Дистанційні заняття, пропущені уроки та невизначеність – так проходить навчання під час війни в Україні. А вступна кампанія вже не за горами. Чи продовжать навчання випускники та яким чином буде проведена вступна кампанія, організація якої у воєнний час стає справжнім викликом?
У якому стані вчителі й учні?
Учитель історії в одній з одеських шкіл Владислав Водько розповідає, що відвідуваність занять зменшилась приблизно на третину. Частина уроків випадає через повітряні тривоги. Деякі учні виїхали за кордон та пішли там у місцеві школи: відвідувати заняття дистанційно не виходить через перетин у часі.
Також відзначимо, що на деяких учнів війна вплинула не стільки фізично, скільки психологічно. Деякі потенційні абітурієнти планують взяти так званий gap year – рік між закінченням школи та навчанням в університеті. Одна з майбутніх одеських випускниць каже: «Війна дуже погано вплинула на мене, тому що я дуже хотіла бути танцівницею. Моє рішення змінилось щодо вступу в цьому році, мабуть просто куплю курси і буду вчитися так. Думаю, що раз все так сталося, то так і треба, тому буду пристосовуватися до того, що маємо на даний момент».
Проте є й ті, хто попри війну збираються продовжувати навчання. «Я збираюся вступати на магістратуру в цьому році, — відповідає нам Саша, студентка 4-го курсу факультету журналістики в ОНУ імені І. І. Мечникова. — Так вирішила, тому що вважаю, що магістерський рівень потрібний у кар’єрній перспективі і самореалізації. На моє рішення не вплинула війна, тому що я і до початку повномасштабного вторгнення планувала вступати і досі не засумнівалася в цьому рішенні».
Які вимоги до вступників?
То що ж робити тим, хто все ж вступає в університети? Варто відзначити, що освітня система відреагувала оперативно. Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет на онлайн-брифінгу 29 березня презентував, що для випускників розроблено мультипредметний тест, який включатиме 60 питань відразу з трьох предметів — українська мова, історія та математика — по 20 на кожен. Цей тест запроваджується тільки на один рік задля забезпечення безпеки випускникам, щоб їм не прийшлося складати декілька тестів ЗНО.
Програма мультитесту полегшена, порівняно зі звичайним ЗНО. Владислав Водько коментує: «Цілий рік я їх готував до повноцінного ЗНО: від появи першої людини до подій сучасної історії України. З цих 32 тем програми прибрали все до ХХ століття. Вирішили дати це, щоб полегшити завдання і люди краще зналися на якісь актуальних питаннях».
Проте є і ті, хто незадоволений таким рішенням, адже багато хто з випускників не готувався до складання іспиту з історії. «Що робити тим, хто не готувався до історії України? Замість того, щоб заспокоїти, Ви тільки завдаєте ще більше стресу! Більшість абітурієнтів не задоволені! Навіть не уявляю, що почувають діти, які збиралися вступати на медичну спеціальність і зубрили хімію з біологією» — коментар до новини про новації вступної кампанії на сайти Osvita.ua.
Але мультитест — не єдине, що чекає на вступників цього року. Шкарлет зазначає, що підвищується роль мотиваційного листа, який має подати вступник. В Україні така практика введена з 2020 року, проте широко не використовувалася. Зараз же мотиваційний лист допоможе обрати між абітурієнтами з однаковими результатами, а також саме за ним вступатимуть на контракт.
Вступ на творчі спеціальності буде виключно за результатами творчого конкурсу, який проводитимуть приймальні комісії. Проте, як повідомили нам у приймальній комісії Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, методичних рекомендацій до вступу ще немає.
Для цьогорічних магістрів вимоги такі: вони подають заяву про вступ, мотиваційний лист, а ті, хто бажає вступити на кон’юнктурні спеціальності, також складають тест на навчальні компетентності. Цей тест включатиме в себе завдання на логіку, аналіз та комунікацію.
Як збираються організувати?
Суто організаційно систему вибудовувати допоміг досвід карантинних обмежень. «У нас була підготовка в епоху ковіда. Також був спалах на початку лютого, тому фактично в цьому семестрі ми навчалися в офлайні два з половиною тижні. Ми звикли, і тому освіту перебудувати виявилося не так складно», — коментує вчитель історії Владислав Водько.
Як розповідає міністр освіти, діти, які навчаються у школі іншої країни та не мають змоги відвідувати дистанційні уроки, уроки Всеукраїнської школи онлайн, національного онлайн-розкладу або інших закладів, де навчання відбувається за українськими освітніми програмами, можуть надати довідку про вивчення цих дисциплін у школі, де вони перебували. Оцінки обіцяють зарахувати. Також у учнів є можливість звернутися до Міжнародної української школи, яка теж допоможе із отриманням необхідних документів.
Всього буде 28 спроб складання тесту. Передбачено три сесії: основна, додаткова і спеціальна. Прийом заявок для участі в основній сесії завершено 19 квітня, проте для тих, хто не встиг, ще буде можливість взяти участь у додатковій і спеціальній. В один день також буде по декілька спроб у різний час.
Якщо дитина знаходиться на території, де ведуться бойові дії, то для складання тесту їй доведеться приїхати у безпечне місце. У міністерстві пояснюють, що проведення тесту онлайн не можливо через необхідність чіткої автентифікації учня.
Для випускників за кордоном планується можливість складати мультипредметний тест одночасно з українськими випускниками. Щоправда, така можливість буде тільки в тих, хто знаходиться в Європі, адже тест має проводитися синхронно. Реалізувати це в Америці, Азії та Австралії неможливо через розбіжність у часових поясах.
Отож, маємо відзначити: система освіти зреагувала оперативно, хоча через технічні умови немає максимальної гнучкості. Чи вступати у цьому році кожен обирає для себе сам. Для когось це може бути легше через зменшений обсяг тестування, менший попит на вступ. Для когось навпаки умови будуть ускладненими через місцеперебування та психологічний стан. Проте акцент у вимогах до потенційних вступників здебільшого зміщується з балів за тести на мотивацію і реальні знання та вміння.
Катерина Харченко
Редакція «Im’Pulse»