Новий навчальний рік для студентів-журналістів нашого університету
почався з відшліфовування професійних навичок. Відома українська
журналістка та суспільний діяч Мирослава Гонгадзе на пресконференції
розповіла студентам про свої професійні досягнення, відповіла на запитання
аудиторії та дала молодим журналістам кілька порад на майбутнє.
Мирослава, яка вже 18 років мешкає в Америці, де працює теле- і
радіокореспондентом «Голосу Америки», приїхала до Одеси в справах і
погодилася на невелику зустріч зі студентами ОНУ. У результаті,
конференція, яка мала зайняти всього 40 хвилин, тривала майже півтори
години. Під час розмови піднімалося багато актуальних питань, в тому числі
й політичних, зокрема, щодо свободи преси в Україні. Мирослава Гонгадзе
зазначила, що навряд чи нещодавна зміна влади дуже сильно вплинула на
стан преси в Україні — попри плюралізм і свободу слова, повної
незалежності поки що немає через сильний вплив олігархії. «Тиск на роботу
журналістів відбувається зараз усюди, на жаль, це такий міжнародний тренд.
Ця професія зараз у великій кризі, відверто кажучи, через зростання
популізму та автократії в світі, журналісти перебувають у дуже складних
умовах».
Журналістка також висловила свою думку щодо нового президента
України: «Я поки що не зустрічалася особисто з Володимиром Зеленським і
мені б хотілося з ним поспілкуватися, перш ніж робити якісь висновки, але
людина, яка отримала 72% народної підтримки, вартує високої уваги.
Зрозуміло, що ця людина має харизму, що він вміє комунікувати, але чи вміє
він робити свою роботу, я поки що не знаю. Думаю, найближчим часом ми це
побачимо. Врешті-решт, наше завдання як медіа — контролювати владу».
Неабияк зацікавило студентів буденне життя відомої журналістки —
чим надихається, як готується до телевипусків, що вважає своїм найбільшим
досягненням. Тут Мирослава здивувала всіх, зазначивши, що найбільше
любить цитату Лесі Українки «ні, я жива, я буду вічно жити — я в серці маю
те, що не вмирає» — мовляв, її творчість проникнена відвагою й волею, що
імпонує самій журналістці. «Для тих, хто займається журналістикою, — це як
дихати. Мені це цікаво. Мені важливо, щоб моя робота допомагала людям
приймати усвідомлені рішення, я хочу щось дати суспільству. Моя мотивація
— дати людям інформацію, аби їм було легше». Втім, професійне вигорання
не оминуло й відому журналістку. За її словами, інколи приходять думки про
зміну роду діяльності, але за найменших спроб зайнятися чимось іншим вона
повертається до журналістики. «Це те, що я вмію найкраще, і те, чим я можу
допомогти іншим. Я повертаюся до цієї роботи знову й знову, незважаючи на
особисті негаразди. Якщо ви знайшли своє покликання, не має значення, чи
це будівництво, дизайн, чи лікарська справа, то, незважаючи на втому, ви
завжди будете повертатися до цього. Журналістика — моє покликання».
На запитання про те, які риси мають бути притаманні сучасному
журналістові, відповіла коротко — знання мов, принаймні однієї іноземної,
та вміння робити все — від продюсування та створення телевізійних
матеріалів до вміння брати інтерв’ю у високопосадовців. «Журналіст — це
людина, яка є не просто інтелектуально спроможною: вона технічно вміє
робити багато-багато речей».
Згадували на конференції й про суспільну діяльність Мирослави
Гонгадзе — фонд, створений нею кілька років тому, та досвід у створені
кінематографа, роботу в якому вона планує відновити у майбутньому. Попри
велику кількість проектів та ідей, щодо найбільшого професійного
досягнення Гонгадзе висловилася дуже лаконічно: «Воно у мене ще
попереду».
Дар`я Савельєва