Начебто людина

Instagram — не просто соцмережа, де можна обмінюватися фото та відео, а й простір для самовираження й творчої діяльності. З кожним роком все рідше постає питання: «Чи комунікуєш ти в соціальних мережах?», бо всі, хто має смартфон, так чи інакше, хоча б десь, але зареєстровані. Facebook, Twitter, You Tube, Вконтакте, Ask.fm та ще дуже багато «відбирачів твого часу» щохвилинно набирають популярності  —  століття технологій, що поробиш.

На сьогодні однією з найпопулярніших соціальних мереж є саме Instagram через те, що він дає всі можливості для розвитку й просування особистого бренду/послуги/товару. Багато лайків та підписників дозволяє заробляти чималі гроші завдяки рекламі у своєму профілі. Круті бренди ладні платити тисячі гривень заради розкрутки своєї продукції, у результаті чого більшість аккаунтів намагається привернути до себе увагу, аби отримати «легкі гроші». Як тільки люди не намагаються вирізнитися своїм профілем серед інших!  Найпопулярнішими є профілі, що змушують мурашок пуститися по шкірі користувачів. Йдеться про жанр «ASMR», який розшифровується як «автономна сенсорна меридіональна реакція». Якщо простіше, ASMR – приємні звуки, шепіт або спостереження за процесом розслаблення. Це можуть бути дотики до кінетичного піску, подріблення мила чи гра зі слаймом (лизуном). Зазвичай, на такі профілі підписано більше 200 000 людей, серед них є: @soap.asmr.us (429 тис.), @april.asmr (353 тис.)

Деякі створюють профілі своїм домашнім тваринам, де господарі в пості розписують життя улюбленця нібито він є автором, підкріплюючи інформацію професійними оригінальними фото. Наприклад, @yulia_and_ maximus (62 тис.) та @mensweardog (356 тис.) Профілі «лакшері-котиків» із золотим ланцюгом на шиї та доларами, на яких він дрімає, набирають більше 150 тисяч фоловерів. Навіть є сторінка зі світлинами чоловіків, які чекають на своїх жінок під час шопінгу. Ідеї та креативність, дійсно, зашкалюють. Але найбільше хочу звернути увагу на профілі «начебто людей». Складно? Зараз поясню. Цифрові образи з гарними зачісками, людськими рисами обличчя, стилем, та найголовніше — з ідеями та життєвими позиціями. Цікаво, правда? Заходиш на сторінку @lilmiquela дев’ятнадцятирічної дівчини з веснянками та виразною зовнішністю, читаєш про соціальні проблеми під світлинами, поважаєш за те, що вона виступає проти расизму, отримуєш естетичну насолоду від вишуканого одягу відомих брендів на ній, а потім виявляється, що це віртуальна модель, за «життям» якої слідкує 1,4 мільйони людей. Модель, яку просто намалював графічний дизайнер та просувають її рекламний агент і менеджер. Ліл Мікела – не єдиний витвір мистецтва, є також @shudu.gram  (Шуду Грем) — темношкіра модель з гарними довгими ногами та стрункою фігурою, яку створив фешн-фотограф Кемерон Джеймс Вілсон.

Такі образи для втілення краси виявилися настільки людиноподібними, що багато підписників навіть не здогадуються, що це є цифрові моделі. Сашко Кульчицький — психолог, медіа-активіст, піар-менеджер із комунікацій висловив свою думку з приводу віртуальних моделей, чим вони так цікавлять людей та чи зможуть роботи замінити реальних блогерів.

«Я дещо скептично до цього явища ставлюся. Люди люблять тих, з ким можуть себе асоціювати, люблять гарні історії,  маленькі недосконалості, котрі можна обговорювати, скандали, експресію, харизму. Виважений і «вилизаний» стиль віртуальних моделей в цьому плані слабший. Тому вони можуть забрати якийсь шматок рекламного пирога, але невеликий, більшість залишиться за реальними блогерами. Ну, і зараз це хайпово, через кілька років тема стане звичною й привертатиме менше уваги», — розповідає Олександр і додає: «Такі моделі популярні через цікаву зовнішність, з різними рисами, що рідко зустрічаються в реальності. Також такі роботи популярні через підживлення в ЗМІ, що пишуть про це явище, привертають увагу й створюють хвилю хайпу. Люди бачать, що це щось нове й цікаве на межі трендів, чому б не підписатись».

Насправді, якщо замислитися, то майже всі профілі в Instagram, тобто наші фото й відео, — це не ми, це наша віртуальна версія. Тому не варто все своє життя повністю віддавати віртуальному, адже час біжить, життя швидкоплинне й себе реального пізнати не встигнеш.

Катерина Гулінська