Екологічна проблематика наразі є однією з найбільш обговорюваних тем в світі. Питання про перехід до більш екологічного способу існування широко обговорюється в ЗМІ, створюючи специфічне інформаційне поле, яке більш пригнічує ніж мотивує. З усіх екранів инфлюенсери пропонують нам перейти до ресайклингу, реюзу, бути екофрендлі та грін, але що ці слова означають для пересічного громадянина?
Насправді, наше суспільство має набагато більше екологічних звичок, ніж ви можете собі уявити. Через скрутну економічну ситуацію та дефіцит товару в радянському союзі ми самі того не усвідомлюючи звикли до вторинного використання. Більше того, креативності у цьому місцевого населення можна позаздрити. Сьогодні ми демонструємо вашій увазі топ еко звичок, які вже майже прописані у нашому культурному коді та дамо деякі рекомендації, як без особливих зусиль їх вдосконалити.
1)Пакет с пакетами
Одна з найпоширеніших екозвичок серед українців є саме зберігання та вторинне використання пакувальних виробів. Мова йде не тільки про пакети, ми зберігаємо коробочки, судочки, мішечки, різноманітні картонні упаковки і т.д., аби зекономити. Але це також змістовно допомагає нашому довкіллю, бо найбільше джерело пластику на сміттєзвалищах – пакування. Тож, брати з собою в магазин пакет, який вже був дома – це чудово. Ще краще використовувати авоськи, шопери або рюкзаки, які у вас вже є. Також варто спробувати не використовувати додаткові пластикові пакети для пакування самих продуктів, треба користуватися простим правилом, якщо щось вже в упаковці, то додатковий пакет – це лише джерело забруднення довкілля. Для овочів та фруктів можна придбати спеціальні багаторазові мішки.
2) Збір макулатури, металобрухт та скла
Багато хто з нас ще у шкільні роки збирав макулатуру та іншу вторсировину, що є першим кроком до сортування сміття та здачі його до переробки. Наразі в Одесі є досить багато місць де приймають різноманітні відходи: майже в кожному дворі є прийом пластикових пляшок, а деякі мережі супермаркетів влаштовують роздільні смітники для пластику, паперу, металу, органічних відходів. Тож, можливо, вам варто лише придивитися, бо поряд вже є зручний пункт прийому. Ще один важливий аспект у сортуванні сміття – це розуміння того, що навіть одна пляшка, відправлена на переробку, є великою допомогою природі, кожне ваше маленьке зусилля коштує дуже дорого для людства, тож не варто боятися зробити недостатньо.
3) Креативний реюз
Лебеді та паркани з автомобільних шин, грибочки зі старих футбольних м’ячі та інший місцевий, вуличний колорит може і не всім до вподоби, але насправді є дуже екологічним. Використовувати речі знову і знову, даючи їм нове життя, – це найкращий спосіб зменшити їх екологічний слід. Цікаво, що навіть із чеків можна зробити класний крафтовий папір просто у себе вдома. Чеки – є дуже проблемною сировиною, бо вони не піддаються переробці, ба більше, можуть з легкістю зіпсувати партію паперу, якщо хтось необачно їх сумістить. Це відбувається через специфічні реагенти, що знаходяться у чеках. Тому, якщо ви плануєте переробляти їх самотужки, обов’язково використовуйте рукавички.
4) Куртка старшого брата або “вери слоу-фешн”
Передавати речі з покоління у покоління звісно є популярною традицією у багатьох країнах, але тут українці однозначно попереду усіх. Кожен, хто молодший у своїй сім’ї стовідсотково долучався до цієї нереально корисної екозвички.Усі ми носимо шкіряні куртки, плащі, светри та інші крутий одяг своїх батьків, бо то, по-перше, дуже модно зараз, по-друге якість тих речей набагато вища від мас-маркету, по-третє серйозно економить гроші. Поки весь світ тільки звикає до слоу-фешену, ми вже кастомізуємо, адаптуємо та вдягаємося у речі, що носили ще наші бабусі.
5) Квашені помідори
Жодне свято в типовій українській сім’ї не проходить без класичних квашених помідорів та огірків. Але вправність наших майстринь на цьому не закінчується. Вони вміють консервувати все: від часнику до сала. Найкращі для природи в цьому дві речі: зниження харчових відходів, завдяки продовженню сроку споживання, а також те, що все це робиться вдома і практично без жодного екологічного сліду. Тому гайда усі їсти квашену капусту!
Отже, берегти природу не так вже і важко, але кожний ваш внесок є неоціненним. Бути більш свідомими – це те, що необхідно людству, бо ми є частиною цього світу і наша поведінка впливає саме на нас. Тому в першу чергу давайте пам’ятати, що чисто не там де прибирають, а там –де не смітять.
фото 1 джерело
https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Flegkovmeste.ru%2Fs ad%2Fpopulyarnaya-klumba-masterim-lebedya-iz-staryx- pokryshek.html&psig=AOvVaw3Ffh87CM_fy3eVsEyFt8i5&ust=16202416184 68000&source=images&cd=vfe&ved=0CAIQjRxqFwoTCIi28MPcsPACFQAA AAAdAAAAABAI
Анна Мазур, 3 курс, «In Touch»