Цьогоріч першокурсники факультету журналістики, реклами та видавничої справи долучилися до фестивалю «MECHNІKOV START FEST», що було проведено за ініціативи Профкому студентів і аспірантів спільно з факультетом психології та соціальної роботи, а також керівництвом університету. Захід відбувся 8 вересня у Ботанічному саду. До заходу доєдналися куратори, викладачі нашого факультету, а також декан проф. Олена Іванова.
Представники пресслужби факультету журналістики, реклами та видавничої справи фіксували перебіг подій і наразі готові розповісти про те, як же цей фестиваль проходив…
Поки другий тиждень вересня добігає кінця й листя на деревах набуває різнобарвних відтінків, учасники фестивалю та їхні групи підтримки прибувають до місця, де все ще сповнене яскравими променями літа. У Ботанічному саду ОНУ імені І. І. Мечникова цього ранку панує піднесений настрій: першокурсники з одинадцяти факультетів і фахового коледжу університету починають реєструватися для участі у змаганнях, які будуть відбуватися між командами з кількістю 25 осіб у кожній. Охочих брати участь у заході насправді багато, тож загалом створено 22 команди.
На годиннику 9:30. Вже створені групи чекають на відкриття фестивалю. Разом зі своїми кураторами учасники конкурсу крокують вглиб саду до своєї зони, на місці якої лежить табличка з номером команди від 1 до 22.
Спочатку я йду до першого курсу майбутніх журналістів. Вони наразі розташовуються на галявині поблизу декількох тисів. У приятельській атмосфері учасники й групи підтримки обговорюють перебіг майбутньої гри. А мою увагу привертає дівчина, яка тримає в руках плакат із гаслом «Журналісти прагнуть перемоги навіть у часи тривоги». Я вирішую поговорити з нею. Виявилося, ця дівчина — Анжеліка Михайлова, студентка 1 курсу ФЖРВС, — дізнавшись про фестиваль, захотіла підтримати свій факультет, отож, за власною ініціативою зробила цей плакат. Вона впевнена, що журналісти у будь-якому разі посядуть призове місце, тому заохочує до вболівання й інших студентів вже зараз.
До урочистого відкриття залишаються лічені хвилини…
Натовп збирається докупи, поки організатори під’єднують гарнітуру. Студенти з фотокамерами вже стоять в очікуванні зафільмувати відкриття фестивалю.
І от до юрби виходить із вступним словом голова Профкому студентів і аспірантів — Євген Юраш. Під акомпанемент теплого вересневого вітру він перелічує всі факультети, представники яких у відповідь вигукують, що вони присутні. Жваві відповіді учасників дають зрозуміти, що енергії у них повно, отже, боротьба обіцяє бути запеклою.
Коли ж кожна з перелічених команд привіталася з усіма присутніми, мікрофон передають ректору університету ОНУ імені І. І. Мечникова, Вячеславу Трубі: «Свято першокурсника не можна забрати, — після цих слів майже всі присутні синхронно кивнули головою. — І хоча не було свята на площі центрального корпусу університету, — вів далі пан ректор, — на відміну від усіх інших навчальних закладів в Одесі у нас є Ботанічний сад, де ми можемо провести цей захід… Шановні студенти, я вам бажаю бачити сьогодні гарний ранок, бажаю продуктивного робочого дня; нехай кожен день вашого студентського життя буде таким яскравим і світлим. Всього вам найкращого!».
Оплески після промови сиплються, наче осінній дощ, алеями і стежками саду. Відвідувачі заходу викрикують слова подяки й освітлюють своїми щирими усмішками все навколо.
Я знала, що подібні фестивалі вже були раніше, але мені пощастило перебувати тут вперше. Отож, мені спадає на думку дізнатися у пана ректора більше деталей про підготовку свята.
Я крокую до Вячеслава Івановича й прошу надати коментар стосовно перебігу майбутніх змагань, і він люб’язно погоджується на розмову. Отже, поки кожна група вигадує собі назву, обирає капітана та готує презентацію своєї команди, пан ректор ділиться очікуваннями перед сьогоднішніми іграми та говорить про тонкощі підготовки до них: «Провідною метою фестивалю є налагодження зв’язків між студентами різних факультетів, бо саме на подібних заходах у них є можливість ліпше один одного дізнатися. Програму фестивалю затверджував Профком, і жодної корекції з боку адміністрації цього процесу не було. Студенти роблять для студентів».
Після цікавої бесіди починаю озиратися, й бачу: всі студенти працюють над своїми номерами. Ані спека, ані мала кількість часу не заважає підготовці й не псує позитивний настрій.
Першокурсники ФЖРВС бурхливо обговорюють назву для своєї команди й зупиняються на варіанті «Кипиш». Гаслом стає речення з оригінальним римуванням: «Журналістський шум переможе сотні дум».
