Альпінізм – це не просто хобі або вид спорту, що включає можливість підтримати себе у фізичній формі, займатися активним відпочинком. Для багатьох – це частина життя, можливість проявити себе і отримати незабутні емоції. Зараз такі екстремальні види активного відпочинку стають все більш популярними, більш того, зайнятися альпінізмом або скелелазінням може кожна людина і в будь-який час. У нашій країні для цього створені всі умови.
Альпінізм держава практично не фінансує, навіть, якщо і виділяють якісь кошти, то, як правило, їх не вистачає на реалізацію всього потенціалу цього спорту в нашій країні. Основне фінансування альпінізму відбувається або за рахунок самого альпініста, громадської організації, в яку він входить, або ж за рахунок спонсорів.
Самі ж альпіністи стверджують, що проблема з фінансами – це не те, за що варто хвилюватися. Набагато важливішими є інші речі, що мотивують займатися альпінізмом незалежно від того, як це фінансується. Інша справа – звичайний страх…
Часто для того, щоб займатися таким екстремальним видом спорту, не всім вистачає духу. Леонід Гордієнко займається альпінізмом уже більш ніж вісім років й добре пам’ятає і перше сходження, і перші травми. Попри це він впевнено заявляє, що ні в якому разі не шкодує, що пов’язав своє життя з цим заняттям.
«Ніколи не думав про те, що буду займатися насправді екстримом. Бажання піднятися в гори у мене виникло, коли я навчався в університеті. Тоді в мене була дещо занижена самооцінка, у мене не було хобі, з однолітками було важко спілкуватися. Одного разу я натрапив на рекламу нашого Харківського клубу альпінізму і скелелазіння. І тоді я вирішив, що у мене є всі шанси реалізуватися і повірити в себе, адже думки про екстрим в горах мене так захопили».
Леонід розповідає про свій перший екстремальний туризм, як про одну із найвизначніших подій у його житті. Після довгих тренувань та переживань, він наважився вирушити у компанії більш досвідчених альпіністів підкорити Говерлу. Це досить висока вершина для новачків, але хлопець поставив перед собою ціль піднятися на гору. Власне, й перші травми пов’язані також з першим підійманням на Говерлу. «Було важко на практиці… Гори зустріли мене не так ласкаво, як я на це очікував. Під час підйому почався сильний вітер, ми не встигли піднятися й до половини гори, коли я отримав травму ноги. Власне, це було скоріше через мою необережність. Проте я не звернув на це особливої уваги, адже моя ціль була так близько. Я думав, що отримав невеликий забій, а як вже потім виявилось, то був вивих. Але я щасливий, що навіть така неприємність не завадила мені тоді дістати свою першу внутрішню перемогу над собою».
Навіть незважаючи на небезпеку в занятті альпінізмом, Леонід вважає цей вид спорту найбільш романтичним з усіх, що можуть бути. Така думка виникла не випадково. Саме за улюбленою справою він познайомився зі своєю нареченою Іриною. Дівчина з’явилась в команді альпіністів саме на одному з планувань майбутнього походу. Тоді вони всі разом збиралися до Криму на Микитську розколину. Тепер і це місце асоціюється у Леоніда з найбільш приємними та хвилюючими моментами в житті. «Альпінізм зблизив нас. Це неймовірне відчуття, коли ви разом підіймаєтесь на вершину, турбуєтесь один про одного, адже у таких умовах можна завжди чого завгодно очікувати. Я дуже хвилювався за Ірину – це було її перше більш професійне сходження на гору… Я намагався її і зігріти, і підтримати».
Тож для тих, хто хоч трішечки зацікавився ідеєю альпінізму, є хороші новини. По Україні в 20 областях є спеціальні організації та об’єднання, де навчають альпінізму і скелелазінню. Великі упорядковані клуби з навчально-тренувальною базою є в Одесі, Харкові, Києві та Дніпрі, а в інших містах є спеціальні спортивні секції. Саме там і проводиться навчання для тих, хто хоче спробувати себе в ролі альпініста, але не знає, з чого почати і не може ніяк зважитися на цей крок.
Потрібно також розуміти, що починають сходження завжди з найпростіших вершин. Саме тому зайнятися альпінізмом – це легко. Досвідчені альпіністи кажуть, що варто їм один раз вивести людину в гори, то її більше нічого не зупинить на шляху до вершини – ні страх, ні висота.
Раніше Крим був основною природною базою для альпінізму, зараз більше освоюються Карпати в Румунії, болгарські гори, грецькі гори, само собою Альпи. Хорошим прикладом і місцем для першого сходження може стати українська Говерла, про яку ми вже згадували, на якій в зимовий період є всі труднощі, які до душі альпіністам – сніг, вітер, погода. Таке сходження не вимагає особливих витрат, а лише бажання і хорошу компанію! Вся поїздка в Карпати з оплатою всіх витрат і сходження на гору може обійтися всього в 1000 гривень. А ось виїзди за кордон, звичайно, вимагають великих витрат – 200-500 євро, в залежності від тривалості путівки і від країни, в яку відправляються. Якщо говорити про Еверест – зараз існують комерційні пропозиції з особистим гідом, інструктором. Але підкорювати Еверест нині це дороге задоволення ціною в 50-100 тис. доларів.
Тому можливостей і варіантів для того, щоб стати альпіністом багато і навіть у нас в країні. Все, що потрібно від людини, це тільки бажання й ентузіазм для подальших сходжень і завоювань вершин.
Олена Денисюк