Цей матеріал не має за мету пропаганду чи просування чиїхось поглядів. Вона покликана допомогти читачеві ознайомитися із ситуацією, що сталася не так давно в нашому місті. Багато конфліктів відбуваються на ґрунті того, що люди не розуміють, або не хочуть розуміти погляди, світогляд і культуру, що відрізняються від їхніх власних за тими чи іншими ознаками. Якщо, прочитавши наступний текст, хоча б одна людина задумається про труднощі, з якими тисячі представників молодого покоління, підлітків, студентів стикаються щодня, значить він написаний недаремно.
31 серпня близько 9-ої години ранку в Грецькому паркові стартувала мирна хода «Прайд 2019», учасники якої закликали суспільство до толерантності у ставленні до ЛГБТК+ спільноти, а також хотіли звернути увагу уряду на порушення прав людини у відношенні до людей, котрі належать до вищезгаданого товариства. Спочатку прайд проходив відносно мирно, проте, в якийсь момент група осіб у масках вибігла назустріч колоні людей з транспарантами. Співробітники правоохоронних органів взяли праворадикалів (як потім з’ясувалося) у кільце, і активісти змогли спокійно завершити марш рівності.
Після завершення маршу учасники, згідно з інструкціями з техніки безпеки від волонтерів, почали ховати символіку прайду, щоб уникнути зіткнень із радикалами. Однак, мало хто врахував той факт, що фарбоване волосся може стати прецедентом для виникнення конфлікту.
Після отримання стягнення за адміністративне правопорушення вищезазначена група людей вирішила все-таки вступити в контакт з вірогідними учасниками прайду. За інформацією з відкритих джерел та зі слів свідків, компанія людей (деякі з яких мали на обличчі маски) підходили до неповнолітніх із яскравою зовнішністю (фарбоване волосся, незвичайні аксесуари, дивний одяг) та починали нав’язувати їм думку, що вони чинять неправильно, підтримуючи такий вид активізму та виглядаючи таким чином (ніяких доказів щодо приналежності підлітків до ЛГБТК+ спільноти не було). Також у соціальних мережах поширювалися відеозаписи, на яких видно, як щодо неповнолітніх здійснювалися насильственні методи впливу, зокрема побиття та ненормативна лексика.
Ми вирішили зробити невеличке інтерв’ю з одним із учасників прайду, попросивши його прокоментувати ситуацію, яка склалася після маршу:
— Чи причетний ти якось до подій 31 серпня в Одесі?
— Я був учасником прайду в Одесі й ішов на самому марші.
— Чи стикався ти з насиллям в свою адресу через незвичайний зовнішній вигляд?
— Так, колись мене дуже сильно ображали через орієнтацію та зовнішній вигляд. Почалося все років у 12. Я зізнався своїй класній керівничці в тому, що я бісексуал (з нею ми були в дуже хороших стосунках). Наступного дня про це вже говорила вся школа. Моїм щастям було те, що школа була маленькою. Наді мною дуже сильно знущалися тоді, прозивали, були сварки з викладачами, іноді навіть били… Тоді у мене був, сам по собі, складний період: як-ніяк, але ти намагаєшся усвідомити себе самого й зрозуміти, хто ти є — через океан агресії, яка проявлялася не тільки в школі, а ще й у соціумі теж. Я фарбував волосся, носив сережки (обманки), і було просто «гріхом» мене не прозвати тоді. Я був майже 4 роки в депресії, і це було дуже важко переживати. Була ще неприємна ситуація, коли мене побили й зіпсували мої речі.
— Як думаєш, в чому причина такого типу «очищення нації»?
— Мені здається, що проблема не в самих так званих «гомофобах» та «захисниках нації», а в самому ЛГБТ. Ми напевне заявили про себе надто різко і, не побоюся такого слова, навіть зухвало. Мовляв, ось ми є, і ви повинні прийняти нас такими, якими ми є. Що ж залишалося гетеросексуалам, як не відреагувати агресією на це. От уявімо, до тебе підійшов чоловік із фразою: «мені байдуже, і ми будемо з тобою дружити» — яка буде твоя реакція на це? Думаю така сама. Ти не знаєш цієї людини, по-перше. А по-друге, вона може бути тобі не дуже приємною. Теж саме стосується і ситуації з ЛГБТ. Щодо «очищення нації» — це вже залишки тих, хто відчайдушно боряться за те, чого самі не розуміють. Наприклад того, що всі діти народжуються бісексуальними і на їхній подальший вибір партнера впливають самі ці люди. Не думаю, що стати геєм чи лесбійкою «по приколу» було доброю ідеєю, знаючи, що на них буде литися величезна купа бруду. Зараз дуже багато саме неформальних представників ЛГБТ, це бачить старше покоління й звикає до цього. Вони розуміють, що немає сенсу боротися, адже вони не можуть впливати ніяк на те, кого буде любити дитина. Решта «борців» просто ніколи не спілкувалися нормально з такими, як ми, і думають, що якщо ти будеш спілкуватися з геєм, то він тебе, перепрошую, зґвалтує.
— Що ми можемо зробити, щоб викорінити ці стереотипи?
— Нічого. Не буде такого, що все в цьому плані буде добре. Завжди будуть ненависники і завжди будуть прихильники. Викорінити стереотипність практично неможливо, оскільки зустрічаються надто яскраві представники цієї «культури». І за рахунок цього стереотип продовжує своє життя. Можливо час щось вирішить, але я не впевений.
Олександра Медведенко