За останні роки медіаландшафт дуже змінився завдяки технологічному прогресу та зростанню доступу до інтернет-ресурсів, тож однією з головних тенденцій стала цифровізація. Раніше телебачення та радіо підтримували переважно аналогові формати, але зараз цифрові технології — загальновідомі й все більше використовуються ЗМІ. Це дозволяє телекомпаніям і радіостанціям ефективніше передавати та створювати контент, а глядачам та слухачам — отримувати доступ до більшої кількості каналів та програм...Якими ж тоді навичками має володіти сучасний працівник радіо й телебачення? Та які тенденції сьогодення сприятимуть розвитку цих фахових галузей? До Дня працівників радіо, телебачення та зв’язку пресслужба факультету поспілкувалася з Сергієм Азєєвим, старшим викладачем кафедри нових медіа та медіадизайну, щоб дізнатися про його професійний досвід та з’ясувати окреслені питання.
Тонкощі роботи на телебаченні
Уже не вперше телебачення, особливо регіональне, переживає дуже складні економічні часи. Через недостатнє фінансування на окремих каналах не повністю вкомплектований штат працівників. Тому коли я працював на телебаченні, то які б посади не обіймав — технічного чи програмного директора — завжди виконував у разів п’ять більше роботи, аніж мав. До того ж на телебаченні прослідковується така тенденція, що абсолютно всі спеціалісти мають широку професійну обізнаність: вони одночасно вміють і фільмувати, і монтувати, і налаштовувати певний інструментарій для роботи. Іншими словами, це те, що ми наразі називаємо універсальною журналістикою. Проте за часів моєї роботи на телебачення цього поняття не існувало, адже воно з’явилося тільки з втіленням крос-медійних технологій. Тож з виникненням великої кількості технічних можливостей, варто бути готовим до відповідальності за різні аспекти процесу створення телепередачі. За часів свого професійного досвіду я здійснював роботу з камерами, налаштовував освітлення, робив звукозапис, монтаж відео та багато іншого.
Одним з основних аспектів моєї роботи було фільмування. Я вмів керувати різними типами камер, налаштовувати їхні параметри, такі як експозиція та баланс білого, та вибирати оптимальні ракурси для фільмування. Також я розумів, як використовувати різні типи об’єктивів для досягнення бажаного ефекту. Наприклад, у межах дисципліни «Технічні засоби медіавиробництва», яку я викладаю на першому курсі, завжди наголошую на існуванні у фото та відеокамері трьох, так званих, китів: витримки, діафрагми й чутливості. Ці три складники стануть у нагоді при створенні якісного фото й відеоматеріалу, тож вміння їх налаштовувати було вкрай необхідним і для мене під час роботи.
Дуже важливим аспектом роботи на телебаченні було редагування відео. Я працював з професійними програмами для відеомонтажу, які допомагали мені вирізати непотрібні кадри, мікшувати відео з іншими елементами, додавати ефекти та підготовлювати відеоматеріали до показу на екрані. Одним з додатків для відеомонтажу є Adobe Premiere, з яким наразі працюють наші студенти також.
Крім того, я також здійснював роботу з картинкою, зокрема обробляв фотографії для використання в телепередачах. Це включало редагування фотографій, вирізання, зміну кольорів та додавання графічних ефектів.
Не менш важливим аспектом моєї роботи була робота зі звуком. Я вмів записувати звук, редагувати його, додавати музику та регулювати гучність. Розуміння аудіальних аспектів та використання відповідного програмного забезпечення допомагали досягати хорошої якості звуку.
Також неодноразово доводилося налаштовувати техніку, комплектувати її, займатися закупками, поєднувати цю техніку з іншими її запчастинами, а інколи й ремонтувати самотужки.
Телевізійники, зокрема регіонального рівня, мають ненормований робочий день. Для людей цієї професії немає такого поняття на кшталт: «Сьогодні неділя, тож я не піду на роботу», — бо у будь-який момент може надійти телефонний дзвінок з нагоди, наприклад, щось терміново зафільмувати. Адже журналісти не завжди шукають інфоприводи — іноді вони знаходять їх самі.
Технічні можливості радіопередач сьогодні
Моєю улюбленою рубрикою на телеканалах, де я працював, була музична пауза. Мені до вподоби шукати певні композиції, що відповідають настрою окремих ефірів. Але знання основ акустичних принципів, налаштування обладнання й вміння працювати з аудіоредакторами, такими як Adobe Audition або Pro Tools, для змішування треків, чистки аудіо, додавання ефектів та регулювання гучності — більше стали у нагоді під час того, як я працював над записом радіопрограм.
