Всесвітня метеорологічна організація у своєму звіті за 6 вересня 2023 року повідомила, що Земля цього року пережила найспекотніше літо у Північній півкулі, яке коли-небудь спостерігалося. Ця ситуація не могла статися без втручання руки людини. Міжнародні організації та уряди країн регулярно займаються питанням уповільнення глобального потепління, зменшення викидів вуглецю, ощадливого споживання електроенергії та водних ресурсів, сортування та перероблення сміття, а також відмови від поліетиленових пакетів. Ось про останнє ми сьогодні й поговоримо.
Нагадаємо, що Верховна Рада України 1 червня 2021 року ухвалила закон «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України». Минуло трохи менше ніж рік з впровадження третього етапу закону, який передбачає заборону на розповсюдження поліетиленових пакетів товщиною до 50 мікрометрів (далі — мкм). Навіть як первинне упакування для льоду, сипких продуктів, м’яса, свіжої риби, а також продуктів із них. Усі тонкі та надтонкі поліетиленові пакети мають бути замінені на біорозкладні, які відповідають європейським стандартам та містять спеціальне маркування. Це рішення потрібно було ухвалити, оскільки Україна взяла європейський вектор розвитку. В Європейському Союзі було прийнято Директиву 2015/720 про зменшення споживання легких пластикових пакетів, що вносить зміни у Директиву 94/62 про упаковку та відходи упаковки. Саме на положеннях цих Директив базується ухвалений Радою закон.
Навіщо нам ці заборони?
За даними ООН, щороку у світі використовують 5 трильйонів поліетиленових пакетів, а виготовляють понад 13 мільярдів, тобто 300 одиниць на кожного дорослого мешканця Землі. Людина такі пакети використовує лише кілька хвилин, а природа має ще сотні років боротися з людською безвідповідальністю. Кожного року до океану потрапляє 8 мільйонів тонн пластику. І він не зникає і не випаровується, а перетворюється у мікроскопічні частинки, які надалі потрапляють до ґрунтів та водойм. Як результат, людина споживає цю забруднену воду та їжу, а її організм стає прихистком для непереробного сміття. Наступні покоління вже заражені. І це не страшні казки, а реальність. У 2020 році італійські дослідники виявили мікропластик в людській плаценті та опублікували результати дослідження в журналі Environment International. Також учені знаходили мікропластик у хмарах, снігах Антарктиди, на вершині Евересту, в організмах птахів, черепах та китів. А скільки випадків, коли тварини плутаються чи застряють у смітті. Якщо тварини не загинули через потрапляння до організму отруйних речовин, то пакети, сітки, банки та пляшки спробують знерухомити й довести до голодної смерті.
Альтернативи
Сьогодні існує нескінченна купа варіантів для відмови від пластикових пакетів. На українському ринку можна знайти корисні аналоги різних форм, текстур, кольорів:
- Багаторазові сумки-шопери місткі та міцні. Їх можна використовувати для походів у крамницю, на ринок чи просто на прогулянку. Модні дизайни дозволяють поєднувати шопер з діловим, спортивним чи повсякденним образом. Середня ціна на екосумку з бавовни розміром 380 х 420 мм — 60 гривень.
- Міцні та практичні в’язані авоськи хоч і асоціюються з дитинством наших батьків, але не втрачають своїх позицій. Єдині мінуси — навколишнім добре видно вміст, а дуже дрібні предмети можуть випасти. Проте, якщо враховувати екологічну користь, то мінуси вже й не такі значущі. Середня ціна — 150 гривень, але за ручну роботу треба буде викласти більше.
- Тканинні мішечки зручно використовувати для сипучих продуктів (крупи, мука, цукор), овочів та фруктів. Вони набагато міцніші за пластикові пакети й прослужать довше. Якщо ж вони забрудняться їх можна легко випрати та продовжити використання. Середня ціна за один екопакет розміром 260 х 310 мм — 55 гривень.
- Паперові пакети підійдуть для хлібобулочних виробів, цукерок та інших сухих продуктів. Ще досить багато магазинів з одягом та взуттям пропонують саме такий вид пакування. Середня ціна за крафт пакет розміром 150 х 80 х 210 мм дорівнює 10 гривень.
- Вощений папір — гарна заміна харчовій плівці. У вощанці можна екологічно та безпечно зберігати ковбаси, сири та овочі. Накривати тарілки, чашки, стакани з їжею. Зберігати продукти в морозилці. Після забруднення можна легко очистити водою. Середня ціна за набір з трьох серветок різного розміру становить 350 гривень.
Вищезазначені ціни було взято з відомих українських інтернет-магазинів.
