Саме ці слова лунали на підтримку керівника Одеського художнього музею Олександра Ройтбурда під стінами обласної ради з самого ранку 7 вересня.
Мета своєрідного запланованого протесту: максимально зібрати підписи для петиції, яка у свою чергу надасть можливість оскаржити рішення, винесене 4 вересня на 26-ій сесії міської ради щодо звільнення Олександра Ройтбурда з посади керівника Одеського худмузею. З ним з червня 2019 року вже тричі намагаються розірвати контракт.
Наразі випадки конфліктів представників сфери мистецтва та політиків непоодинокі й призводять до таких категоричних рішень та скандалів. Взяти хоч би до уваги справу Бенксі та його гостросоціальні графіті, якими художник критикує суспільство, звісно, викликаючи певне невдоволення поліції та загалом політиків.
Цікавий нещодавній акт вандалізму щодо останньої роботи митця стосовно виходу Британії з ЄС. «Невідомі» повністю зафарбували знамените графіті. За день до цього біля однієї з головних міських пам’яток з’явилося чотирьох’ярусне будівельне риштування. На ранок графіті вже не було. Здогадки стосовно їх знищення висвітлені в коментарях накшталт: “Таке могло статися лише в Дуврі: графіті зафарбували тому, що таким чином Бенксі висловився за збереження Великобританії в ЄС”. Також загальна думка неодноразово повторюється у багатьох користувачів Facebook: «Це культурний вандалізм вищого рівня».
Вислів «культурний вандалізм» можна застосувати і до несподіваного звільнення Ройтбурда з посади директора. На скликання сесії, де будо прийнято рішення, художника взагалі не було запрошено. А питання щодо звільнення порушено несподівано навіть для самих депутатів, про що говорить голова депутатської фракції “Батьківщина” в Одеській облраді Олег Радковський: «Я ледве встиг добратися, щоб взяти участь у роботі сесії. Питання про директора музею Ройтбурда на порядку денному не було».
Зважаючи на те, що для петиції президенту треба зібрати не менше 25 000 голосів, мітингувальники перш за все цією акцією протесту вирішили завити про проблему всьому суспільству, залучивши до масового протесту, крім «живих», ще й онлайн-однодумців по всій країні. Насамперед завдяки приверненню уваги ЗМІ, зокрема, на мітинг були запрошені «Думская», ТСН, Укрінформ тощо.
Крім одеситів, на мітингу були присутні мер Львова та екс-президент Грузії, які на сцені мали можливість теж висловити свою думку. За словами присутніх членів ради, які проголосували проти звільнення, наразі відомо, що між депутатами ведеться збір голосів задля скасування винесеного рішення. Більшість з них уже зібрана.
До речі, крім спікера, гостей та депутатів, на мітингу був присутній і сам Олександр Ройтбурд. «Це стихійний “культурний майдан”! Це не про Ройтбурда, не про одеський музей, це про те, у якому суспільстві ми хочемо жити. Чи хочемо жити в “совку”? Чи прагнемо до європейської цивілізації? Чи хочемо, щоб нами керували корумповані депутати? Чи хочемо вирішувати свою долю самі?!» – такими словами звернувся до всіх присутніх художник.
Відомо, що депутати обласної ради, зокрема, члени Опоблоку не відзначилися прихильністю до нового керівника ще з перших днів роботи. Ройтбурд прокоментував характер такого ставлення: «Ці люди не сприймають того, що вище їх персональних горизонтів. Їх дратує те, що виходить за межі розуміння про те, яким має бути життя провінційного міста, якою має бути провінційна культура. Я хочу, щоб культура Одеси перестала бути провінційною”.
Хоч Ройтбурд і переміг у конкурсі на посаду директора Одеського художнього музею в кінці 2017 року, його кандидатуру було відхилено, і тільки після втручання губернатора області Максима Степанова художник обійняв законно посаду.
