Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Культура булінга: чи дійсно жарти залишаються жартами?

Кожного дня ми так чи інакше стискаємося із проявами чорного гумора чи булінга. Найпоширеніші теми саме для «жартів» — колір шкірі, національність, сексуальна орієнтація, інвалідність, люди з синдромами, смерть чи смертельні хвороби… Цей список можна продовжувати вічність, бо люди висміюють будь-що, але дуже часто вони переходять межу дозволеного й починають цькувати як і окремих особистостей, так і певні соціальні групи.

Для початку ми визначимо, що-ж таке «булінг». Це агресивна свідома поведінка людини або групи людей стосовно інших, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском. В наш час це дуже гостра проблема, адже винуватець може залишитись безкарним.

Чому?

Жертва може бояться зізнатись в тому, що її цькують, звісно, завдяки Інтернету. Думаю, що багато з нас бачили жартівні картинки, тобто меми, на просторах різноманітних соціальних мереж, де висміюють людину з іншою сексуальною орієнтацією чи наголошують, що всі жінки звичайні посудомийки та куховарки. Окрім цього дуже багато «жартівок» про людей з особливостями здоров’я та інвалідністю, наприклад, коли натякають, що вони взагалі не гідні жити. В той же смітник «веселого» гумору йдуть хохми про євреїв та їх важку долю в часи Другої світової війні, але правда не з позиції, що геноцид це дуже погано.

Звичайно-звичайно, це все жарти й нічого більше! Кожен по-різному справляється зі стресом та важкими ситуаціями в житі: за допомогою сліз чи сміху. Але чи дійсно токсичне бажання когось зачепити та виставити себе краще за іншого — це «просто жарт»?

До речі, Україна опинилася в першій десятці країн Європи за поширеністю шкільних цькувань серед 11-15-річних школярів. А за 2017 рік, за інформацією ЮНІСЕФ, 67% українських дітей були або жертвами, або кривдниками, або свідками булінгу. Чверть із них безпосередньо зазнали цькувань. 48% школярів нікому не розповіли про пережите. 

«Кожен день перед учнями виникають різні небезпеки, в тому числі бійки, примус вступати в угруповання, булінг (і особисто, і онлайн), насильницька поведінка, сексуальні домагання і збройні напади. У короткостроковій перспективі це впливає на навчання, а в довгостроковій може призводити до депресії, тривожності і навіть самогубств. Насильство — це незабутній урок, який не повинна проходити жодна дитина», — розповіла Генрієтта Фор виконавча директорка ЮНІСЕФ.

Отже, будь-яке цькування — це результат нерівномірного розподілу влади, бо в підсумку сильні тероризують слабких. Наприклад, якщо хтось зачіпляє вас на художньому кружку, то, виходячи з заняття, можна викинути цю людину з голови. Але завдяки соціальним мережам, в яких дуже просто створити окрему сторінку, де будуть цькувати будь-кого чи будь-що, це можна зробити безкарно.

З нещодавніх прикладів — шістнадцятирічна активістка Ґрета Тунберґ. Вона виступила з гнівною промовою на саміті ООН з питань клімату. Школярка звернула в сторону світових лідерів, звинувативши їх в «крадіжці дитинства». Адже через політиків, які думають лише про гроші та ведуть недостатню боротьбу проти зміни клімату, в недалекому майбутньому саме нам доведеться вирішувати ці проблеми. Якщо це буде можливо на той час. Через її емоційну промову Інтернет захопила нова хвиля мемів: відео-добірки, принижування її досягнень, жарти про її синдром, розмови про неадекватність та психічні розлади та багато чого іншого.

Для тих, хто не знає, відмітимо, що в Ґрети є синдром Аспергера, який характеризується серйозними труднощами в соціальній взаємодії, а також обмеженим, стереотипним, повторюваним репертуаром поглядів і занять. Селективний мутизм — постійна нездатність розмовляти в особливих соціальних ситуаціях, коли від індивіда очікується, що він повинен розмовляти. Але школярка вважає, що синдром це дар, а селективний мутизм — необхідність висловлюватися, тільки тоді «коли це вкрай важливо».

Хоча… та ні. Все-ж це все жарти, бо так весело сміятися з психічних розладів, синдромів, емоційного виступу чи віку дівчинки! Як кажуть, «законом не заборонено», ми нікого не хотіли образити та взагалі всі події та герої вигадані, будь-які збіги з реальними особистостями випадкові.

Перед тим, коли створювати подібні принизливі, з натяком на булінг, меми спитайте себе: «Що зробила особисто мені ця люди, аби я її ненавидів?», «Як колір шкіри чи орієнтація окремої особисті стосується мене?», «Що мені зробила людина аби я вважав її гірше за мене?». Навіть, якщо вам щось погане зробила конкретна людина, це проблема не нації чи статі, а тієї самої людини. Список питань може бути дуже довгим, якщо ви насправді задумаєтесь над цим.

Запам’ятайте: жарти закінчуються тоді, коли починається перехід на особистості.

Бо в той час починається цькування.

Юзяк Маргарита

Поділитися:
Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on pinterest
Pinterest

Логотипи студентських редакцій:

Соціальні мережі
Інші публікації

Знайомство з факультетом журналістики, реклами та видавничої справи в онлайн-форматі

Є така весняна традиція на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи – запрошувати на зустріч абітурієнтів. От і цього разу 27 березня 2021 року відбувся День відкритих дверей, щоправда, в онлайн-форматі на платформі Zoom. У зустрічі взяли участь декан факультету Олена Андріївна Іванова, заступник декана з навчальної роботи Інна Валеріївна Лакомська, старші викладачі Сергій Володимирович Азєєв та Аліна Олегівна Червінчук.

Факультет журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова оголошує про проведення конкурсу студентських журналістських робіт на тему «Права людини в медіа: від розуміння до змін»

До участі у конкурсі запрошуються студенти І, ІІ, ІІІ та ІV курсів факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І.І. Мечникова, які створюють власний

Студентські газети – результат колективної роботи майбутніх журналістів

На факультеті журналістики, реклами та видавничої справи викладають дисципліну, що направлена на відточення студентами практичних навичок володіння словом, – журналістську майстерність. На цих заняттях студенти

Осінь по-карпатськи

Карпати – багата культурна історія, збирання ягід та грибів, катання на лижах і сноуборді, риболовля, купання в гірських річках і просто естетична насолода краєвидами. Ми