Інструмент для навчання чи весела іграшка? Як студенти використовують штучний інтелект

Ми живемо у час, коли роботи поступово замінюють людські професії, а чат-боти спілкуються з тобою наче жива людина. Так дехто пристосовується та починає використовувати штучний інтелект для саморозвитку та вирішення складних проблем, у той час коли інші зловживають та сподіваються на те, що система вирішить все за них. Пропонуємо вам дізнатися, як студенти використовують штучний інтелект у навчанні, та чому це може порушувати академічну доброчесність.

Кожен проривний епізод в історії людства пов’язаний із якимось винаходом, чи то кий, яким доісторичні люди вбивали тварин та один одного, чи звичайний міксер, який замінює тяжке збивання сумішей власноруч до відказу рук. Але з кожним новим винаходом ми вбачаємо й негативні наслідки, як от аміак, який на початку був звичайним інструментом для більш ефективного вирощування задля запобігання голоду, а під час Першої світової війни перетворився на хімічну зброю, яка вбила мільйони. Сьогодні до наших рук нові технології потрапляють ледь не щодня, однією з таких став штучний інтелект. 

Звісно ж це не зовсім нова річ, адже ми вже протягом багатьох років використовуємо його щоденно, вводячи пошук у Google чи ставлячи до питання до телефонних асистентів, як от Siri. Проте, ШІ постійно розвивається та поступово може виконувати все більше функцій, тому скоріш мова йде саме про нові можливості. ШІ сьогодні вже не простий асистент у телефоні, він здатний самостійно генерувати унікальні фотографії, відео, тексти, монтувати ті ж відео та багато іншого. Так, фанати серії фільмів «Термінатор» панічно остерігаються таких технологій та вбачають у цьому глобальну катастрофу. Це дає привід задуматися, чи дійсно ШІ, який був створений для пришвидшення прогресу, може нести шкоду. Щоб виявити загрозу цього питання, достатньо лише розглянути конкретну авдиторію, яка постійно працює з новими технологіями, та проаналізувати як саме вони їх використовують, в нашому випадку це будуть студенти. 

Для розуміння, як студенти використовують ШІ та скільки таких, було проведено опитування на платформі Telegram серед студентських чатів. Було поставлено одне питання «Чи використовуєте ви ШІ для навчання?», з варіантами відповідей: «Так», «Ні», «Він робить все за мене» та «Використовую для генерації ідей без плагіату». Опитування проводилося протягом одного тижня, до нього було отримано 808 відповідей відповідей. Результати наступні: «Так» — 314 голосів, «Ні» — 187 голосів, «Він робить все за мене» — 160 голосів, «Використовую для генерації ідей без плагіату» — 147 відповідно.

Отримуємо цікаві результати, коли більшість студентів вже використовує ШІ у навчанні. Частина з цих людей зловживає технологією та використовує її для швидкого написання власних робіт, що розцінюється як плагіат, а отже й академічна недоброчесність. Звідси постає вже друга проблема, чи встигають викладачі за студентами у використанні ШІ, як виявити, що робота студента виконана за допомогою ШІ та взагалі, чи бували вже такі випадки. Для цього ми поспілкувалися з викладачами університету.

Старша викладачка факультету журналістики, реклами та видавничої справи Ангеліна Житнікова розповідає, що зіткнулася з порушенням академічної доброчесності студентами за допомогою чату GPT. В основному це були ті, хто навчається асинхронно, або які були відсутні на офлайн занятті та надсилали виконані практичні в гугл-клас.

«Деякі надсилали завдання, відповіді на які були повністю згенеровані штучним інтелектом, деякі робили запит на питання, на які не змогли надати відповіді самостійно. Чесно кажучи, не одразу зрозуміла, в чому справа, чи правильніше сказати, не з першого студента здогадалася, але щоразу нелюдська, неприродня мова відчувалася сильніше.

