Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Мріяти не шкідливо: згадуємо історію неіснуючого одеського метрополітену

Заглядаючи в годину-пік у«2ГІС», можна помітити забавні коментарі тих водіїв і пасажирів, що стоять у заторі. Після коментаря «Чому в Одесі немає метро?» ми самі задалися цим питанням. Дійсно, чому ж цього не сталося? Ми вирішили розповісти всю хронологію неіснуючого одеського метро.

Радянські часи

Посилаючись на статтю сайту про пасажирський транспорт в Україні «traffic.od.ua», а також на історичні довідки, ідея про будівництво метро в Одесі вперше пролунала ще у 60-ті роки XX століття. Тоді вона не потрапила до генплану розвитку міста через те, що Одеса не мала статусу міста- мільйонника.

До розмов про метро повернулися вже у 70-х роках, коли населення Одеси значно збільшилося. На користь будівництва також зіграло те, що місто розташоване вздовж моря і має відносно невелику ширину.

У 80-х роках компанія «Ленметрогипротранс» почала займатися проектуванням одеського метрополітену. Ці фахівці були обрані невипадково, оскільки проект одеського метро був схожий з тим, що нині є у Санкт-Петербурзі. Тунелі повинні були прокласти під місцевими катакомбами.

Як зазначається у статті головного інженера проекту Ю.Юхова з журналу «Метробуд» №7 за 1985 рік, метро передбачало одну гілку довжиною близько 12 км з 8 станціями з півночі на південь. Вона могла зв’язати нові житлові масиви з центром і великою промзоною Пересип.

Для зразка міста 40-річної давнини картинка складалася, начебто, непогано, але завадив лише “фарт”: передостанній генсек КПРС Костянтин Черненко викреслив Одесу та Донецьк зі списку міст-кандидатів на будівництво метрополітену.

Проте, проект метро включили до генплану Одеси 1989 року, а будівництво повинні були почати в 1991 році. Тут теж не пощастило: Союз розпався і розмови про метрополітен в Одесі притихли. Дніпру тоді фортуна посміхнулася — метро будувати почали, але закінчували вже в незалежній Україні.

Період незалежності 

Починаючи з кінця 90-х і аж до 2005 року були запропоновані різні проекти: монорельси, проекти метрополітену, трамвайних ліній та естакад. Ходили чутки і про варіант з канатною дорогою, але не сталося. Тоді у місцевої влади були більш важливі проблеми, ніж транспортний трафік міста.

Незважаючи на це, у проекті Генплану Одеси в редакції 2007-2010 рр. можна знайти першу версію «Північ-Південь». Тоді це була не швидкісна трамвайна лінія, а справжній метрополітен. Крім того, у березні 2006 року в Україні була прийнята Програма розвитку метро, яка передбачала проектування метрополітену в Одесі, Львові та Запоріжжі.

Тоді передбачалося дві гілки: червона гілка з’єднувала би селище Котовського і Таїрова, а синя — Черемушки та Фонтан. Пересадка здійснювалася б на станції «Вокзальна». Здавалось, що всі карти у руках і проблеми із заторами вже вирішуються, але потім розмови про будівництво метрополітену знову притихли аж до 2016 року.

Маршрут «Північ-Південь»

У 2016 році в одеській мерії презентували проект-альтернативу метро «Північ-Південь». Це маршрут швидкісних трамваїв, який має з'єднати селище Котовського та Таїрова — від вулиці Паустовського до Люстдорфа. Так, саме цей проект в нашому місті влада втілює у життя вже п’ятий рік. Він набагато дешевше, на відміну від повноцінного метрополітену.

Прямувати маршрут має через проспект Добровольського, потім по Миколаївській дорозі, вулиці Чорноморського козацтва, спуску Маринеско, вулицями Софіївською, Преображенською, Новощіпному Ряду, Водопроводній і Люстдорфською дорогою. Для цього вже зробили реконструкцію вулиці Софіївської та частини вулиці Преображенської. Нині на Софіївській є виділення трамвайних колій від автомобільного руху. Також провели реконструкцію розв’язки біля Пересипського моста і зараз вже на фінішній прямій ремонт на вулиці Водопроводній.

Крім цього, закупили і досі закуповують трамваї з низькою підлогою, які будуть прямувати оновленим маршрутом.

Легенди та меми

Тут зібрані різні нестандартні легенди та меми про одеське метро. Ми не говоримо, що це правда, але все ж має місце бути.

Перша легенда: у процесі пошуку інформації ми натрапили на цікавий матеріал онлайн-видання «Таймер» за 2010 рік. У статті вказується, що колись одне з найприбутковіших підприємств України «Сьомий кілометр» мало свій особистий метрополітен, яким возили гроші.

Друга легенда: у тому ж «Таймері» є інтерв’ю з колишніми працівниками «таємного метро» під усім містом. За їхніми словами, у радянські часи в Одесі розробили секретний проект «Метро-2», хоча першого й зроду не було. Його суть полягала в тому, що це був спеціальний засіб пересування для тодішньої влади. Нині більшість спусків у тунелі замуровані.

«Метро в Одесі — це не транспорт. Це мем»: саме так зустрічає сайт вигаданого одеського метро. У 2019 дизайнерська компанія SOLAR Digital розробила проект брендингу неіснуючого наземного метрополітену і винесла його на суд городянам. По суті, цей проект — спроба звернути увагу одеситів і влади. Маємо сказати, виглядає це непогано.

SOLAR Digital запропонували дві гілки — червону і синю. Червона з’єднала б вулицю Паустовського із Чорноморкою. Маршрут буде проходити через Пересип, Морвокзал, парк Шевченка та Куликове поле. Синя гілка могла б зв’язати Пересип, Заставу I-II, район Селекційного інституту, проспект Шевченко, Черемушки, Фонтан і Куликове поле. З гілки на гілку можна було б пересісти на Пересипу і Куликовому полі.

Усе це було б весело, якщо б не так сумно. Ця екскурсія історією показує, що, на жаль, не один рік нам ще доведеться дивитися на червоні лінії у «2ГІС» та Google Картах. Можливо, колись ми побачимо хоч одну ідею із вищезазначених, але то буде вже зовсім інша історія.

Лавровський Валерій, 3 курс, «Black.White»