тому, що робота журналіста не є роботою слідчого. Його головна задача — інформувати. Юрист запевнив, що журналістський матеріал може бути доказом у Міжнародному кримінальному суді (МКС) за умови дотримання юридичного стандарту прийнятності матеріалу.
- Перший стандарт: релевантність, тобто матеріал має прямо чи непрямо стосуватися обставин, що розглядаються в кримінальному провадженні, або мають значення для кримінального провадження. Наприклад, якщо МКС розглядатиме справу щодо подій в Бучі, Київської області, то до уваги не можуть бути прийняті матеріали, які стосуються подій в Чернігові.
- Другий стандарт: доказове значення, що містить достовірність матеріалу та оцінку впливу на розв’язання конкретного питання. Найбільше значення набуває саме стандарт «достовірності». МКС розробив критерії:
а) Автентичність матеріалу — тобто оригінальність, справжність матеріалу, його цілісність, дата і місцевість, де він був виготовлений, а також метадані. Тому важливо передавати не змонтовані матеріали.
б) Інші ознаки, що стосуються матеріалу: можлива упередженість джерела (якщо матеріал є надто емоційно забарвленим, то його доказовість менша); публічний або приватний характер інформації (тобто матеріал зняв сам журналіст чи йому передав свідок запис зі свого телефона); доказовий характер матеріалу, тобто що це доводить; час створення; мета створення;
- Третій стандарт: відсутність упередженого впливу, тобто, що матеріал не був здобутий у незаконний спосіб.
Олександр Водянніков дав розгорнуті відповіді на питання, які найбільше цікавили присутніх:
Яким чином матеріал може потрапити до Міжнародного кримінального провадження?
Для того, щоб матеріал було розглянуто в межах кримінального провадження, він має представляти або сторону захисту, або обвинувачення. Найімовірніше, у нашому випадку це буде сторона обвинувачення. ЗМІ, якими оперує МКС, схожі на засоби отримання інформації з відкритих джерел і ваш журналістський матеріал юридично має класифікацію як «інформація отримана з відкритих джерел». Якщо у вас є такий матеріал, то найбільш реальний механізм — подати його через e-mail, який ж на сайті МКС. Але це не все. Ваш матеріал може потрапити і не прямо до Міжнародного кримінального провадження. Це може статися способом Амікус Курія, тобто через неурядову організацію. Мета їхньої роботи захистити жертв російської збройної агресії в Україні і притягнути до відповідальності вище керівництво РФ та безпосередніх виконавців воєнних злочинів і злочинів проти людяності. Задача журналіста — розповсюдити інформацію.
Ви — свідок. Як зберегти матеріали?
За словами Олександра Водяннікова, у журналістському матеріалі має бути інформація, що потребує фіксації для збереження даних у найближчі роки: інформація про особу чи осіб, які вчинили злочин; фото-, відеозаписи за наявності; дані постраждалих осіб; інформація про свідків; місце, дата, час та обставини злочину.
Пресслужба факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І. І. Мечникова, звичайно, після цього заходу поспілкувалася зі студентами, які були присутні на лекції.
Катерина Ігнатенко, студентка-журналістка 2 курсу, поділилася своїми враженнями: «Як на мене, це була чудова та корисна лекція, завдяки якій мені вдалося винести для себе декілька нових інсайдів стосовно важливості журналістського матеріалу в міжнародному праві. Протягом усієї конференції відчувався конект між експертом та аудиторією, яка охоче ставила йому запитання, а він — із великим задоволенням надавав розгорнуті відповіді, роз’яснював та пояснював усі незрозумілі деталі. Склалося враження, що ти спілкуєшся зі своїми друзями, настільки чудова була атмосфера впродовж лекції».
Дарія Рєзанова,
пресслужба факультету