Ми вирішили порахувати економію, яку можна отримати, якщо почати використовувати екологічне пакування. Наприклад, людина ходить в супермаркет 9 разів на місяць та купує: один великий пакет вартістю 6 гривень і три одноразових по 2 гривні за одиницю. В місяць витрати на пакети складуть 108 гривень, а за рік — 1296. А якщо замінимо пакети на шопер (60 гривень) та тканинні мішечки (3 одиниці по 55 гривень) сплатимо 225 гривень. Економія = 1071.
Кожен може обрати свій альтернативний варіант покладаючись на власні потреби та фінансові можливості. Проте різниця очевидна.
Ситуація в одеських магазинах
Під час нашої перевірки українських продуктових мереж («Таврія В», «Сільпо») в Одесі не було виявлено порушень. Ми знайшли у відділі овочів та фруктів, м’яса та риби, а також бакалії біорозкладні пакети‐майки (22 мкм) та фасувальні пакети (15 мкм). На касі пропонували багаторазові сумки-шопери або пакети вироблені з кукурудзяного чи картопляного крохмалю.
Стало цікаво дізнатися ставлення працівників супермаркетів та ринків до закону «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України». Продавчиня супермаркету «Сільпо» — Ольга (37 років) розповіла: «Про закон я сьогодні вперше чую, до цього не доводилося ознайомлюватися з ним. За моїми спостереженнями на покупців це ніяк не вплинуло. Люди мають потребу в пакетах, тож попит на них великий».
Продавець «Таврії В» — Микола (23 роки): «Інформацію про закон я бачив можливо декілька разів у соціальних мережах, але не вглиблювався у деталі. Вважаю, що це дуже гарна ідея для того, аби врятувати стан навколишнього природного середовища. Як я бачу, деякі люди приходять до магазину з власними пакетами чи сумками, але багато й досі користуються пластиковими».
Продавці місцевих ринків відмовляли в спілкуванні, але ми й самі можемо побачити неймовірну кількість пластикових пакетів. Про багаторазові сумки чи біорозкладні пакети там, здається, ніколи й не чули. Покупчиня ринку «Привоз» — Аліна (19 років) поділилася: «Я використовую багаторазові пакети. Цей простий, але важливий крок допомагає зменшити забруднення пластиком та зберегти природні ресурси. Я відчуваю відповідальність за майбутнє планети й стараюсь надихати інших на прийняття екологічно освічених рішень».
Працівники більшості магазинів не хотіли розкривати інформацію стосовно закупівлі біорозкладних пакетів, проте ми дізналися, що виробником є торговельна марка LOGOGROUP. На своїй сторінці в Instagram вони зазначають, що вся їхня продукція підлягає переробленню. Також вони виготовляють упаковку з вторинної сировини та діляться порадами щодо сортування поліетиленових пакетів: «Всі чисті пакети скласти в окремий пакунок. Потім віднести в пункти прийому сортування сміття; викинути в спеціальний контейнер для розділення сміття з позначкою “пластик”».
Відповідальність
Незнання закону не є виправданням. Порушники мають розуміти, що несуть відповідальність за свої дії. Пересічні громадяни можуть допомогти у питанні справедливості. Юристка та екоекспертка Анна Толмачова в особистій розмові порадила фіксувати всі випадки недотримання закону за допомогою фото та відео, звертатись в поліцію, а також звертатись із заявами до Держпродспоживслужби, яка займається захистом прав споживачів і яка є відповідальною за контроль щодо додержання вимог законодавства про заборону пластикових пакетів. «Відповідальність передбачена статтею 6 Закону, а саме передбачені адміністративно-господарські штрафи:
1. За незаконне розповсюдження пластикових пакетів — штраф у розмірі від 8500 грн до 17000 грн. За повторне вчинення такого самого порушення протягом 3 років — штраф у розмірі від 17000 грн до 34000 грн.
2. За безоплатне розповсюдження пластикових пакетів передбачено штраф у розмірі від 1700 грн до 3400 грн. За повторне вчинення такого самого порушення протягом 3 років — у розмірі від 3400 грн до 8500 грн», — зауважує Анна. Ми вирішили запитати екоекспертку чи достатньо влада приділяє уваги темі перероблення та використання пластикових пакетів, на її думку. «Насправді міністерство довкілля робить великі кроки, приймається багато законів. Міністр довкілля налаштований рішуче впроваджувати в Україні механізми перероблення, заміну тари тощо. На жаль, на все це потрібен час», — відповіла пані Толмачова.
Використання пластикових пакетів несе реальну загрозу для здоров’я людей та тварин у всьому світі. Статистика забруднення навколишнього середовища з кожним роком стає все дедалі гіршою. Ми й самі можемо спостерігати результати недбалого ставлення до планети через зміну клімату та природні катаклізми. Екологічна свідомість та турбота за наступні покоління допоможе змінити ситуацію на краще. Шукайте та обирайте альтернативи. Ми відповідальні за чисте майбутнє!
Анастасія Тітарчук
Лілія Попазова
Редакція «Візаві»
Фото: zt.20minut.ua