Повномасштабна війна на території України впливає на психічне здоров’я не тільки людей, а й тварин. Наші домашні улюбленці відчувають страх та незахищеність під час вибухів так само, як і ми. Їхній ментальний та психічний стан також страждає від стресу. Наша редакція вирішила дослідити травми тварин у гарячих точках, під час евакуації та наслідки, які їх чекають, якщо вони залишаться самі. Усі подробиці — далі.
Стрес тварин у гарячих точках
Вибухи, постріли, гул літаків, завивання сирени — все це є наслідками війни та водночас подразниками нервової системи. Усі тварини схильні відчувати нервові потрясіння не менше за людей. І якщо дикі чи безпритульні тварини більш загартовані обставинами й щодня стикаються з різними стресовими факторами, то будь-яка домашня тварина повністю залежить від людини: і фізично, і морально. «З лютого-березня в мене стало дуже багато пацієнтів. Уже було приблизно 60-70 випадків, коли тваринка змінила свою поведінку через вибухи. Зазвичай, це тварини, яких евакуювали з гарячих точок. Тобто зараз у кожного п’ятого улюбленця є [психологічні] проблеми», — каже психологиня Лідія Лободіна в інтерв’ю для видання «Вільне радіо».
Беручи за основу закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», деякі міста повністю заборонили використання салютів та інших видів піротехніки. Адже звуки, які вони створюють, негативно відображаються на психіці всіх видів тварин. Наразі звуки вибухів чи запускання ракет аналогічно впливають на психіку тварин, як і салюти чи феєрверки. Прикладом є собаки, які від страху можуть поводити себе агресивно та спричинити шкоду людям навколо. Кішки під тиском надмірного стресу можуть почати задихатися чи ховатися у важкодоступні місця. Серед птахів найбільше страждають горобці: від гучного звуку салютів у них просто розривається серце й вони помирають. Однак зараз, в умовах бойових дій, людині важко повністю захистити улюбленця від такої небезпеки, особливо в горячих зонах. Навіть голосне «завивання» сирени може налякати тваринку. Серед ознак такого потрясіння у пухнастих є:
- Відмова від їжі чи води;
- Надмірне вилизування хутра;
- Тварина може сховатися у важкодоступне місце та сидіти там годинами;
- Підвищення чутливості до звуків і навіть тремтіння;
- Для собак характерна надмірна фізична активність та завивання;
- Для кішок і собак — незвична поведінка, непослух.
Важливо, аби люди помічаючи навіть незначні зміни в домашніх улюбленцях, не зневажали та вчасно та періодично звертались до ветеринарів. Адже головним аспектом є встановлення цих ознак, як наслідків шоку, а не початку справжнього фізичного захворювання. Однак така травма також безпосередньо впливає на розвиток чи загострення хвороб.
Кандидат ветеринарних наук Ольга Гайдей у своїй роботі «Проблема стресу у тваринництві» зазначає: «Стрес-фактори можуть бути різного походження: фізичного, хімічного, радіоактивного чи інфекційного. І всі вони викликають схожі зміни в організмі: збільшення коркового шару наднирників, порушення складу крові, погіршення резистентності організму до збудників захворювань, виникнення шлункових виразок і т.д.».
Потрясіння під час евакуації
Тимчасовий переїзд у спокійне місце також може бути травмою для улюбленця. Особливою умовою є те, що тварина вперше виходить за межі дому. Тривала поїздка, розлука з домом, нове місце проживання, зовсім незнайомі запахи, звуки та люди — усе це беззаперечно може викликати шок. Таке потрясіння може бути двох видів: довготривале чи короткотривале. Серед стресу, який пережити легше, є швидке позбавлення подразнюючого чинника. Скоріше повернення додому, усунення гучного звуку чи незнайомих людей. Такі обставини ще не будуть попередниками значних психічних збоїв чи початком хвороби. Завдяки увазі та турботі близьких людей, тваринка швидше прийде у звичний для неї стан.
Довготривалий шок є більш небезпечним. Наприклад, поїздка, що триває декілька діб чи тижнів, значний час перебування тваринки без господаря та інше — може бути початком серйозних проблем зі здоров’ям. У таких випадках обов’язковим є відвідування лікаря-ветеринара. «Зазвичай явище стресу проходить у три стадії. Спочатку виникає стадія тривоги (6-48 годин), після чого організм або гине, або переходить у стадію адаптації (від 2 годин до 2 тижнів). Цей процес у тварин, як правило, обмежується лише двома стадіями. Однак, якщо стрес-фактор діє інтенсивно протягом тривалого часу, виникає виснаження адаптаційно-компенсаторних процесів, організм ослаблюється й виникає захворювання», — зазначає Ольга Гайдай у своїй роботі «Проблема стресу у тваринництві».
