Сміттєзвалище посеред океану

 «Блакитна планета» –  саме цей вислів синонімічно прив’язаний в свідомості людей як ім’я нашої домівки. Чому саме блакитна? Тому, що майже 70% всієї поверхні Землі займають води Світового океану, і лише невелика частина її площі належить суходолу. 80% живих організмів світу існують саме у підводному царстві. Однак люди знають про океан менше, ніж про незбагненний космос.

  Підводний світ – це загадка для сучасних вчених. Велика кількість видів вже відомих глибоководих істот майже не досліджена. Також в процесі вивчення океанських вод вчені відкривають все нові й нові організми. Натомість, вже відомі види риб, тварин та птахів ведуть своє життя на берегах річок, морів та океанів. На жаль, існує єдина велика загроза для їхнього існування – це людина та її діяльність.

   За даними екологічних служб, води Світового океану регулярно забруднюються відходами з заводів та фабрик, хімічними викидами, сміттям тощо. Більше 320 млн. т. заліза, 6,5 млн. т. фосфору й інших шкідливих речовин щороку потрапляють до водного середовища. В свою чергу 200 тис. т. свинцю

 

, 1 млн. т. цинку і 5 тис. т. ртуті атакують екологію океану з атмосфери. 

  Жахливо спостерігати за явищем масштабного засмічення берегових зон. З винайденням пластику екологічна ситуація значно погіршилась. Густонаселені і туристичні міста страждають від великої кількості людей, які не соромляться залишати сліди свого перебування на узбережжі у вигляді розкиданого сміття, яке розкладається десятиріччями.

   Одним з найяскравіших проявів людської неповаги до матінки-природи є цілий острів із сміття у Тихому океані, площа якого майже в три рази більша за площу України. “Велика тихоокеанська сміттєва пляма” (Great Pacific Garbage Patch), “Тихоокеанський сміттєворот” (Pacific Trash Vortex), “Північна тихоокеанська спіраль” (North Pacific Gyre), “Тихоокеанський сміттєвий острів” – всі ці назви належать одному дійсно неймовірному явищу. На сьогодні площа острову складає більше одного мільйона квадратних кілометрів, а маса всіх відходів на ділянці сягає відмітки в 3,5 млн тон. 

  Відкрив це царство пластикових відходів океанолог Чарльз Мур. Він випробовував в океані свою нову яхту і був шокований тим, що побачив, відійшовши від берега досить далеко. Цілий тиждень молодий яхтсмен намагався вибратися зі звалища. Пізніше він писав: не мав гадки, що люди здатні засмітити таку величезну акваторію. Ця картина настільки шокувала чоловіка, що він вирішив присвятити своє життя боротьбі з Тихоокеанською плямою і створив екологічну організацію Algalita Marine Research Foundation (AMRF). Але її доповіді та застереження часто залишалися непоміченими суспільством. 

     Перешкодою для вирішення проблеми стала нейтральність акваторії. Пляму на обличчі планети намагаються просто ігнорувати. На допомогу прийшла сама природа. Ряд штормів прибив до берегів Гаваїв приблизно 70 тон сміття. Загинули птахи, черепахи, риби. Тисячі туристів покидали місця відпочинку. Нарешті на застереження екологів звернули увагу, а їхні заклики були почуті. 

  Важко уявити, якої шкоди завдають плаваючі пляшки, пакети та будь-які інші сліди життєдіяльності людини. Тихоокеанська пляма вважається найбільшим сміттєзвалищем на планеті. Острів фіксовано тримається на одному місці завдяки підводним течіям. Однак «хвіст» зі смітника простягається на 500 морських миль навколо нього. Через це гинуть морські жителі, водорості, руйнується екосистема.

  Зменшення обороту пластикових та поліетиленових  виробів – це єдиний шанс людей зупинити масштабне забруднення довкілля. Можливо, ви врятуєте життя пташки або дельфіна, відмовившись від напою в прозорій пляшці. Можливо, якщо кожен з нас зробить свій вибір на користь екологічно безпечних виробів, ми зможемо подолати цю природну кризу. Люди самі вирішують, на якій планеті жити: на блакитній чи вмираючій.

Волкова Кароліна