Цього року життя кожного українця суттєво змінилось через пандемію коронавірусу . Проте для багатьох це не стало приводом для скасування своїх подорожей. Але слід пам’ятати про безпеку свого здоров’я і дотримуватися усіх запобіжних заходів. Сьогодні в Україні адаптивний карантин, а це означає, що кожний регіон в країні має різні протиепідеміологічні обмеження.
Одесит Олег Шмеріга, звичайний хлопець, кожного дня планує свій новий маршрут, аби все більше пізнати Україну. Він проїхав вже не малу кількість кілометрів і зовсім не збирається зупинятися. Завдяки своєму досвіду хлопчина заздалегідь продумує свій шлях, дізнається чи працює транспорт, магазини, готелі, їдальні та взагалі які заходи діють у запланованому місці відпочинку.
Якими цікавими можуть бути подорожі, розповідає сам мандрівник:
«Наприкінці зими я повернувся з рейсу і зрозумів, що у свої двадцять років я привчив себе до активного способу життя, тому робота в офісі точно не для мене. Я зустрівся зі своїм другом і завдяки йому вперше проїхався на шосейному велосипеді і “закохався” в нього з першого погляду.
Навесні мені в голову прийшла ідея: «А от би поїхати кудись далеко». Я почав думати, як би це втілити в реальність, враховуючи ситуацію у світі. Вибір став між купівлею шосейного велосипеда і мотоцикла, тоді я почав зважати на плюси й мінуси. Мій вибір припав на велосипед, а ключовими аргументами стали: дешеве обслуговування, активність, а саме прокачування ніг, безкоштовні подорожі, і найголовніше — моє бажання.
Сьогодні я пишаюсь собою та своїми нелегкими подорожами, а саме: Одеса-Ізмаїл(240 км), Одеса-Вінниця(500 км), Одеса-Харків(700 км).
Одеса-Вінниця, 500 км. І як це було?
Так, раніше я мріяв і розраховував на відстань 465 км, але як можна було не проїхатись по такому неймовірному місту як Вінниця? Тим самим я докрутив відстань до круглої цифри в 500 км. До речі, 90% пересування по Вінниці було по велодоріжкам. Їх там багато, чого не можна сказати про Одесу.
Перший день вийшов досить кумедним. Довга і не дуже цікава дорога по Київській трасі й ось довгоочікувана вивіска «Криве Озеро». Як тільки я заїхав до цього міста, я почав вирішувати, де б мені поставити намет. Вибір був між внутрішнім двором Будинку культури або у дворі багатоповерхового будинку. Я вибрав другий варіант і не пошкодував. Люди адекватно поставилися до такого туризму. Вранці навіть пропонували мені гарячий чай та їжу. Довелося відмовитися, тому що я занадто багато спав і повинен був скоріше продовжувати крутити педалі, аби не відстати від графіка.
Другий день. Більше немає Київської траси, зате є дороги між селами. Стан доріг ви можете собі уявити, але їхати ними все ж приємніше. Багато дерев, багато тіні, немає вітру, є гарні краєвиди. Часто діставав телефон, щоб зробити фото. Не можна проїхати повз краси, яку я бачив! Маршрут другого дня закінчувався в Крижополі у моєї бабусі. Бабуся зустріла зі смачним борщем, який я їв вранці, вдень і вночі.
Третій день повністю був присвячений бабусі й борщу. Два явних конкуренти! Повертаємося до подорожі.
Четвертий і контрольний день поїздки! Найвідповідальніший день! Сказати чесно, було важко. Тому в найближчих планах — купити гарне сидіння. До речі, саме у цей день я почав думати щодо наступного маршруту.
Останній день був легкий. Я полюбив види Вінницької області. Особливо на світанку. Камера не передає всю красу. Я рахував кожен кілометр до Вінниці, та ось нарешті довгоочікувана табличка «ВІННИЦЯ»! Так, я зробив це. Ще одна мета. Я знову виконав її. Зробив собі виклик і не побоявся цього! Дуже задоволений поїздкою, поїздка задоволена мною. Так і завершилась моя довгоочікувана подорож.”
Не зважаючи на пандемію коронавірусу, подорожувати Україною можливо. Кожна людина, особливо у 21 столітті, може це робити, адже існує багато варіантів бюджетних поїздок. Що може бути краще, ніж пізнання чогось нового. Головне не бійтесь, не лінуйтесь, подорожуйте самі, з друзями, з сім’єю, пізнавайте світ, цікавтеся новим і невідомим. Уважно стежте за своїм здоров’ям і заздалегідь розраховуйте все до дрібниць, адже наше здоров’я має бути завжди на першому місці.
Старцева Ксенія