Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Самоізоляція — стресовий фактор

Карантин негативно впливає на психологічну свідомість людей. Більшість осіб у період вимушеної самоізоляції відчувають цілий комплекс психологічних проблем, починаючи від поганого настрою до симптомів серйозних захворювань, таких, як депресія. Поспілкувавшись з психологом Анастасією Циханевіч, ми спробували розібратися в цій проблемі та зрозуміти, як з цим впоратися.

Як пандемія впливає на наше життя?


У нас кардинально змінюються умови життя, змінюються звички, а також ми опиняємось в обмеженому просторі. Навколо нас на даний час менше різноманітності, ми знаходимось в однаковому середовищі постійно. Багато часу проводимо з одними і тими ж людьми. У нашому звичному житті ми зазвичай бачимо багато нового, спілкуємось з різними людьми. Але тоді, коли ми опиняємось у карантині, ми вимушені сидіти вдома. Кількість цих зовнішніх подразників, потрібних нам, зменшується, ми від цього починаємо почувати себе погано. Як наслідок, з’являється емоційна нестабільність, підвищена дратівливість, порушення сну та втома. Потрібно розуміти, що вільний час в умовах ізоляції — дратівливий фактор. Зазвичай ми шукаємо вільний час, але зараз, в цих умовах, час працює проти нас.


Чому паніка переважає над здоровим глуздом?


По-перше, нам страшно, ми боїмося заразитися коронавірусом, а також переживаємо за своїх близьких. Ми не знаємо, коли це все закінчиться. Тому виникає розгубленість та тривога. Також ми намагаємося дотримуватися соціальної дистанції, а ми все ж таки є соціальними істотами. Кожен жив своїм життям, а тут нам кажуть: «Потрібно сидіти вдома, постійно мити руки, виходити з дому тільки у масці та з антисептиком». З кожним днем МОЗ подає все більше інформації про людей, які захворіли та які померли від COVID-19. Самим страшним фактором є перекручена інформація, яка дуже впливає на розум людей. Звісно, людей це приводить до страху та паніки, навіть самих сильних духом. Я вважаю, що у цій ситуації, яка є зараз, потрібно зберігати спокій. Нам потрібно усвідомити, що для багатьох ці обставини були потрібні, аби переосмислити своє життя та зайнятися ним, своєю сім’єю, а не іншими людьми. Людина начебто розумна тварина, але, на жаль, більш переважають тваринні інстинкти, ніж робота розуму. До речі, звідси багато насильства.


Так, домашнє насильство почастішало у зв’язку з пандемією. Невже це тільки через інстинкти?


Не тільки, звичайно. Це і колишні кривди, недомовленості, злість. Я вірю в те, якщо б люди могли позбутися від цього негативу, були вдячні всьому, що вони мають на даний момент, навіть, якщо це складності. А також зайнялися улюбленими справами та все було б краще. От уяви, як було б круто, якщо після клацання пальців, кожна людина була чиста від минулого, але з любов’ю в серці. Ось у нього немає минулого, є тільки зараз, якась ніжність всередині та люди поруч. Я думаю, було б все по-іншому. Багатьом не вистачає духовності й прийняття своїх близьких, свого вибору, і взагалі себе. Багато хто не приймає себе, не знають своїх справжніх бажань і не розуміють свого призначення, тому і зляться. Вони розуміють, що і до цього життя було не солодким; ходили на нецікаву роботу, не могли зберегти гармонію в родині, тому збігали з дому, або на роботу, або ж на посиденьки з друзями. А є люди, які прекрасно себе почувають і в даний час, вони залишилися з роботою, у прекрасних стосунках з близькими і діляться своїм позитивом у соціальних мережах. Я таких називаю «просвітлені», коли гармонія в душі розділяється й на оточення.


Як впоратися зі стресом під час карантину?


Потрібно завжди планувати весь день завчасно, вирішувати, що ви будете робити вранці, в обід та ввечері. Прокидайтесь раніше та робить фізичні вправи. Займайтеся творчістю та пробуйте щось нове, наприклад, малювання, якщо ви не робили цього раніше. Наводьте порядок в речах і у своїх справах. Також телефонуйте своїм друзям та рідним кожен день. Будьте терплячі до своїх близьких, бо ми розуміємо, що нам погано, але не можемо зрозуміти, з якої причини та проектуємо все це на людину, яка опинилася поряд. Щоб зберегти свої нервові клітини, рекомендую мінімізувати соціальні мережі. Все, що вам потрібно, дізнавайтеся лише через перевірені джерела інформації. Не дивитесь телевізор, щоб не стресувати себе. А також слідкуйте за своїм власним станом здоров’я.

Валерія Крайник

Фото з архіву психолога

Поділитися:
Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on pinterest
Pinterest

Логотипи студентських редакцій:

Соціальні мережі
Інші публікації

Знайомство з факультетом журналістики, реклами та видавничої справи в онлайн-форматі

Є така весняна традиція на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи – запрошувати на зустріч абітурієнтів. От і цього разу 27 березня 2021 року відбувся День відкритих дверей, щоправда, в онлайн-форматі на платформі Zoom. У зустрічі взяли участь декан факультету Олена Андріївна Іванова, заступник декана з навчальної роботи Інна Валеріївна Лакомська, старші викладачі Сергій Володимирович Азєєв та Аліна Олегівна Червінчук.

Факультет журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова оголошує про проведення конкурсу студентських журналістських робіт на тему «Права людини в медіа: від розуміння до змін»

До участі у конкурсі запрошуються студенти І, ІІ, ІІІ та ІV курсів факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І.І. Мечникова, які створюють власний

Студентські газети – результат колективної роботи майбутніх журналістів

На факультеті журналістики, реклами та видавничої справи викладають дисципліну, що направлена на відточення студентами практичних навичок володіння словом, – журналістську майстерність. На цих заняттях студенти

Осінь по-карпатськи

Карпати – багата культурна історія, збирання ягід та грибів, катання на лижах і сноуборді, риболовля, купання в гірських річках і просто естетична насолода краєвидами. Ми