В один момент життя українців перевернулося, а разом із цим змінилося їх мислення. Багато людей відчуває дисонанс від перегляду своїх улюблених фільмів, серіалів та шоу, бо більшість із них російського походження або перекладені російською мовою. Ця проблема торкнулася й шанувальників аніме. Наша редакція поспілкувалася з представниками української озвучки — Сергієм та Яною (імена героїв були змінені для зберігання їх анонімності).Вони займаються озвученням з 2012 року (у цьому році виповнюється 10 років). За ці роки їх голоси озвучили такі популярні аніме, як «Паразит», «Віолета Еверґарден», «Психопаспорт» та багато інших.
— Для початку, розкажіть трохи про себе.
— Ми дует озвучувачів, у реальному житті чоловік і дружина. Маслінка (Яна), окрім того, що перекладає й озвучує аніме, також займається репетиторством — навчає школярів англійської та хімії, а Ґвен (Сергій) — хімік-аналітик у дослідній лабораторії (Обоє закінчили хіміко-технологічний факультет НТУУ КПІ імені І.Сікорського, де й познайомилися). Окрім аніме, Маслінка захоплюється психологією, японською культурою, а Ґвен — астрономією та науковою фантастикою. Любимо посидіти вечорами з друзями за чаєм і пограти з ними в якісь ігри на зразок Аліаса.
— Як правильно називати тих, хто займається озвучкой (дубляжем) аніме?
— Узагалі прийнято говорити «дабери», «фандабери», хоча по факту, всі займаються не дубляжем, а закадровим озвученням. Також ще називають «озвучувачі».
— Чи є нормативно-правові акти, що регулюють сферу озвучення аніме? До якої організації можна звернутися в разі необхідності?
— Коли робиться все по закону, то купується ліцензія на переклад та озвучення конкретного твору. Для цього юридична особа у вигляді прокатника або телеканалу тощо має звернутися до правовласника. Зараз в Україні офіційно аніме представлене не дуже широко. Це окремі онлайн-кінотеатри, що викупили права на деякі повнометражні аніме, а також Netflix, який надає тільки субтитрований переклад майже на все те, що він випускає; але це крапля в морі, і воно не може задовольнити потреби любителів аніме, тим паче, що озвучення в нас куди популярніше, ніж субтитри.
Щодо діяльності фандаберів, то це, звісно, піратство. А виникло воно, тому що люди, які люблять японську анімацію, бажають надавати українцям контент українською. Фандаб, перш за все, слід розглядати як фанатське озвучення.
— Російську озвучку, зазвичай, викладають у вільному доступі на різних сайтах, аби не було необхідності завантажувати серії. Наскільки я зрозуміла, ви працюєте тільки через торрент та фекс? Чому так? Можливо, якщо би ви спростили спосіб перегляду аніме, то і відвідувачів стало би більше?
— Російська озвучка має таке поширення, тому що там цим займається дуже багато людей, розроблено чимало сайтів, причому деякі з них добре монетизуються. Завдяки цьому, навіть попри те, що це неофіційна діяльність, вони мають змогу отримувати онлайн-хостинг. Наших же сил вистачає лише на озвучення і якесь мінімальне поширення. А далі наше озвучення підхоплюють деякі популярні сайти й викладають у себе, але ми вже це не відслідковуємо.
Згодні, що відвідувачів стало би більше, але це вимагає розробки сайту та інфраструктури для підтримки цього процесу, а це або великі кошти, або доведеться багато чого вчити з програмування, щоб усе реалізувати, і то з сумнівним результатом. До того ж, нас лише двоє, і ми фокусуємося на озвученні.
— Розвиток галузі сьогодні. Скільки студій є наразі? Який попит?
— Наразі існує трохи більше десятка студій з озвучення, активних з них чотири-п’ять. Попит, звісно, є, тому що аніме — це як сформована субкультура, однак, на жаль, українською попит значно менший, ніж російською. Навіть попри початок повномасштабної агресії від Російської федерації, значного перелому в ситуації не відбулося. Так, прийшло дуже багато нових глядачів, чимало людей хоче спробувати озвучувати і перекладати, але це все ж таки не та кількість — для карколомної зміни ситуації мало бути вдесятеро більше глядачів, ніж є зараз. Зараз відбувається третя хвиля приходу нових глядачів та перекладачів та озвучувачів. Перша хвиля — це зародження українського фандабу, друга хвиля — 2014 рік, пояснень, думаємо, не треба.
— Які проблеми постають у ході роботи та розвитку української озвучки? Шляхи їх вирішення
— Не можемо розписуватися за всіх, але щодо нас — то дуже не вистачає хороших перекладачів. Їх завжди дефіцит, бо майже всі хочуть саме озвучувати. Але для того, щоб було озвучення, перш за все потрібен хороший переклад.
— Кого знаєте з озвучників аніме старого часу? 2000 +-
— Знаємо декілька людей з поточного складу FanVoxUA, хороші друзі зі Smile2You, знайомі з Regnant’ом, Chewey, а також MadGuy’єм, Arch Enemy, Nillix з AniUA.
