Документування війни та російських воєнних злочинів набуває різних форм — від журналістських проєктів до повноцінних артоб’єктів. Виникає постійна необхідність нагадувати світу про події, які відбуваються в Україні. Найдієвішим способом є донесення історій справжніх людей, які іноді губляться серед нескінченного потоку новин та зведень.
У травні, через місяць після успішної оборони Києва, на Михайлівській площі з’явилася перша виставка розбитої російської техніки. Основу експозиції складала техніка, привезена з Гостомеля, де 24 лютого відбулася наймасштабніша атака. «Цією виставкою ще раз хочемо нагадати ворогу: так буде з кожним загарбником і терористом, який ступить на нашу землю», — прокоментували тоді у пресслужбі Нацгвардії. Це стало символом стійкості українського народу у вже великій війні.
Згодом, вперше за межами України, експозицію розбитих російських танків розмістили у Варшаві. Виставка мала промовисту назву «За нашу та вашу свободу», адже Україна слугує щитом і для Польщі. «Ми допоможемо, щоб російські танки були в Європі, але як уламки», — наголосив міністр оборони Олексій Резніков в інтерв’ю польському телеканалу Polsat News. Подібні демонстрації наближують європейців до усвідомлення наслідків війни не через умовну стрічку новин, а реальність.
Одним з останніх гучних мистецьких проєктів є «Музей фрагментів війни» — онлайн-платформа з артефактами, зібраними за час повномасштабної війни. Всього таких фрагментів 300, 16 з яких вперше представили в Одеському художньому музеї. Наша редакція завітала на відкриття виставки, яке відбулося 15 квітня.
Ключовим є те, що це не абстрактне мистецтво, а історії людей з конкретних локацій, з конкретними іменами. Команді довелося подолати тисячі кілометрів, провести сотні інтерв’ю, відвідати найвіддаленіші куточки країни; почути історії, які здебільшого не є медійними. Таким чином журналістика взаємодіє з мистецтвом і навпаки. Автори прагнули відобразити силу не тільки військових та волонтерів, а й звичайних людей, які своїми хоробрими вчинками теж наближують нашу спільну перемогу.
«Це важливий проєкт для того, щоб ми розуміли, як формується сучасне українське мистецтво — мистецтво війни. Ми б хотіли, щоб цей важкий період нашого життя був закарбований для того, щоб наступному поколінню було зрозуміло, що відбувалося з мистецтвом в Україні. Виставка артефактів війни важлива і в розумінні того, як формується постпам’ять, як формується архівний поворот у мистецтві. Фрагменти проходять крізь роки і є частиною нашої майбутньої колективної пам’яті, яка буде формувати нас як народ, як націю», — розповів Володимир Дамаскін, куратор проєкту.
Відвідувачі мають можливість побачити частину літака «Мрія», який 27 лютого був спалений внаслідок російської атаки; борошно, котре декілька тижнів було єдиною їжею для дітей в окупації під Запоріжжям; панамку бійця полку «Азов», який боронив Маріуполь та пройшов полон; шматок хреста з купола Софійського собору, що впав за місяць до початку російського вторгнення в Україну і став непримітним знаком; подекуди єдині речі, які залишилися від будинків, як-от магніт у вигляді серця з-під Бородянки та інше. Значна кількість фрагментів належить саме бійцям полку «Азов». Кожен охочий може придбати їх на сайті музею.
Продюсер «Музею фрагментів війни» Андрій Сірченко розказав, що раніше їхня команда займалася створенням IT-проєктів про мистецтво, однак із початком повномасштабної війни їх довелося зупинити. Треба було якимось чином допомагати, тому спершу вони долучилися до інформаційної війни. Згодом з’явилося розуміння, що війна надовго й у форматі новин немає ніякого сенсу. По-перше, треба було зробити щось, що допоможе розповідати історії конкретних людей, а по-друге, залучити щось в обмін на кошти, які підуть на підтримку дітей та родин загиблих військових. Так виникла концепція куба, який може стати універсальним артефактом.
Від самого початку ніхто не прогнозував такий масштаб колекції. Був розрахунок на те, що івенти не вийдуть за межі Києва, проте інтерес світової спільноти до цих артефактів тільки зростав. Організатори вирішили почати з виставки в Україні, передусім в Одеському національному художньому музеї.
Виставка триватиме до 14 травня. Усі виручені кошти з продажу кубів підуть на реабілітацію дітей, військових та допомогу їхнім сім’ям.
Анастасія Федотова
Редакція «Satellite»
Фото авторки