На радіо основним принципом роботи є створення якісного звукового контенту для передач і програм. Редагування звуку на радіо відіграє важливу роль у підготовці та показі різних аудіоматеріалів.
Під час підготовки радіопрограми важливо мати високоякісний початковий звуковий матеріал. Пам’ятаю, скільки роботи доводилося робити, аби аудіофайли стали чистими, без шуму чи перешкод. Задля виявлення й виправлення будь-яких проблем зі звуком раджу попередньо прослуховувати аудіодобірки.
А от під час редагування звуку на радіо слід усувати непотрібні ділянки, помилки або невдалі фрази, щоб матеріал звучав зрозуміло та злагоджено. Використання професійних аудіоредакторів, таких як Adobe Audition або Pro Tools, може значно спростити цей процес.
Важливо також стежити за рівнем гучності звукових кліпів, щоб вони впевнено вписувалися у загальний звуковий подкаст або передачу. Використання компресорів та лімітерів може допомогти у єднанні різних аудіоелементів і забезпеченні їх однорідного звучання.
Редагування звуку дозволяє додавати аудіоелементи, такі як промови, музика, звукові ефекти, попередньо записані інтерв’ю та багато іншого. Креативне використання цих елементів може покращити якість і настрій передачі.
Хочу зазначити, що наші студенти теж мали змогу отримати досвід подібної роботи в межах дисципліни «Технічні засоби медіавиробництва». Тоді у групах по 3-4 людини студенти-журналісти готували макет власного радіо й презентували запис однієї з його програм.
Варто наголосити, що до початку повномасштабного вторгнення в університеті функціонувало студентське радіо «RadioRubka», проте цей проєкт краще позиціонувати, як модель звичайного радіо, бо наявність лише музичних композицій — замало для повноцінної програми.
Як надалі можуть розвиватися крос-медійні технології?
Ми всі зараз бачимо зрощення у світі медіаканалів, поєднання їх у щось одне, у великі медіакорпорації. Чому ж так відбувається? Тому що це формування крос-медійних технологій, окремих каналів для відтворення інформації. Наразі звичайне телебачення трансформується в окремі телевізійні сигнали, які транслюються різними каналами: кабельним телебаченням, інтернет-провайдерами тощо. На мою думку, це призведе до виникнення більшої кількості онлайн-кінозалів, на зразок, світових на кшталт Netflix, бо це, зрештою, сайт самої телекомпанії.
Тобто це те, що набагато ширше, ніж просто телевізійна трансляція. І ми можемо бачити, що деякі телеканали, деякі медіакомпанії сьогодні мають можливість радіотрансляції. Але це вже залежить від кількості грошей від власника компанії. Сьогодні подібні канали, думаю, існують автономно. Прикладом є, знову ж таки, телемарафон «Єдині новини».
Ще одним чинником у розвитку телебачення, який, впевнений, здійсниться вже дуже скоро, відмова від «піратських» відеопродуктів.
По-перше, «піратське» використання відео є незаконним і порушує авторські права власників контенту. Це означає, що використання таких відео може призвести до серйозних правових наслідків для осіб, бо які запускають, поширюють і дивляться цей контент.
По-друге, ті ж самі журналісти через «піратство» зазнають фінансових втрат. Наслідком може стати скорочення бюджетів на створення нового контенту, що впливає на якість та розмаїтість доступних програм і фільмів.
Раніше я дуже багато говорив про технічні налаштування телевізійних продуктів. І от контент, який поширюється піратами, часто записується в низькій якості або має низьку роздільну здатність. Легальна дистрибуція дозволяє забезпечити високу якість і оптимальний досвід для глядачів.
Підсумовуючи, хочу нагадати нашим студентам, що вміння людини аналізувати — перевершує всі технічні здібності того ж самого штучного інтелекту. Тому ніколи не треба вмикати кнопки з вимкненою душею, адже робота на телебаченні й радіо — мистецтво, яке вимагає практики та експериментування, щоб досягти найкращого результату.
Нагадаємо, студенти факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І. І. Мечникова набувають практичних навичок у сфері тележурналістики у межах таких дисциплін: «Технічні засоби медіавиробництва», «Аудіовізуальна журналістика», «Журналістська майстерність» (Ютуб-редакція факультету) тощо.
Єлизавета Шипіцина,
пресслужба факультету