— Яке перше аніме озвучували/дублювали українською?
— Точно не пам’ятаємо, але, здається, одним з перших проєктів було аніме «Книга друзів Нацуме» (1 сезон).
— Наскільки вільно перекладачі дозволяють працювати з оригінальним текстом?
— Тут по ситуації. Буває, що ми міняємо фрази, залишаючи основний зміст. Залежить від того, наскільки вправний перекладач і як добре він попрацював із текстом. Якщо переклад хороший, то можна зачитувати все по тексту без змін. Частіше за все, перекладачі не мають нічого проти, але буває за попередньою домовленістю даємо перекладачу на попередній перегляд озвучену серію перед публікацією. Надалі отримуємо правки на озвучення, або перекладач виправляє свій текст.
— Наскільки важко підібрати відповідності японській в українській мові?
— Дослівно перекладати нічого не треба, бо буде не дуже добре. Узагалі, залежить від досвіду перекладача. Так, наприклад, хонорифік «чян» можна опускати, а можна, враховуючи те, що він вказує на пестливу форму, додавати відповідні суфікси до імен (Віолета-чян = Віолеточка або Віолетонька). Інколи буває складно передати кейґо — стиль ввічливої шанобливої мови в певних ситуаціях. Або ж коли говорять на певному діалекті. Ще окрема історія з грою слів японською, яку англійці або передають по-своєму, або ж пишуть пояснення. І важливо, особливо в комедіях, уміти її локалізувати — так, щоб глядачу теж було зрозуміло й не вибивалося із сенсу.
— Яке аніме було найскладнішим для перекладу?
— Якщо саме для перекладу, то Маслінці було важко перекладати перший сезон аніме «Легенда про героїв галактики», бо на той час вона ще не стикалася з термінологією боїв у космосі, і це було їй в новинку. Але згодом, коли вона переклала кілька аніме-серіалів на космічну тематику, їй стало набагато легше перекладати продовження цього тайтлу. Ще доволі складним був «Вавилон», велика частина якого була суцільною політикою, що теж було нелегко. Також непросто було перекладати комедію «Приховані речі», оскільки комедія була нехарактерним для нас жанром, і доводилося локалізувати купу жартиків.
Якщо ж говорити про озвучення, то найскладнішим був і є цикл «Історії монстрів» — там купа тексту й потрібно дуже ретельно розставляти смислові акценти і витримувати ритм діалогів.
— Що переважає у виборі нового проекту: новизна, популярність чи власні переваги команди?
— Дивлячись що. Якщо це якась новинка, зважаємо на популярність чи потенційну популярність. Але й враховуємо власні уподобання. Якщо це щось з аніме минулих років, то здебільшого це наші власні уподобання.
— Чи не думали припинити займатися озвучкою аніме або озвучкою в цілому?
— У Ґвена неодноразово були такі думки, бо зараз і так вистачає людей, які цим займаються, плюс є інші захоплення, але поки що тримається. Бо Ґвену більш цікаво займатися технічною частиною (робота з технікою, програмами тощо).
Маслінка жодного разу не збиралася кидати, бо це хобі, яке приносить їй велике задоволення — як переклад, так і власне, озвучення.
— Як долучитися до справи? Хто може озвучувати?
— Зважаючи на те, чим людина хоче займатися. Якщо перекладом — з технічної точки зору, потрібен лише комп’ютер. Але потрібно мати також хороші знання англійської мови (або японської, що взагалі було б чудово) і добре володіти українською. Звісно, можна просто взяти й самому щось перекладати, але краще буде звернутися до тих, хто цим займається, і розпитати про деталі. Укрфандаб-спільнота підготувала сайт з навчальними матеріалами для новачків, а також ваш переклад можуть протестувати й дати певні поради щодо покращення.
Озвучувати, по ідеї, може кожен. Головне — не мати дефектів мови, а також доведеться витратитися на якесь базове обладнання, щоб мати нормальний звук, а це сума в районі чотирьох-п’яти тисяч гривень. Допомогти проєкту можна, розповідаючи про нас друзям, у соцмережах, тому що популяризації завжди бракує.
Післямова від автора
Питання української мови в Україні у сфері культури, кінопродукції зокрема, стоїть вже давно, тому її популяризація є одним з найважливіших завдань держави. Але наразі ми не маємо механізмів, що регулювали б процеси озвучення та дубляжу аніме, через це мережею інтернет поширюється контент неофіційного виробництва, про який навіть не знають багато українців. Оскільки пропозиції мало, українські фанати прямують до російських аніме-платформ. Змінити таке становище — наша головна мета.
Допомогти можна не лише інформаційно розповсюджуючи контент серед знайомих, а й порушувати це питання на державному рівні. Після перегляду контенту треба писати коментарі про очікування української озвучки на офіційних стримінгових платформах, створювати петиції на розгляд Міністерству культури та інформаційної політики України, використовувати усі можливості аби державні установи опікувалися цим питанням, адже загальновідомо: якщо створити попит, з’явиться й пропозиція.
Вероніка Бідна
Редакція «Im’Pulse»