Капітан команди першокурсників ФЖРВС, Андрій Ізотов, коментує етимологію лозунгу: «На одній з пар з дисципліни ,,Публічні комунікації,, ми познайомилися з поняттям комунікаційного шуму, яке нам дуже сподобалося. Журналісти у професійній діяльності мають запобігати появі подібного явища, але сьогодні ми готові, навпаки, давати шум, але тільки той, що передуватиме нашій перемозі».
О 12 годині, з невеликою затримкою у часі відбувається презентація кожної з 22 команд. Першими на галявину виходять першокурсники ГГФ, які своїм жвавим танцем розігрівають публіку. Один за одним учасники змагань виконують свої номери. Юрба аплодує усім однаково сильно аж до останнього номеру, але під час деяких виступів активізується особливо. Наприклад, під супровід пісні «Macarena» з командою «Монохром» з факультету хімії та фармації танцювали майже всі присутні на фестивалі. Під час читання рядків з віршів відомих українських поетів командою «Green Філ» з філологічного факультету люди повторювали ці проникливі фрази теж.
А коли команда «Кипиш» з факультету журналістики, реклами та видавничої справи використала елементи чирлідінгу у своєму номері, публіка затамувала подих в очікуванні на продовження.
Із закінченням першого етапу фестивалю учасники почали підготовку до другого. І під час цієї невеличкої перерви своїми враженнями від початку сьогоднішнього заходу ділиться студент 1 курсу ФМФІТ, Курченко Богдан: «Це один з найкращих фестивалів, який мені доводилося відвідувати. Чекаю вже на наступні раунди. Сподіваюся, переважно будуть спортивні змагання, хоча й до академічних залюбки доєднаюся».
Поки триває перерва, я знову повертаюся до галявини, де сидить команда нашого факультету — № 19 під назвою «Кипиш». Капітан команди, Андрій, зібрав коло себе учасників змагань знову. За його словами: 12 осіб мають брати участь в естафеті з баскетбольним м’ячем і ще 5 будуть брати участь у грі «Мозковий штурм», метою якої є зобразити на ватмані низку ідей для покращення роботи університету без грошових вкладень.
Залишок часу після розподілу гравці витрачають на перекус і спів. На простирадлах поряд із пагорбами, порослими травою, вони співають сучасні пісні під дивовижний супровід гітари. Синхронні рухи й посмішки на обличчях ще раз доводять мені, що подібні заходи обов’язково мають бути наявні у студентському житті.
З 13:00 почався другий етап фестивалю. Після команди «шикуйсь» гравці займають свої позиції. На початку естафети кожна команда передає м’яча над головою. Далі я бачу, що позиція предмета змінюється, і він вже праворуч від учасників. Ще декілька хвилин: розпочався біг з м’ячем.
За словами організаторів: після кожного раунду оголошуватимуть результати. Але поки триває процес розрахунків, перевіряю, чим займається команда нашого факультету з «Мозкового штурму».
«Нашим завданням було представити проєкт на тему того, як можна розвивати університет без залучення коштів. Врешті-решт ми вирішили, що найціннішим для розвитку університету буде те, наскільки студентам у ньому комфортно. Врахувавши досвід нашого факультету, де є можливість працювати у вертикальних редакціях, ми запропонували подібне рішення. Нашою ідеєю було влаштування зустрічей у форматі клубу. З безкоштовним входом і кількома менторами-старшокурсниками у ролі ведучих», — коментує студентка 1 курсу ФЖРВС, Олександра Шоміна.
Після закінчення другого й третього етапів події на фестивалі, здається, розвиваються більш динамічно.
Перед нагородженням учасників залишаються лічені секунди. Я дивлюся на натовп й розумію, що більшість студентів зараз знаходиться в очікуванні результатів, через що навіть не розмовляє.
Склад журі з п’яти осіб готовий оголосити результати. Стає відомо, що на третьому місці опиняться три команди, дві на другому й тільки одна посяде перше місце.
Спочатку юрба дізнається назви команд бронзових призерів. І починає лунати потужний галас, коли серед цієї трійці опинився факультет РГФ.
Коли речник фестивалю вимовив назву команди «Кипиш», яка стала однією з двох срібних призерів, вболівальники ФЖРВС одразу ж почали вітати один одного з перемогою. І плакат, який супроводжував команду з початку гри, знову здійняли вгору.
Надалі оголошують, що перше місце у цьому фестивалі посідає команда «Шишки» з ЕПФ.
Зараз вже п’ята вечора, і люди поступово залишають стежки Ботанічного саду, допоки він не стає майже порожнім.
Зібравши весь матеріал до купи, я теж прямую до виходу, де назустріч мені йде охоронець. Я призупинилася й посміхнулася йому. Він посміхнувся у відповідь.
Єлизавета Шипіцина,
пресслужба факультету
Фото: Валерія Дондова