Як здобути самостійність, безкоштовно провчитися не у своєму університеті та завести нових друзів — просто й пізнавально. У лютому 2019 року Голови Студентського самоврядування Українського Католицького університету (Львів) та Острозької Академії (Острог) запустили програму національних обмінів «Плацкарт».
«Одного разу мені та голові Студентського самоврядування УКУ прийшла одночасно ідея створити програму, через яку студенти зможуть обмінюватись університетом хоча б на тиждень. Отже, ми запустили такий собі пілотний варіант програми, а пізніше зрозуміли, що така система працює і вирішили запропонувати її іншим університетам, щоб вийти на національний рівень», — говорить заступник голови Студентського самоврядування О А Естер Мартер’ян.
Як відбувається процес національних обмінів? Щотижня по три наших студенти відправляються до нового університету України, що бере участь у програмі та приймає до себе трьох інших студентів з боку відправника.
Обмін дає студентам змогу зрівняти підхід до учбового процесу в різних закладах, поділитися досвідом, завести нових друзів, прогулятися незнайомим містом, краще зрозуміти роботу студентського самоврядування, опинитися в закладі, де вони хотіли, але чомусь не могли вчитися.
«Для майбутнього журналіста важливо постійно отримувати новий досвід, вирішувати що та про кого розповідати, а також варто вчитися налагоджувати зв’язки з різними людьми. Тому я вважаю, що програма «Плацкарта» корисна для студентів-журналістів. Оскільки сьогодні студенти мають можливість виносити пропозиції щодо організації навчального процесу, то такі поїздки також можуть бути корисними, якщо студент бачить в інших вищих закладах досвід, який варто запозичити», – вважає декан факультету журналістики Олена Іванова.
Ось що розповіла нам Дарія Мусагулієва, студентка 4 курсу факультету журналістики: «Я їздила по обміну на 3 курсі, у березні. Мене зацікавила концепція проекту, адже полюбляю спілкуватися з розумними й активними людьми. Я сподівалася потрапити в ЛНУ або КНУ, але опинилася в Запоріжжі – у ЗНУ. В ньому я, наприклад, несподівано дізналася, що мої майбутні колеги діляться на групи, які вивчають інтернет-, теле- та радіожурналістику. Вважаю, що, вивчаючи усе разом, ми охоплюємо усі три сфери, тому не є недоліком відсутність у нас такого розділу. Змогла зрозуміти, що в нашому університеті гарна, у цілому збалансована система, хоча принципом виборності можна було б виключити кілька непотрібних предметів. Із задоволенням б іще раз поїхала, у який-небудь київський або львівський університет, може, і в харківський, але вже на останньому курсі, гряде диплом».
Анастасія Паламаренко, другокурсниця факультету біології, розповідає: «Було все одно, у який заклад потраплю, лише хотіла подивитися на інші університети, побачити, як там викладають, як вирує місцеве студентське життя. Мені довелося побувати, зрештою, у КПУ. Там класно працює студрада, багато кімнат відпочинку для навчання, шикарна бібліотека, гарні лабораторії, багато цікавих заходів для студентів. Хотілося б, щоб хоча б якусь частину ми перейняли та почали щось робити на нашому факультеті. Але не сподобалося, що викладачі не знали про програму й не розуміли, що я роблю в них на парах».
Як повідомила голова студради журфаку Валерія Андрійчук, від початку проекту в лютому за чотири місяці було проведено 11 тижнів обміну та залучено приблизно 180 студентів. В обмінах беруть участь 11 університетів України.
Запити обробляються та приймаються щомісяця, а відбір простий: ті, хто бажають взяти участь, заповнюють анкети, де вказують і куди бажають поїхати. Представники студентського самоврядування дивляться на залікову книжку студента — якщо в ній високі бали, член самоврядування зв’язується з університетом.
Як розказує Катерина Скоренцева, студентка 2 курсу факультету фізики, математики й IT, яка ще тільки має провести тиждень в обраному закладі, КНУ імені Тараса Шевченка, взяти участь їй захотілося через те, що мала намір побачитися з вже знайомими абітурієнтами київських університетів і обмінятися з ними досвідом наукової праці. КНУ Катерина обрала через те, що тільки там є її спеціальність — астрономія, але запевняє, що університет приваблює не лише з академічного боку, а й через цікавих учнів та активну студентську тусовку.
У трійці лідерів за обміном навчальними закладами тримаються факультет журналістики, геолого-географічний та філологічний факультети.
Після подорожі учасники заповнюють гугл-форму, де розповідають, що їм сподобалось, а що не сподобалось, які враження вони отримали.
Саме про навчальий процес у цілому та освіту, зокрема, багато думала Ольга Вольпіна, четверокурсниця філологічного факультету: «Мені хотілося у Львівський національний університет імені Івана Франка. Хотіла – потрапила. Саме там отримує освіту моя улюблена письменниця Юлія Сливка! Зрозуміла, що буває зовсім інший підхід до викладання, отримала нові реальні знання з літературознавства, на відвіданих парах змогла порівняти, як, наприклад, викладають українську в різних університетах. Бібліотека там дуже гарна, багато матеріалу для опрацювання.
Фінансується такий амбіціозний проект, лише за студентської ініціативи. Білети до університетів, що обрали учасники, усім оплачує сам заклад за винятком ОНУ імені І.І Мечникова. Живуть студенти теж у безкоштовних гуртожитках, тож витрачають особисті гроші лише на їжу та, якщо бажають, на екскурсії, відвідування клубів, різні фестивалі та семінари.
Тож не зволікайте, заповнюйте анкету на участь у програмі, пізнавайте нове, отримайте незвичайний досвід. І, якщо дійсно бажаєте цього, не вагайтесь. Ви здатні зробити значно більше, ніж здається.
Наталія Зеленюк
Фото: Дар’я Мусагулієва