Як виявилось, лише роботи декількох студентів-дистанційників були виконані самостійно. Я перепитала штучний інтелект, чи не його відповіддю є запропонований текст, і він не тільки підтвердив цей факт, зазначивши запитання, на яке був запит. Після цього я залишила студентам коментарі із вказівкою на порушення академічної доброчесності, на підтвердження чата стосовно його відповіді. Одні студенти одразу почали вибачатися, інші казали, що не знали, що не можна використовувати штучний інтелект. Але й знайшлися ті, хто був обурений тим, що практична була оцінена в “0” балів, бо деякі питання, за їхніми словами, вони опрацювали самостійно. Але як спіймала студентів на гарячому, розказавши, які можуть бути наслідки, то подібних випадків більше не було, принаймні в межах дисципліни, яку викладаю», — розповідає Ангеліна Віталіївна.

Доцент Станіслав Ковальський каже, що сучасний ШІ — це по суті вдосконалений генератор тексту на основі складних алгоритмів, здатний «навчатися» та імітувати псевдонаукові та псевдологічні конструкції. Втім, він залишається генератором тексту, в чому його основний недолік. Якщо чат боту задавати одне й теж саме запитання, він буде давати зовсім різні за структурою та змістом відповіді, часто допускає фактичні помилки й доволі грубі.

«На жаль, проблема використання студентами чат ботів для виконання своєї студентської роботи стала нагадувати епідемію. Дуже часто змушений з цим стикатись. Є щонайменше два способи перевірки роботи на приналежність до ШІ. Уважно передивитись структуру написаного та вчитатись в текст. Певні фрази та терміни, що використовує ШІ, будуть чітко сигналізувати про нечесну роботу. Також можна спитати сам ШІ, але цей засіб має багато обмежень. В одному американському університеті був прецедент, який довів неспроможність цього засобу. Є й інші підходи по виявленню ШІ, але їх я розкривати не буду», — розповів нашій редакції викладач.

Складність перевірки таких робіт та достовірного встановлення генерації тексту ШІ створює нові виклики перед сучасною наукою та освітою. При чому ці проблеми — є системними, їх вирішення потребує системного перегляду, підходу до студентських завдань та перебудови дистанційної форми освіти.

Для старшого викладача Сергія Азєєва ШІ не став великим відкриттям та здивуванням, тим більше, він каже, що це лише закономірний нормальний процес розвитку цифрових технологій. 

«Я дуже сумніваюсь, що штучний інтелект врахує професійні моменти. Він видасть продукт чи інформацію для пересічного користувача, який нічого не розуміє в якості. Загалом це недооцінений ресурс, тому що він дійсно може знайти вам ті шляхи, які допоможуть вам реалізувати ваш продукт», — каже викладач.

Сергій Володимирович зазначає, що поки не зтикався з тим, щоб студенти здавали відео роботи, які були змонтовані за допомогою ШІ, проте каже, що в разі отримання подібного розпізнати це буде доволі легко. ШІ поки не здатен дотримуватися всіх заданих параметрів у монтажі відео, тому загрози в цій сфері поки що не передбачається. В наступному році викладач планує модернізувати свої навчальні курси таким чином, щоб врахувати момент наявності ШІ та вчити студентів, як правильно користуватися цим ресурсом і які там є хитрощі.

Штучний інтелект — це неймовірна річ, інструмент, який має використовуватися для навчання, розвитку інших технологій та генерації унікальних ідей. ШІ не здатний замінити людину та писати тексти, чи виконувати якусь іншу роботу замість неї, з таким же успіхом, адже це лише система, яка працює по чітко заданим пунктах і не здатна враховувати тонкощі людського розуму та мислення. Готуючи цей матеріал, ми також скористалися допомогою ШІ, а саме, використали його як інструмент записаних аудіо коментарів у текст, що прискорило роботу та позбавило від багатогодинного нудного передруку, проте отриманий текст все одно потребував уваги з боку редакторів та коректорів. Пам’ятайте про академічну доброчесність та не втрачайте власної оригінальності, покладаючись на ШІ, адже це лише інструмент для вдосконалення вашої роботи, а не для ухилення від її виконання.

Артур Гілка

Редакція «SALT»

Діаграма автора

Поділитися:

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram