Ще рік тому закордонні медіа навряд чи повірили б у те, що на своїх шпальтах будуть писати про атаку безпілотників на московський кремль. Але прийшов травень 2023 року — і це стало нашою та їхньою реальністю. Тепер іноземні журналісти уважно стежать за українським контрнаступом, боями за Бахмут, все більшою підтримкою від західних партнерів та повідомляють про паніку в російській столиці. У нашому огляді розкажемо, як саме закордонні ЗМІ писали про ці події.
Le Figaro
Упродовж усього травня французька газета уважно стежила за подіями в Україні і висвітлювала їх чи не найбільше з усіх ЗМІ, що увійшли до нашого огляду. На початку місяця видання опублікувало фото з тренувань українських військових, які готувалися до контрнаступу. Газета також зазначила, що вони проводили диверсійні операції на російських територіях, готуючи таким чином місцевість для подальшого штурму. Про те, як його чекають мешканці прифронтових сел, журналісти видання розповідали у репортажі, присвяченому Оріхову та Малій Токмачці в Запорізькій області. Також газета не оминула новину про атаку безпілотників на російську столицю: «москва, знервована анонсованою атакою [контрнаступом — прим. авторки], звинувачує Київ у націленості на кремль».
Про паніку в москві йшлося і у випуску за 9 травня. У заголовку на першій шпальті зазначалося: «Святкування 9 травня в москві під загрозою з боку України». Такий настрій серед росіян панував через «напади та диверсії, приписувані Києву», які «слідували одна за одною в останні тижні на російській землі». Тож головне російське свято пройшло під посиленою охороною і пильним наглядом.
Цікавий причинно-наслідковий зв’язок побудували журналісти Le Figaro у випуску за 22 травня: «Після падіння Бахмута Україна отримає F-16. Поки володимир путін і ополчення вагнера заявляють про перемогу в цій фортеці на Донбасі, Джо Байден знімає свої заперечення щодо постачання союзниками Києву американських бойових літаків». Цей матеріал доповнили фото, на якому зображені «вагнерівці», що розмахують прапорами свого формування та росії на руїнах Бахмута. Про боротьбу за це місто йдеться і в іншому матеріалі, де журналісти розмірковують, чи дійсно Україна втратила Бахмут, бо «починаючи з суботи, ситуація в Бахмуті, місці кривавого десятимісячного протистояння між українськими військами та російськими ополченцями, викликає неабияку плутанину».
Ще однією топ-новиною для французького видання стала інформація про «вторгнення в росію низки підтримуваних Україною ополченців, які прагнуть зміни режиму в москві». На першій сторінці номеру від 24 травня розмістили їх фото і підписали: «росіяни, які ведуть війну проти путіна». Газета зазначає, що ці дії кидають безпрецедентний виклик російському президенту.
І наостанок: 31 травня Le Figaro писало про те, що «москва стала мішенню найбільшого рейду безпілотників з початку війни». На першій же сторінці зазначається, що після цих ударів по російській столиці путін звинуватив Київ у бажанні «залякати» росіян. Журналісти французького видання впевнені, що це і було метою: «налякати ворога і відволікти його увагу».
Liberation
Як працює французька гармата «Цезар»? Це на своїй обкладинці у номері за 22 травня показала французька газета. Вона розмістила там фото, зроблене в Україні в червні минулого року. Ця світлина була обрана не просто так. У цьому номері журналісти видання розповідали про новий Закон про оборонне програмування, який розглядає французький парламент: «У контексті війни в Україні закон про військові програми передбачає бюджет у розмірі 413 мільярдів євро. Вражаючий стрибок, який піде на користь оборонній промисловості». Це свідчить про те, що європейські держави усвідомлюють загрозу для себе і починають більше уваги приділяти власним арміям та збільшують кількість коштів, які виділяються на забезпечення військових необхідною технікою.
La Vanguardia
Випуск іспанської газети за 22 травня мав двох головних героїв: Володимира Зеленського та володимира путіна. Українського президента можна побачити ще на обкладинці: тут розмістили фото, на якому він зображений разом із японським прем’єр-міністром Фуніо Кісіда біля Хіросімського меморіалу миру. Газета наголошує, що Зеленський був у центрі уваги на саміті G7, і «скористався зустріччю, щоб примножити свої контакти». Тож отримав від лідерів Великої сімки «непохитне зобов’язання» продовжувати підтримувати Україну. У той же час видання писало про те, як російський президент привітав «найманців угруповання “вагнера” із захопленням українського міста Бахмут». Тут же журналісти зазначають, що Зеленський заперечує інформацію про взяття цього міста росіянами.Однак уже 26 травня La Vanguardia випустила номер із заголовком «російська армія зайняла позиції в Бахмуті». На першій шпальті подали світлину із євгеном пригожиним, ватажком ПВК вагнера, на фоні зруйнованих будівель. Як передає видання, пригожин стверджував, що його люди контролювали все місто та вже розпочали передавати позиції російським військовим. Українська ж сторона заявляла, що повернула собі 20 квадратних кілометрів території.