Стрес покинутих тварин
Кожен живий організм має особливість пристосовуватися до будь-яких обставин. Однак, варто зазначити, що в сучасних реаліях, пристосування до такої психічної травми має доволі негативні наслідки. Тварини, які живуть усе своє життя на вулиці, пристосовані до суворих умов, з якими стикаються. У наш важкий час іноді трапляється, що люди, які поїхали з дому, викидають своїх домашніх тварин на вулицю, замість того, щоб віддати волонтерам, знайомим чи віднести до притулку. Або якщо люди загинули, тваринка лишилась на вулиці сама. Такі чотирилапі потерпають від ще більш значного потрясіння. Вони мають вижити самі — з чим ніколи не стикалися. Потрясіння через втрату господаря, дому та безпеки може негативно вплинути на тваринку, вона може впасти у відчай та навіть загинути.
Як допомогти улюбленцю подолати психічну проблему
Тварині, як і людині, потрібна увага та підтримка у складний час. Варто бути уважним до свого молодшого друга, адже відповідальність за його життя повністю покладена на вас. Ветеринари рекомендують проводити час із твариною, гратися, пестити її. Фізичні навантаження на свіжому повітрі ніколи не будуть зайві, а навпаки, відволікатимуть від суму чи страху.
Через те, що брати наші менші не можуть самі позбавитись шоку, можна допомагати їм медикаментами. М’ята та валер’янка часто використовується для заспокоєння кішок та собак. Однак, ніколи не завадить проконсультуватися з ветеринаром у цьому питанні.
Важливо пам’ятати, що тварини прив’язуються до своїх господарів емоційно. Та відчувають страх людини на собі. Варто залишатися в спокої та безпеці: і для себе, і для чотирилапого.
Не створюйте тварині додаткового стресу, не карайте за непослух, якщо ви знаєте, що це результат попереднього потрясіння.
За можливості знаходитись поруч, так тварина буде відчувати безпеку й не буде хвилюватися, що ви маєте намір покинути її напризволяще.
Варто іноді пестити тваринку смаколиками за хорошу поведінку. «Коли з тваринкою все вдається, обов’язково заохочуйте її. Це важливо, оскільки вони розуміють, коли роблять щось правильно, і так ми підкріплюємо правильно поведінку», — радить ветеринар Лідія Лободіна.
Можна розмовляти та заспокоювати пухнастого розмовами, адже тварини розуміють наш тон та відповідають на нього діями.
Під час переїзду, якщо дозволяють умови транспорту, зробіть затишне місце, у якому тварина буде відчувати себе в безпеці.
Якщо ви бачите тварин, покинутих на вулиці, не залишайтеся байдужими. Їх можна погодувати чи передати до волонтерів.
Приклади з життя
Наша редакція, досліджуючи цю тему, вирішила запитати студентів факультету журналістики, реклами та видавничої справи про їхній власний досвід з домашніми улюбленцями. Кожен з них перебував у різних умовах та спостерігав різну реакцію братів наших менших.
1) Кіяшко Єва, студентка 3 курсу, була вимушена разом з родиною та собакою Річі евакуюватися до Румунії: «Річі дуже змінився через усі події та переїзди до іншої країни. Ми його не впізнаємо: він став агресивним, подекуди може навіть вкусити. Перші дні він відмовлявся від їжі, міг і три дні не їсти. Став часто ображатися, якщо його сварять. Ми намагаємось всюди брати його з собою, розмовляти, гратися, аби він не відчував себе самотнім».
2) Іуліанія Степашко, студентка 4 курсу, з першого дня війни лишається вдома разом домашніми улюбленцями: «У мене є і кішки, і собака. Кішки уже знають, де знаходиться підвал, знають, що це безпечне місце. Під час вибухів одразу біжать до підвалу чи ховаються під ліжко і звідти не виходять, поки люди не вийдуть з відбоєм. Собачці моїй вже 10 років, коли ми спускаємось у підвал, він починає тремтіти та важко дихати. Я намагаюсь бути поруч, відволікати їх. Намагаюсь не панікувати та не передавати їм свій страх».
Тварини є надійним джерелом позитивних емоцій для людей. Вони допомагають боротися зі стресом та покращувати психічний стан. Людина навіть створила терапію: лікування за допомогою спілкування з тваринами. У суворих реаліях війни все наше життя кардинально змінилося. І зараз тваринам, як ніколи, потрібна увага та підтримка людей, адже вони заслуговують на це більш за кого-небудь. Наша редакція закликає кожного залишатися людиною та допомагати тим, хто цього потребує.
Маріетта Мкртчян
Редакція «DeFacto»
Фото авторки