Відомо, що депутати всіляко затягували процес призначення художника на посаду директора, апелюючи скандальною темою щодо написаних художником картин. Пліткували стосовно картин, написаних ще в 90-х. Щодо їх виконання нібито екскрементами через своєрідний аромат. Чутки були неодноразово спростовані, оскільки таке явище непоодиноке у період написання картин, а саме: винуватець – поганий клей. Помилка була визнана. Сам Олександр додав на рахунок некоректних звинувачень такі слова: «Проти мене розгорнули брудну кампанію наклепу, цькування, брехні». Художник пояснює це різними політичними поглядами.
З цим погоджується на своїй сторінці в Facebook журналістка Зоя Казанжи: «Олександр Ройтбурд викликає страшенне роздратування у традиційних політичних та культурних одеських еліт. Він мав би бути одним із них. Олександрові Ройтбурду ці «еліти» ніколи не пробачать ні Євромайдану, ні гострих патріотичних постів, ні орієнтації на європейські цінності і, звичайно, ж його провокативного мистецтва та ігнорування канонів усе тієї ж «южнорусской художественной школы», не кажучи вже про запис у Вікіпедії, що він «найдорожчий сучасний художник України»”.
У цілому депутатів у подальшому не влаштувала виконана робота керівника Ройтбурда. Невдоволення на сесійному скликанні висловив Віталій Саутьонков відкрито: «Перше, про що він говорив, це про електронну інвентаризацію запасників. Де вона за рік? Скільки там картин? Ніхто не знає”. Їх відразу відкинула Світлана Шаталова – заступник голови Одеської облради, яка подала відкриту інформацію про те, що за рік роботи музею під час інвентаризації поставлені на облік 49 картин, і їхня ціна складає близько 6 мільйонів гривень, таким чином спростувавши закиди щодо закритості відомостей фінансової частини.
За такий нетривалий та бурхливий період керування Ройтбурда Одеським художнім музеєм відбулися значні зміни в житті останнього. Наприклад, було відремонтовано й відкрито зали, де ще рік тому протікав дах прямісінько на цінні картини; оновлено іконний зал; колекція картин була поповнена десятками нових робіт, музей виграв ґрант на 313 тисяч гривень від Українського культурного фонду. Не є несподіванкою, що за таких умов зріс продаж білетів та загалом відвідуваність музею. Порівняно з 2016 роком у 2018 касовий збір виріс більше ніж удвічі, а благодійні внески взагалі збільшилися в десятки разів. Говорячи про останні, слід відмітити, що за нової стратегії були створені меценатські програми, такі як: «Подаруй картині раму», «Подаруй картині музейне скло», благодійний фонд «Друзі музею» та меценатський клуб «Маразлі».
Не дивно, що наразі на просторах Facebook багато хто висловлює невдоволення рішенням щодо звільнення Ройтбуда. Ось, наприклад, як на це відреагував міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський: «Музей при Ройтбурді став постійним місцем громадського діалогу про мистецтво, ожив, став подією. Я б, на Вашому місці, не розкидався талантами і професіоналами, а всіма силами беріг їх, залучав до життя Вашого прекрасного міста і створював їм умови для творчості».
А так підтримав митця художник Олексій Коциєвський: «Саша реально зробив подвиг. Зробив неможливе. Використав весь свій потенціал, розум, знання, репутацію, зв’язки і знайомства для того, щоб відродити музей. До нього ніхто навіть не робив такої спроби. Але як тільки з’явився і почав розвиватися свіжий паросток, його вирішено було закатати в асфальт – як, власне, і все місто».
Відомо, що Олександр Ройтбурд не збирається здаватися без бою. Готовий іти на радикальні вчинки: судитися з Одеською облрадою. Як повідомляє художник на своїй сторінці в Facebook, його інтереси буде представляти Степанов Ігор Володимирович. Олександр зазначив, що адвокат уже добре відзначився в протиборстві з Опоблоком, показавши як працює закон в Україні, а тому те саме має намір повторити й у суді. У цьому впевнений також поет і публіцист Борис Херсонський, який повідомляє, що за такої підтримки молоді та старшого покоління Карфаген має бути зруйнований.
Катерина Кравець