Під час перших зйомок у прямому етері відчувається паніка, особливо, коли на вас орієнтують об’єктив; можливо, бентежать сумніви, як поводитися перед камерою. Проте навички, впевненість та досвід можуть змінити все.
У цьому матеріалі ми розглянемо, як уже будучи студентами, почати долати страх перед камерою, стати більш впевненими та отримати успіх в процесі виступу. А також розкриємо техніки підготовки, навчимося керувати емоціями та професійно доносити інформацію за допомогою незамінного інструменту — камери.
Наразі для багатьох людей, медійників зокрема, з’явився новий виклик — зйомки на камеру. Це може бути складно, особливо, якщо раніше ви ніяким чином не практикувалися. На щастя, є нескладні та корисні лайфхаки, як вперше поводитися перед камерою. Вони не тільки допоможуть зменшити нерви під час виступу, але й зроблять таку роботу приємнішою та цікавішою.
З чого краще розпочати підготовку до першої зйомки?
Передусім треба володіти питанням, яке ви хочете поставити людині, знатися на темі, що стосується розмови. Олена Орлова, старша викладачка кафедри нових медіа та медіадизайну, розповіла: «Насамперед це тренування перед дзеркалом, адже перед тим, як виходити на зйомки, уже мають бути якісь базові знання: як поводити себе в кадрі, як володіти голосом, диханням, мімікою, жестикуляцією, тому що всі ці аспекти грають вагому роль». Спочатку можна почати практикуватися на камеру телефону, а потім спробувати щось розповісти на професійну. При цьому необхідно написати сценарій або спрощений план, щоб було легше формувати ключові думки, й тоді ви будете вести бесіду більш впевнено, лаконічно та цікаво. Хорошим лайфхаком будуть свої «фішки». Наприклад, подивитися на аудиторію й уявити, що це не люди, а якісь зайчики. Треба вміти абстрагуватися від того, яка подія відбувається, аби встигнути подивитися на себе збоку, просто видихнути та почати комунікацію.
Якщо відчувається нервування перед камерою, як це можна контролювати?
Нервування перед камерою є звичайним явищем, і багато професіоналів зіштовхувалися з цим у певний момент. Викладач кафедри журналістики, реклами та медіакомунікацій, журналіст-практик, Богдан Максимець, зауважив: «Перше й найголовніше: якщо ви не хочете побачити ніколи у своєму житті дракона, просто про нього не думайте. Отож, у журналістиці аналогічна ситуація, якщо знаходитесь перед камерою, одна порада — відчувати себе вільно, не думати про те, що ви стоїте перед камерою й на хтось уже дивиться чи дивитимуться пізніше». Максимально потрібно намагатися занурити себе в нормальні умови й ні в якому разі не починати думати про те, а як я виглядаю, як звучить мій голос, що про мене подумають тощо. «Насправді це найбільш важливі та базові моменти», — підкреслив він.
Що робити у випадку каверзної ситуації на камеру?
З ким же не траплялися незручні ситуації, моменти, коли соромно, хочеться втекти? Нервовість, не зосередженість чи якась несподіваність можуть показати «свої гострі зуби» під час роботи на камеру. Це може бути непередбачувано, й для журналістів це означає, що інколи вони потрапляють у каверзні ситуації, які вимагають швидкого реагування та кмітливості. Необхідно навчитися важливо зберігати професіоналізм і спритність, щоб подолати неприємність. Особливо складно на перших етапах роботи. Та все ж важливо намагатися залишитися спокійним та зібраним.
«Неприємні ситуації бувають різні, але найперше варто памʼятати, знати — це питання особистої психології, тобто те, як ви ці каверзні ситуації сприймаєте. Загалом абсолютно нормально робити щось не так, не ‘‘по шаблону’’. Немає таких медійників, які ніколи не бували в незручних ситуаціях, адже в кожної людини, яка регулярно працює перед камерою є невдалі моменти — запинки, миті, коли вони плутають слова, є те, що вилітає з рота, але за сценарієм цього б не мало бути», — поділився Богдан Максимець. По ідеї це цілком нормально. До того ж теж треба ставитись спокійно й відчувати, що все добре, помилятися — нормально! Далі викладач додав: «З таких практичних порад можу сказати, якщо ви помилилися, щось забули, то набагато простіше брати та починати речення з самого початку, тоді все буде гаразд. Правильно вимовити, виправити свою помилку та знову ж — не боятися, не думати-гадати, як це виглядатиме». Досить гарним лайфхаком буде гумор, який може стати ефективним засобом зняття напруги. Прості посмішки, гумористичні коментарі допоможуть полегшити ситуацію та розвіяти напруженість й тривогу.
Які поради для журналістів-початківців?
У світі медіа камера — це ваш союзник, а не ворог. Страх перед камерою у майбутніх журналістів є двояким, залежно від того, по який бік від об’єктива вони перебувають: дивляться у видошукач та управляють камерою, або ж із мікрофоном у руках під час стендапу «тремтять», коли спалахує червона лампочка-діод, яка символізує початок запис. «Завжди пропоную студентам під час роботи з технікою не тільки сухо натискати кнопки та перемикачі, але й ‘‘вмикати’’ емоції, залучати душу й серце до процесу управління складним устаткуванням. Звичайно, це в переносному сенсі, але спробуйте ‘‘погладити’’ камеру досвідченим натренованим звичним рухом, відчути її, ‘‘злитися’’ з нею у творчому пориві й ви обов’язково незабаром засвідчите відчутний результат, констатуєте, що страх ‘‘накивав п’ятами’’», — зазначив Сергій Азєєв, старший викладач кафедри нових медіа та медіадизайну.
Справді, варто проводити з камерою більше часу, тоді й прийде усвідомлення, що це надійний інструмент і помічник у журналістській праці. Викладач каже, що згодом, в якийсь час ми (студенти-журналісти) будемо «озброєні» досвідом. А досвід означатиме, що ми «взяли вола за роги», й страх відступить сам собою. Адже як і будь-яка інша професія, журналістика вимагає постійного вдосконалення та зусиль, щоб підтримувати якісні стандарти та задовольняти потреби аудиторії.
«І ще: цікавтеся дрібницями, не пропускайте повз уваги жодного нюансу в управлінні камерою, бо якраз ця дрібниця під час відповідальної зйомки й може ‘‘вилізти боком’’ та викликати страх і паніку», — говорить Сергій Азєєв.
Наскільки важливо мати впевненість перед камерою? Які вправи або практики допомагають побудувати цю впевненість?
Камера — не ворог, а інструмент, який допомагає нам донести важливу інформацію до аудиторії, натомість впевненість перед нею — це відсівний процес, який допомагає виробити стійкість та професійність у медійній сфері. Як каже старший викладач кафедри нових медіа та медіадизайну, що якщо не буде впевненості — не буде якісного, цікавого та професійно зробленого сюжету. Але не треба надто перейматися початковими невдачами, якщо є намір цілеспрямовано та наполегливо «знайомитися» з камерою, та постійно використовуєте вільний час для цього знайомства. Й не треба забувати, що ледь не цілодобово в руках ми тримаємо власну камеру смартфона, яка багато в чому повторює таку «страшну» професійну камеру, й практика зйомки таким ґаджетом теж дасть багато досвіду, який стане в пригоді під час роботи з професійним обладнанням.
Наталія Сатанівська,
пресслужба факультету