Під екологічною проблемою розуміється зміна навколишнього середовища в результаті дій людини, що ведуть до порушення функціонування природних систем і призводять до негативних наслідків. В Одеському регіоні, як і в цілому на території всієї України, існує багато екологічних проблем, привернути суспільну увагу до яких здатні саме журналісти. Про те, як варто писати журналістські матеріали на екологічну проблематику нам розповіла Алла Федосіївна Коваленко, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри періодичної преси та медіаредагування.
З чого починати підбір теми?
Журналіст, який збирається писати на екологічну проблематику, має керуватися кількома принципами у виборі тематики: в першу чергу, проблема має бути актуальною; по-друге, щоб ця тематика була цікава для читацької аудиторії, журналіст має враховувати принцип наближення інтересів. Звичайно, журналіст може обрати екологічні проблеми глобального характеру, зокрема, проблеми глобального потепління, забруднення навколишнього середовища продуктами життєдіяльності людини, або наслідки впливу пандемійних процесів, у нашому випадку COVID-19 на екологію, але тоді в нього має бути фахова підготовка, спеціальні знання, особливо якщо він буде оперувати певними даними, аналізувати певні явища чи проблеми як фахівець. Проте краще надавати перевагу таким екологічним темам, які характерні чи актуальні для певної місцевості, щоб привернути увагу громадськості до проблеми, місцевих органів самоврядування, спонукати населення до вирішення проблем.
Що може слугувати інфоприводом?
Інфопривід має бути завжди, аби матеріал був цікавим для читачів, — будь-яка подія, або факт, який є актуальним, певна дата, річниця, як, наприклад, Чорнобильська катастрофа, День Землі, День еколога, прийняття закону, рішення, звіти відповідних органів тощо. Зрештою, інфоприводом може бути подія, або навпаки, бездіяльність певних установ, що негативно позначається на довкіллі, стані здоров’я населення, як-от скажімо, сортування сміття комунальним підприємством чи установою Вашого будинку; стан зелених насаджень, майданчиків, рекреаційних зон; екологічний флешмоб чи певна акція громадських активістів тощо. Ще можна промоніторити соцмережі на наявність скарг чи певних проблем, чи, скажімо, сайти Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Верховної Ради, блоги, додаватися в екологічні групи тощо.
Який жанр краще обрати для висвітлення такої теми?
Якщо сталась певна подія (стихійне лихо, аварія), з метою оперативного повідомлення варто висвітлити її в новинних жанрах, а якщо це проблема, ряд явищ одного порядку, що можуть призвести до негативних наслідків, конфліктів інтересів (що позначаться на стані довкілля, здоров’ї людей), краще обрати проблемну статтю, журналістське розслідування, проблемний нарис чи взяти інтерв’ю у фахівця, який спеціалізується на цій темі та може запропонувати розв’язання цієї проблеми. Також варто пам’ятати про вимоги щодо подачі інформації з екологічної тематики.
Робота з коментарями: до кого звертатися та як знаходити експертів?
Перш ніж звертатися за коментарями до фахівців, треба продумати концепцію висвітлення проблеми, скласти план самого матеріалу, сформулювати питання, на які вам треба отримати відповіді, і поміркувати над метою їх використання у матеріалі. Ці коментарі можна використати як додаткові факти, аргументи для підтвердження власної гіпотези або контраргументи для спростування чиєїсь думки тощо. Якщо це питання організаційного характеру або ті, що потребують вирішення окремих інстанцій, то можна звернутися до представників органів, певних служб, подати офіційні запити тощо. Так, в Одеському регіоні можна звернутися до таких установ, як-то Державне управління екології та природних ресурсів в Одеській області, Державна екологічна інспекція, Одеська санітарно-епідеміологічна станція, Одеська міська рада (ставити запитання у відповідній рубриці сайту адміністрації), КП «Міськзелентрест» тощо. А якщо необхідна науково обґрунтована чи, скажімо, правова оцінка явища, додаткова інформація, то можна звернутися або експертного середовища серед науковців, які займаються цією проблемою, юристів з екологічного права або до осіб, які тривалий час проводять моніторинг певної ситуації та знаються на проблемі саме цього регіону. Тут у пригоді стануть фахівці з Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Український науковий центр екології моря, Одеського державного екологічного університету, Одеського національного університету імені І. І. Мечникова тощо. Можна звернутися і до активістів та представників громадських екологічних організацій, як-от Івана Русєва, Катерини Бакової, активістів організації «Зелений лист», журналістів однойменного сайту тощо. До того ж потрібно вибирати авторитетну або впізнавану особу з незаплямованою репутацією, яка є фахівцем у цьому питанні. Коментар, звісно, можна взяти й в місцевих мешканців, очевидців подій, але мета таких коментарів буде інша. Коментарі можна поєднувати залежно від мети й концепції матеріалу.
Які приклади варто переглянути при підготовці матеріалу?
Можна орієнтуватися на матеріали Інни Лиховид, Віталія Княжанського, Олесі Шуткевич, Івана Русєва та інших журналістів та екологічних активістів у якісних загальнополітичних ЗМІ, у яких постійно з’являються матеріали, наприклад, у рубриці «Середовище» (видання «Дзеркало тижня») чи в рубриках «Екологія», «Економіка» тощо (видання «День»), багатьох одеських виданнях та сайтах, зокрема сайті ГО «Зелений лист» тощо.
«Все починається із зацікавленості та дієвості самого журналіста, його громадянської позиції, — додала Алла Федосіївна, — саме в цьому й полягає роль журналістики як соціального інституту: бачити актуальні проблеми, які вирішуються, а часто, навпаки, — їх ніхто не збирається вирішувати, й виносити їх на порядок денний; формувати екологічну свідомість українців, відповідальне ставлення до збереження навколишнього середовища тощо». Можливо, тоді Україна підніметься в рейтингу соціально благополучних та екологічно безпечних країн Європи».
Ольга Шукова,
пресслужба факультету