Аутисти – це особливі люди, які просто живуть у світі, де їм наплювати на думку оточуючих. Вони існують там, де їм комфортно. Як і чому з’являється це у мозку, вченими досі не з’ясовано. Із інформацією про вакцину від коронавірусу почалось знову розповсюдження старих міфів, що вакцина спричиняє аутизм. Сьогодні хотілось би спростувати цей міф ще раз та поговорити про те, що насправді може викликати аутизм.
Після скандальної публікації доктора Ендрю Вейкфілда в журналі The Lancet, міф про зв’язок вакцинації та аутизму почав розповсюджуватись світом. У 2003 році Центри з контролю та профілактики захворювань США (англ. Centers for Disease Controland Prevention) опублікували дослідження, у якому взяло участь 120 000 дітей, і не виявили жодного зв’язку між вакцинацією й аутизмом. Як потім виявилось, доктор лише хотів спровокувати скандал та розповсюдження міфу з економічних мотивів. Він планував запатентувати «безпечну» моновакцину, що «не викликає аутизм». Навіть зараз науковці продовжують спростовувати цей міф. Данські вчені протягом 10 років вивчали 657 461 дітей, щоб визначити чи є цей міф правдою, чи залишається тільки міфом. У результаті дослідження не було знайдено жодного підтвердження цього зв’язку
2 квітня вважається Всесвітнім днем розповсюдженням інформації про проблему аутизму, то саме час нагадати про це.
Існує багато стереотипних поглядів щодо цього діагнозу. Хтось може подумати, що це важка хвороба, яка заважає людині жити. Хтось може використовувати цей діагноз, як спосіб для образи. Офіційне значення аутизму звучить так: «Порушення роботи головного мозку, яке виражається різким неприйняттям соціальних відносин». Аутизм простими словами – це особливий стан людини, при якому немає бажання спілкуватися з кимось або знаходження у своєму «внутрішньому» світі. Захворювання може бути тільки спадковим, тому воно не може виникнути внаслідок якихось негативних факторів від оточення та точно не від дії вакцини. Діти аутисти народжуються 4-5 чоловік на 10000. Хлопчиків з таким діагнозом більше, ніж дівчаток, але у дівчаток аутизм здебільшого проявляється у більш важкій формі і дитині складно адаптуватися до навколишнього світу.
Які ж форми аутизму існують? Легкі форми аутизму, за умови своєчасної терапії і корекції, дозволяють дітям успішно навчатися у звичайних школах і вищих навчальних закладах, а в дорослому віці можливість знайти роботу і самореалізуватися. Для важких форм аутизму характерно зниження функціональності або її відсутність в галузях комунікації, соціальної взаємодії та поведінки. Діти потребують спеціальних освітніх програм, серйозного лікування, реабілітації та корекції, але навіть цього часом недостатньо для успішної соціалізації та повноцінного життя.
Через життя у своєму світі люди із цим діагнозом дуже багато сил вкладають у творчість та науку. Наприклад, відомий режисер Стенлі Кубрик страждав аутистичним розладом. У нього був синдром Аспергера. На знімальному майданчику він часто поводився грубо, зациклювався на дрібницях. Також є відомості, що Чарльз Дарвін теж страждав аутизмом. Він любив проводити час на самоті з дитинства. Йому не подобалося спілкуватися з людьми, а контакти з іншими він підтримував за допомогою листування. Але попри це, Чарльз створив еволюційне вчення, якого дотримаються досі.
Аутизм – захворювання досить молоде, але вже є досить багато досліджень на цю тему. Ви навіть можете не здогадуватись, що ваш улюблений художник чи автор цікавих романів має цей діагноз. Тому хочеться, щоб перестали ставитись до таких людей якось особливо чи використовувати діагноз як образу.
Катерина Кропивницька 2 курс, «Salt»