Шаленої популярності в країнах СНД продовжує набувати явище відеоблоґінгу. Відеоблог — слово, невідоме українцям до 2012 року, — означає форму блоґу, в якому засобом передачі інформації є відео. Напрошується запитання: «Що ж сталося в 2012-му?».
28-річний хлопець із Черкаської області під псевдонімом Саша Шапік, на той час уже відеоблогер (ютубер) із невеликою аудиторією, виклав треш-відео, в якому стрибнув у Дніпро з даху рухомого вагона метро. Після цього він став неодноразовим учасником різних телевізійних шоу, і широка українська аудиторія, таким чином, розпочала знайомство зі світом відеоблоґінгу. Окрім екстримальних відео, Саша паралельно знімав влоґи (відеоблоґи), тобто лайфстайл-відео про своє життя, і в нього почали з’являтися послідовники, які повторювали або вигадували ще шаленіші трюки та знімали їх на камеру. Наразі ролик нараховує 3,6 млн переглядів, а сам Саша має 1,4 млн підписників.
Отже, зрозуміло, що відеоблоґером сьогодні може стати абсолютно кожен, адже для цього достатньо навіть камери вашого смартфона. Але не тільки веселощі є причиною такої популярності блоґінгу. Зараз відеоблоґер — це професія. Звісно, поки що неофіційна та неоподаткована, але яка приносить непоганий прибуток своїм ремісникам. Станом на 2020 рік 1000 переглядів у ютубі в україно/російськомовному відео коштує у межах 3$. Для порівняння, англомовне відео за 1000 переглядів вартує 7,60$. Це називається монетизацією. Для її отримання канал має досягти відмітки в 1000 підписників та 4000 годин перегляду за 12 місяців. Монетизація — не єдиний спосіб заробітку на ютубі. Реклама у відео — те, що приносить блоґерам справжні гроші. Канали із 20-50 тис. підписників можуть продавати рекламу за 50-100$. Канали з аудиторією від 500 тис. продають рекламу за 10-15 тис. $. Далі розцінки індивідуальні, але все залежить від кількості підписників та переглядів на вашому каналі.
Свого часу радіо витіснило театр та пресу з широкого вжитку, а потім телевізор витіснив радіо. Те саме зараз відбувається з ютубом. Дедалі більше людей беруть у руки камеру та знімають відео, а ще більше людей ці відео дивляться. Згідно з офіційними даними ютуба, на сервісі зареєстровано понад 2 млрд користувачів та понад 1 млрд годин перегляду щодня.
Відчуття свободи та близькості глядача з блоґером дуже приваблює молоду аудиторію. Але середній вік користувача на ютубі — 18-34 роки. Люди старшого віку також знаходять, що подивитися в інтернеті. Відео-інструкції, як щось зробити, приготувати чи відремонтувати також користуються попитом, а, наприклад, відео-урок з іноземної мови взагалі є справжнім скарбом для того, хто хоче навчатися вдома, та ще й безкоштовно.
Українському блогінґові є ким пишатися. Наприклад, Іван Рудський, відомий під псевдонімом Івангай, у 2013 публікує перше відео, як він грає у дуже популярну на той час комп’ютерну гру Minecraft. Вже в 2016 році блоґер набирає 10 млн підписників, за що отримує нагороду — діамантову кнопку ютуба, стає блоґером номер один на території СНД та дуже довго утримує першість. Зараз його аудиторія нараховує 17,5 млн підписників.
Не менш відомим є й канал SlivkiShow, автор якого — дуже винахідливий та гарний оратор киянин Юрій Янів (Шевченко) — починає знімати розмовні відео, в яких обговорює цікаві теми. Потім формат каналу змінився на лайфхаки та винаходи, які виявилися дуже цікавими для глядачів. Символи каналу — кіт Кукі та хом’як Степан — привабили не одну сотню тисяч підписників. Зараз канал нараховує 18.5 млн підписників та загальну кількість переглядів 3,7 млрд.
Канали наймолодших блоґерів-рекордсменів із України Mister Max та Miss Katy нараховують понад 40 млн підписників із загальною кількістю переглядів — понад 23 млрд. Ці маленькі зірки інтернету мешкають у Одесі та знімають дитячий контент, наприклад, анпакінг іграшок, челенджі або влоґ (відеоблоґ) про поїздку до Діснейленду.
До речі, окрім купи контенту та інформації, інтернет, зокрема ютуб, подарували нам ще й нові слова, ось деякі з них.
1. Тролити — знущатися, підбурювати з метою вивести людину з рівноваги, викликати гнів, сльози, образи. Тролінг — це провокаційні, підбурливі дії в інтернеті або реальному житті для розпалювання конфлікту.
2. Рофлити — жартувати над кимось або чимось, веселитися. Слово походить від англійського ROFL — rolling on the floor laughing, «качаюся по підлозі від сміху».
3. Хайп — це галас, ажіотаж навколо якої-небудь події або людини. Хайпити означає роздувати галас та продовжувати його.
4. Зашквар — на молодіжному сленгові це щось ганебне, немодне, неприємне. Це може бути вчинок, подія або предмет, які не відповідають загальноприйнятій думці й очікуванням аудиторії.
5. Хейтити — ненавидіти (від англійського — hate), активно виявляти своє невдоволення. Найчастіше це поняття використовується в інтернеті та означає писати коментарі, які принижують честь і гідність співрозмовника. Люди з такою манерою поведінки, відповідно, хейтери. Їх багато в інтернеті.
6. Лойс — навмисне спотворений синонім слова «лайк», тобто відмітка схвалення під фотографією або постом в соціальних мережах, позначення того, що вам подобається контент в інтернеті.
Словом, ютуб вже міцно закріпився в нашому сьогоднішньому житті та претендує на велике майбутньє. Проводяться курси відеоблоґерів та навіть відкриваються школи, куди прогресивні батьки залюбки віддаватимуть своїх дітей. Добре це чи ні — вирішувати кожному з нас. Але факт того, що будь-яка людина може стати зіркою та заробляти непогані гроші, просто знімаючи відео, приголомшує.
Кайя Джемре, 1 курс, «UniLife»