Німе кіно – мова емоцій

Ера німого кіно почалася з винахідника Жоржа Мельєса: він зробив кіно з різними прийомами і зняв вигадані сцени. Режисер використовував різні масштаби об’єктів і об’єднував їх у спільні кадри. Найвідоміший приклад його роботи – «Подорож на Місяць» (1902 р.).

З часом кіно почало розвиватися – тепер це були не репортерські роботи, а режисерські: головною метою виробництва стали актори і сценарій, а також формувалося таке відгалуження, як «комедія ляпасів». Часом популярності німого кіно стали 20-ті роки ХХ століття. З комедійним жанром і «увірвався» самий відомий актор німого кіно Чарлі Чаплін. Також окрім нього було багато відомих і талановитих акторів в цьому стилі кінематографії – наприклад, Гарольд Ллойд, «людина з окулярами», який більшість трюків виконував сам, навіть втратив два пальці під час вибуху на зйомках, а ім’я Віри Холодної на афіші ставало гарантією високих касових зборів.

«Вогні великого міста» (1931 р.). Головним актором і режисером став сам Чарльз Чаплін. Фільм у жанрі комедії та драми. Зйомки зайняли цілих 3 роки, але це було того варте – цей фільм до сих пір вважається вершиною німого кінематографа. Головний персонаж зустрічає сліпу жінку, яка продавала квіти; трапилася плутанина і дівчина прийняла його за іншого. Бродяга – персонаж Чарльза – вирішує хоть би що зібрати гроші на дорогу операцію, щоб врятувати зір його нової знайомої.

«Кабінет доктора Калігарі» (1920р.). Режисером став Роберт Віне. Ця робота стала першим повнометражним фільмом жахів в історії кіно. Це був початок німецького експресіонізму: напруження та відсутність звуку додають лякаючої атмосфери. Кіно транслює переживання німецького суспільства та стан душевного відчуття людей на той час. Молодий чолов’яга розповідає про те, що він пережив, – ця історія про жахливі експеременти лікаря Калігара.

«Нетерпимість» (1916 р.). Режисером цієї картини, в чкій висвітлюються філософські теми та моральні проблеми, став Девід Гриффіт. Кіно зроблено в жанрі драми, кіноепопеї й історії. Сам фільм має 4 акти: стародавня Іудея, Вавилон, Франція 1572 року та дні 1914 року. Усі дії плавно переплітаються з однії до іншої. Це кіно є відомим тим, що стало одним із дорогих і масштабних в історії кінематографа.

«Схід сонця» (1927 р.). Фільм знятий німцем у США Фрідріхом Вільгельмом Мурнау та має особливу естетику в жанрі кримінал і мелодрама. Звичайний одружений чоловік із передмістя заводить коханку із міста, яка наполягає на тому, щоб він вбив свою дружину у вигляді нещасного випадоку. Саме під час напруги, коли персонаж збирався виконати вирішальну дію, він розуміє, що не може зробити цього. Фільм занурює у дивну атмосферу каяття з фіналом на сході сонця. У головних героїв навіть немає імен – їх називають просто жінка, чоловік, жінка з міста. «Схід сонця» навіть отримав «Оскар» за видатні художні цінності.

Актуальність в наш час німого кіно все ще присутня. Багато хто любить цей жанр кінематографії через атмосферу та почуття, які ти можеш пропустити через себе. Наприклад, деякі сучасні режисери знімають в такому жанрі своє кіно та представляють його в своєму баченні на різноманітних фестивалях – так в 2011 році фільм «Артист» взяв перемогу за кращу чоловічу роль на Канському фестивалі. Також іноді на Морвокзалі проводять «Німі ночі», на яких показують українське німе кіно.

Карина Кефер, 2 курс,«Територія Прав[ди]»

Поділитися:

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram