Коридор поступово заповнювався студентами факультету журналістики з різних курсів. Дехто намагався похапцем вкотре повторити текст своєї доповіді, дехто обговорював свої теми та можливі запитання аудиторії щодо їх наукової роботи, дехто ж флегматично чекав початку конференції та весело сміявся з жартів своїх знайомих.
28 квітня — вже 3 день марафону 79-ї студентської наукової конференції в ОНУ імені І. І. Мечникова на всіх його факультетах. Ось-ось, об 11:00, має розпочатись конференція, в повітрі змішується страх невідомого (від тих, хто перший раз бере участь) та ентузіазм (в основному від старшокурсників). За словами заступника декана з наукової роботи, доцента кафедри періодичної преси та медіаредагування Алли Коваленко, щорічна звітна студентська конференція — це частина освітнього процесу, зокрема наукової роботи факультету журналістики, реклами та видавничої справи. Презентовані на конференції дослідження не тільки демонструють здатність студентів до активного проведення дослідницько-інноваційної діяльності, аналізу сучасних комунікаційних процесів, а й представляють результати, виконані в рамках наукової теми нашого факультету № 314. Адже до виконавців теми долучені аспіранти, викладачі й студенти обох освітніх рівнів (бакалавр) та (магістр), які розвивають нові компетентності та підвищують свою професійну підготовку. Їхні наукові набутки будуть додані до щорічних анотованих звітів, а також стимулюватимуть, особливо студентів бакалаврського рівня, до подальших наукових звершень та підвищення персональних рейтингів. Для студентів молодших курсів — це не лише можливість заявити про себе як про майбутнього науковця, а й насамперед практика проведення й презентації наукових розвідок.
У всіх студентів ж одна мета — представити свою наукову роботу найкращим чином. Микита Кишиневський – студент 3 курсу, який зовсім скоро на конференції поділиться результатами своєї праці, розповідає: «Я беру участь у наукових конференціях вже втретє. Абсолютно не хвилююся, бо повністю розбираюся у своїй темі. А оскільки вже написав курсову й добре орієнтуюся в темі, то жодних проблем не бачу в тому, аби про це розказати».
Незабаром студенти розбігаються по своїх кафедрах: періодичної преси та медіаредагування, реклами та медіакомунікацій, нових медіа та медіадизайну. Давайте ж трохи заглянемо за лаштунки кожної підсекції!
На кафедрі нових медіа та медіадизайну все спокійно. Ситуація з конференцією, за словами студентки 2 курсу Яни Виганяйло, була така: «Конференція пройшла дуже вдало, і також було дуже цікаво проводити її в такому форматі, тому по черзі відповідали. Спочатку одна людина з тих, хто був онлайн, потім з тих, хто був в аудиторії. Але ми згадали, що звʼязок може перерватися, адже війна… І зараз не зрозуміло, що буде в ту ж секунду, тому вже під кінець вислухали всіх онлайн та продовжили в аудиторії. Було дуже цікаво слухати доповіді своїх колег, виступи були завчасно підготовлені. Приємно спілкуватися з людиною, яка розуміє свою тему досконало. Також цікаво, коли викладачі ставили запитання. Зв’язок один раз перервався, але Сергій Володимирович швидко все налагодив».
У студентки 2 курсу, яка доповідала онлайн (через залучення до програми Erasmys) з кафедри реклами та медіакомунікацій, Дар’ї Маслєнкової, деякі негаразди зі звуком все одно були присутні: «Для мене конференція стала переміщенням у контекст рідного університету на кілька годин під час моєї мобільності. На жаль, відстань завадила повноцінно насолодитись заходом через нестабільний інтернет, наприклад, важко було ставити питання учасникам з авдиторії, адже була ймовірність, що відповідь на нього озвучили, а я її просто не почула, проте все ж роботу онлайн-колег я оцінила в повному обсязі».
І от поступово доходимо до третьої кафедри — періодичної преси та медіаредагування. Студенти-другокурсники, котрі беруть участь у таких конференціях уперше, переважно хвилювалися. В когось тремтіли руки, в когось голос під час виступу. Ольга Колесникова, студентка 2 курсу, розповідає: «Загальні враження від конференції досить… неоднозначні. Було цікаво подивитися, як це відбувається та здобути новий досвід. Але в ситуаціях з відповідальною соціальною взаємодією у мене часто щось йде не так, і ця конференція не стала винятком. Через знервованість одне з питань комісії змусило мене розгубитися, і все закінчилося, м’яко кажучи, сльозами. Наступного разу я не дам собі заплакати».
Теми доповідачів не оминули питання війни та української нації, на ґрунті чого розвинулася ціла дискусія: українська мова в житті різних поколінь та використання її в повсякденному житті, демонтаж пам’ятників російських діячів та перейменування вулиць — українізація в цілому. Тиха та спокійна аудиторія вмить наповнилася галасом та думками студентів. Гостра емоційна тема не оминула нікого.
Ірина Сидун, голова підсекції «Періодична преса та медіаредагування», яка вже не вперше очолює організацію доповідей на цій кафедрі, виділила такі особливості: «По-перше, це змішаний формат. Якщо дивитися з технічної точки зору, у такому форматі ми проводимо вперше. Є певні складнощі, зрозуміло, а є певні переваги, тому що можуть доєднатися і студенти, які знаходяться поза межами Одеси чи України зокрема. Ми надаємо усім можливість виступити, висловити свої думки. По-друге, якщо порівнювати змістову частину, то в принципі, ми працюємо за одним форматом — програма, конференція, виступи, обговорення, дискусії — це не змінилося. Проте мені здалося, що в цьому році дискусії над актуальними питаннями в суспільстві були більш гострі, ніж минулого року, тому що це болить кожному, і кожна тема пов’язана так чи інакше з сьогоденням, з війною, кожен знаходить якісь відгуки в собі. Тому в нас вже ближче до кінця вийшли дискусії навколо питань мови, літератури, росії, присутності російських пам’ятників тощо».
Попри війну, перебування за межами Одеси та України, непередбачувані обставини студентам факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І. І. Мечникова все ж вдалося взяти участь у студентській науковій конференції в цьому році. Дискусії навколо соціальних тем загострилися, адже кожен особисто пройнявся проблемами. Маючи змогу презентувати себе в науковому полі, студенти вкотре підкреслили: війна — тимчасовість, а студентське життя триває.
Редакція «Візаві»