The Spectator «Чи був контрнаступ України переоцінений?» — таке питання у своєму матеріалі поставила Світлана Моренець, українська журналістка, яка працює в The Spectator і пише щотижневу електронну розсилку «Україна у фокусі». Вона зазначає, що ідея про великий весняний контрнаступ, яку просував кожен український посадовець, допомогла «переконати західних союзників надати зброю, водночас знервувавши росію і давши надію тим, хто прагне завершення конфлікту». Проте «коли надія перетворюється на хайп, виникає проблема — і Київ може незабаром поплатитися за власний піар-успіх. Люди запитують, де ж “великий поштовх”, а команда Володимира Зеленського намагається керувати очікуваннями». Виявилося, що люди сприйняли контрнаступ як останній крок до перемоги, але це був лише черговий крок у війні. Основну проблему Моренець вбачає у тому, що «високі очікування союзників України тепер можуть перетворитися на перешкоду. Невтішний результат може призвести до того, що вони не захочуть продовжувати фінансувати Україну». У висновку журналістка наголошує, що владі варто припинити «роздувати» контрнаступ, адже це може принести справжні втрати: «росіяни добре підготовлені до того, що може статися. Після тижнів галасу вони мали час підготуватися і копали кілометри оборонних окопів та викликали підкріплення». Тож у першу чергу, на думку Моренец, варто звернути увагу на підготовку і забезпечення кожного солдата ЗСУ, а не рекламою власних планів щодо дій на полі бою.
The Week
У травні на першій шпальті американського журналу з’явилося зображення Володимира Зеленського в бронежилеті на фоні українських військових на танку та зі зброєю. Задній план свідчить, що всі вони перебувають безпосередньо на фронті. Головним питанням номеру стало таке: «Переходимо в наступ. Чи може Зеленський і Україна обдурити росіян?»
Neue Zuchre Zeitung
У випуску за 12 травня йшлося про можливість надання Україні швейцарської зброї, наприклад колісних бойових машин Piranha III, зображених на фото. Раніше західні країни не могли надавати нашій державі важке озброєння швейцарського виробництва, яке вони мали у своїх запасах. Це було неможливо через відповідний закон, який забороняє реекспорт зброї до країн, що воюють. Однак, як зазначає газета, «з моменту російського вторгнення в Україну швейцарські політики намагаються внести поправку: демократичні країни-партнери також повинні мати можливість підтримувати українську армію зброєю та боєприпасами, закупленими у Швейцарії». Тож парламент вирішив дати шанс на компроміс.
Наприкінці травня вийшов випуск під заголовком «Бахмут упав — бої тривають». На першу шпальту помістили фото, де родичі оплакують воїна, який загинув у боях за Бахмут. Газета називає їх найкривавішою битвою «в українській війні на сьогоднішній день». Також зазначається, що «зараз Бахмут знаходиться в руках росії, але боротьба за місто, ймовірно, ще не закінчена».
The Washington Post Процеси декомунізації, деколонізації та дерусифікації набрали таких масштабів, що стали помітними навіть для закордонних ЗМІ. «В Україні стирають слід росії» — під таким промовистим заголовком вийшов один з травневих випусків американської газети. У ньому розповідається, як «по всій Україні чиновники та активісти зносять пам’ятники, топоніми та іншу символіку радянської та царської епохи». На першій шпальті випуску за 20 травня опублікували фото, де бригадний генерал Михайло Драпатий, командувач оперативного угруповання українських військ під Херсоном, йде окопом у південному регіоні. Як зазначають журналісти, саме південь вважається найбільш ймовірним місцем для проведення контрнаступу: «Відновлення контролю над цим регіоном також розірве сухопутний коридор і поставить українські війська біля кордону з Кримом, що є метою для Києва». Тож наші бійці створюють умови, за яких можна буде здійснити несподівану атаку через Дніпро, яка може «принести великий територіальний виграш». «Служіння під одним прапором, жертовність під іншим» — таку назву має матеріал, що розповідає про ветерана американської армії Ендрю Пітерса. Він був добровольцем в Українському іноземному легіоні і загинув, захищаючи нашу землю від російських загарбників. Його прах принесли до батьків українські військовослужбовці, відряджені з посольства у Вашингтоні. «“Це дивне, змішане відчуття”, — каже Джон Пітерс [батько загиблого — прим. авторки], згадуючи цей досвід. “Це чудово, що він вдома і його останки, але це тепер це вже остаточно: він ніколи не повернеться”». Видання зазначає, що Пітерс такий не один, адже доволі багато американських ветеранів знов взяли до рук зброю і стали на захист України. І на жаль, 16 з них віддали своє життя, «захищаючи український народ від наступу росії або допомагаючи тим, хто опинився в пастці в зоні бойових дій на Донбасі».
Анастасія Єрьоменко, пресслужба факультету Фото: з сайтів видань