Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Дріб’язкові проблеми чи прагнення до фінансових реформ?

Кожен з нас проходить щоденну процедуру таку, як оплата за товар, проїзд або будь–яку іншу послугу. Зазвичай, якщо покупка передбачає велику суму, то безумовно, оплачуємо її безготівковим розрахунком. Це зручніше, швидше та й просто сучасно. Але, існує інші види покупок, коли оплата карткою або неможлива, або не потрібна. Ось тут нам потрібні старі, хоча перевірені часом, друковані гроші. Помічали ви, що ринок монет і банкнот в нашій державі суттєво змінився?

З березня 2018 року, Національний банк України заявив, що вже з квітня того ж року будуть введені нові одиниці готівковим розрахунком – монети! Всі ми знаємо, що можна оплачувати будь-що і 1 копійкою, і 5 копійками, 10, 25 та 50. За словами виконувача обов’язків голови НБУ Якова Смолія, монети старого зразку втрачають свою вагомість через інфляцію, а також через ріст популярності розрахунків за допомогою банківських карт. Особливо, коли існують смартфони з функцією «Google Pay» або «Apple Pay».

Нові монети випускаються номіналом 1, 5 та 10 гривень. З фронтальної частини зображено безпосередньо герб України верху, а внизу вже номінал. Задня сторона містить портрет одного з відомих українських діячів. Загалом, все те, що і у паперових банкнотах. До речі, а що будуть робити зі старими грошима? З 1 жовтня 2019 року їх було вилучено, і нині розраховуватись ними неможливо. А з 1 жовтня нинішнього року, «на пенсію» пішла монета номіналом 25 копійок. Хоча, якщо у вашій копилці залишились такі, не варто засмучуватися, бо до 30 вересня 2022 року, ви маєте можливість їх обміняти у Національному банку чи у інших уповноважених банках.

Стосовно банкнот, то тут не все однозначно. З одного боку, НБУ проголошує, що не буде вилучати з оберту паперові версії грошей. З іншого, існує наказ, за яким потрібно вилучати купюри 1 і 2 гривень зразка 1996 року, замінюючи їх на монети 2018 року. Вірні ці дії або ні – вирішувати лише українському народу. Тож спитавши 20 мешканців нашого міста, можна зробити певні висновки.

Люди від 40 до 60, однозначно дали відповідь, що їм надто не зручно користуватися монетами. Головними аргументами стали розміри і вага. По–перше, коли стоїш на касі і в метушні намагаєшся розрахуватися за товар, досить важко розрізнити яким номіналом розраховуєшся. Часто бувають неприємні випадки, коли касир вважає, що покупець намагається ввести в оману, даючи номінал нижче за потрібного, а на справді, людина не баче 2 гривні то, чи 1–а через далекозорість. По–друге, нести з собою монети банально важче у порівнянні з купюрами.

У свою чергу, люди поважного віку скаржилися на те, що постійно плутають номінал, і вже ностальгують за часами панування банкнот.

Цікава обставина виявилась з молоддю. Всі в один голос сказали, що їх все влаштовує. Хоча мені вдалося знайти збалансований коментар студента ОНАХТ, який підпрацьовує у доставці їжі.«Особисто мені зручно використовувати монети, тому що купюри я маю постійно складувати. У моєму розумінні в гаманці повинен буде лад, а постійне сортування займає багато часу, а час – гроші, які можу заробити. Взагалі, я за те, щоб монети набували популярність, але банкноти не вилучали з обігу»,– Молчанов Омар.

Важливо враховувати думку людей, які постійно взаємодіють з грошима малого номіналу. Особливо це стосується водіїв маршрутних таксі, трамваїв, тролейбусів. На них лежить задача і стежити за дорогою, і паралельно рахувати решту або дивитись що саме їм дають у якості оплати. «Прямо на ваших очах порівнюю монету 1 гривні зразка 2018 року та старого. Різниця величезна. Звичайно, дуже незручно. Але, що від моєї думки зміниться?»– прокоментував водій 146-го маршруту, який відмовився називати своє ім’я.

На сьогоднішній день кампанія нових монет тільки починається, бо на ринок у великому обсязі ще не вийшли монети номіналом 10 гривень. Напевно, спільну думку усього народу вилучити складно, але головне питання, яке ми повинні вирішити і зрозуміти, звучить так: Що саме стоїть за введенням нових розрахункових одиниць?

Поділитися:
Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on pinterest
Pinterest

Логотипи студентських редакцій:

Соціальні мережі
Інші публікації

Знайомство з факультетом журналістики, реклами та видавничої справи в онлайн-форматі

Є така весняна традиція на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи – запрошувати на зустріч абітурієнтів. От і цього разу 27 березня 2021 року відбувся День відкритих дверей, щоправда, в онлайн-форматі на платформі Zoom. У зустрічі взяли участь декан факультету Олена Андріївна Іванова, заступник декана з навчальної роботи Інна Валеріївна Лакомська, старші викладачі Сергій Володимирович Азєєв та Аліна Олегівна Червінчук.

Факультет журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова оголошує про проведення конкурсу студентських журналістських робіт на тему «Права людини в медіа: від розуміння до змін»

До участі у конкурсі запрошуються студенти І, ІІ, ІІІ та ІV курсів факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І.І. Мечникова, які створюють власний

Студентські газети – результат колективної роботи майбутніх журналістів

На факультеті журналістики, реклами та видавничої справи викладають дисципліну, що направлена на відточення студентами практичних навичок володіння словом, – журналістську майстерність. На цих заняттях студенти

Осінь по-карпатськи

Карпати – багата культурна історія, збирання ягід та грибів, катання на лижах і сноуборді, риболовля, купання в гірських річках і просто естетична насолода краєвидами. Ми