На факультеті журналістики, реклами та видавничої справи відбувся науково-практичний семінар щодо застосування антропологічної концепції у дослідженні медіавпливу. Спікеркою стала кандидатка історичних наук, завідувачка кафедри нових медіа та медіадизайну, доцентка Тетяна Тхоржевська. Семінар пройшов 24 квітня 2024 року. На заході було більш детально розглянуто методи до вивчення медіаантропології, що використовуються науковцями.
Тетяна Тхоржевська почала свою доповідь з головного, на її думку: розбору вмісту медіаантропології, і яку роль вона відіграє у загальнонауковій і журналістській спільноті. Викладачка зазначила, що вже декілька років вивчає дослідження конкретно цього аспекту: «Медіаантропологія була сформована в 1969 році, коли антропологи на засіданні американської антропологічної асоціації почали вивчати вплив інформації на різні прошарки населення. Ця галузь об’єднала антропологів і медіазнавців».
Культурна антропологія і медіаантропологія мають багато спільних методів дослідження, що полягають у глибинному зануренні в певну групу протягом тривалого часу. Метою таких дій є адаптація антропології до медіазнавства це зробити «знайоме спільним». Було згадано одного з провідних науковців у цій галузі — Еріка Ротенбулера, професора Вемштерського університету і декана школи комунікацій.
Також під час перебігу заходу було згадано про міждисциплінарний підхід вивчення цієї тематики: комунікаційний, соціологічний, історичний тощо. Стосовно останнього пункту спікерка додала: «Сучасне державотворення частково відбувається за допомогою сучасних засобів масової інформації. Як нагальний приклад можна навести пострадянські й постколоніальні держави. Тоді соціальні та культурні зміни вивчали державні медіа, що впливали на населення. Впродовж всього цього часу було зафіксовано (викладачка показала результати дослідження іноземних науковців — ред.), коли сталися такі зміни, коли інтерпретації офіційних передач повністю почали відповідати державній ідеології».
На доповіді були присутні викладачі та студенти, які активно обговорювали питання існування наукового кола медіантропології в Україні, необхідність викладання у журналістів медіантропологічних підходів, можливі зміни засобів, методів та результатів досліджень цієї науки з сучасним медіавпливом, а також поєднання класичних методів антропології та роботу медіафахівців.
Тетяна Тхоржевська зауважила, що загалом антропологічний підхід у дослідженні медіавпливу полягає у вивченні впливу медіа на людей з погляду їхнього культурного та соціального контексту. Це передбачає аналіз споживання медіа, взаємодії з інформацією та виражених реакцій на різних етапах у контексті наукових досліджень.
«Переважно ця тема передбачає роботу не у межах практики, але подібний досвід все ж таки можливо втілити. Головне враховувати, що така робота, звісно, пов’язана з ризиком викриття. Тому журналістам-практикам краще занурюватися у потенційно безпечне середовище. Під час свого виступу я здебільшого наголошувала саме на результатах власного дослідження. Єдина складність висвітлення цієї теми полягала хіба що у тому, що в україномовному інфопросторі термін ‘‘антропологічна концепція’’ використовується тільки у межах поняття ‘‘медіавпливу’’. Саме тому для мене, як для науковця, важливо інтегрувати в наш інфопростір концепції, які раніше розглядалися тільки закордонними фахівцями», — підкреслила вона.
Після семінару пресслужба мала можливість окремо поспілкуватися зі спікеркою і дізнатися її враження після виступу: «Через великий досвід роботи я проводила вже безліч подібних заходів, зокрема на цьому факультеті. Я робила доповідь і торік, і зараз, і залюбки презентуватиму результати своїх досліджень й надалі. Розумієте, без всякого пафосу: якщо я не зможу робити наукові роботи, то мети працювати у науковому закладі я не бачу, адже під час аналізу й розробки низки теоретичних і практичних засад, я маю можливість поділитися своїми знаннями з шановними колегами й поширити їх серед студентів нашого факультету».
Євген Блінов, старший викладач кафедри періодичної преси та медіаредагування, відзначив, що глибоке занурення у сучасну журналістику є важливим кроком для майбутніх журналістів і відкриває багато переваг: «По-перше, це відмінний інструментарій для налагодження комунікаційних зв’язків. Готуючись до такого занурення, ви не лише працюєте над собою, а й маєте можливість отримати інформацію на новому рівні. Це дозволяє наблизитися до людей, яких ви досліджуєте, що є ключовим для створення якісних матеріалів. Це, безумовно, відкриває нові можливості для отримання унікальної інформації та розуміння суспільства на глибшому рівні». Він виокремив, що дуже важливо мати в своєму арсеналі такого викладача, який цілком поглиблено захоплюється своєю справою, постійно працює над удосконаленням власної майстерності, завжди вчиться чомусь новому і ділиться цим. «Її інтереси не обмежуються лише викладанням, але охоплюють значно більше. Це дуже успішне поєднання наукової академічності з практичними навичками і багато в чому визначає якість освіти».
Нагадаємо, 23 квітня 2024 року на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи проводився ще один науково-практичний семінар для студентів-журналістів і викладачів.
Дінара Алибейлі, Єлизавета Шипіцина,
пресслужба факультету