Пандемія COVID-19 позначилася на всіх сферах життєдіяльності людини, фізична активність — не виняток. Через карантинні обмеження спортсмени не мали можливості брати участь у змаганнях декілька місяців, тренування перейшли в онлайн-формат. Однак, після відновлення функціонування спортивних заходів, стало зрозуміло, що «ковід» залишив наслідки в проведенні змагань, фінансуванні та моральному настрої атлетів. Розказуємо, як пандемія вплинула на спорт.
Згідно з постановою Міністерства молоді та спорту України, у період локдауну дозволено проведення індивідуальних тренувань лише спортсменам штатних збірних команд з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю. Атлети, які не були в складі національних команд, проводили тренування лише в домашніх умовах, але не всі спортивні дисципліни мали таку можливість. Як нам розповіла представниця збірної команди одеської області зі стрільби з лука Анастасія Єрьоменко, у стрільбі найважливішою є техніка безпеки, та далеко не кожен міг її дотримуватися в себе вдома, тому мали велику перерву в тренуваннях.
Після полегшення епідемічної ситуації у світі почали відновлювати спортивні заходи, проте в незвичному форматі:
«У зал пускають лише спортсменів, які виступають, двох тренерів та суддів. Інші учасники повинні чекати в коридорах. Глядачів нема, трибуни порожні — перший час це було складно, адже в нашому виді спорту ми звикли до підтримки вболівальників, а зараз зовсім тихо», — прокоментувала член національної збірної України з карате Анастасія Степашко.
Каратистка розповіла, що атлети мають здавати ПЦР-тести за 72 години до вильоту на змагання та перед самим виступом. Якщо в учасника підтвердився коронавірус, він має перейти на самоізоляцію. Крім того, усі команди живуть в одному готелі та не можуть його покидати.
Згідно з опитуванням в соціальній мережі Instagram серед спортсменів, у середньому змагання не проводилися півроку. Для того, щоб атлети мали можливість виступати, деякі федерації почали проводити спортивні заходи в режимі «онлайн».
Учасниця національної збірної України з черлідингу Владислава Максимчук розповіла, що чемпіонат світу, який мав відбутися навесні 2021 року, перенесли на осінь. Пізніше, через складну епідемічну ситуацію у світі, було вирішено проводити його онлайн:
«Змагання в режимі “онлайн” є абсолютно об’єктивними. Існує спеціальна програма, до якої підключені судді. Кожна команда має виступити в певний час, нам на телефон надходить повідомлення, що через три хвилини прийде наша черга. За цей період ми знімаємо свій виступ, маємо дві спроби. Відео має завантажитися та з’явитися у суддів, також у встановлені часові межі. Судді мають можливість подивитися ролик лише один раз», — додала Владислава.
Такий формат дуже зручний не лише під час карантину, оскільки іноземні судді можуть оцінювати виступи. Ще не потрібно витрачати час і гроші на оформлення візи, бронювання квитків та проживання.
Фінансування є досить актуальним питанням під час карантину, оскільки проводити тренування заборонено, але приватні клуби та дитячо-юнацькі школи мають «забезпечувати життя залу». Деякі внески залишилися без змін, проте, якщо батьки не мали можливості платити за тренування, які проходили онлайн, спортивні секції намагались піти їм назустріч та дозволяли затримувати платежі, чи робили оплату меншою. Інколи обласне управління молоді та спорту надавало фінансову підтримку.
«Заняття в нас завжди були безкоштовними, але тренувальний процес ускладнився: потрібно було шукати інший зал, і робити внески власними коштами. Під час локдауну тренери отримували мінімальну ставку без надбавок», — прокоментував тренер з фехтування Віталій Мартинюк.
Відповідно до «Звіту з фізичної культури й спорту» Міністерства молоді та спорту України, кількість осіб, які займаються фізкультурно-оздоровчою та спортивною діяльністю становить 14,7% населення країни, однак, кількість дітей-новачків стає меншою та саме пандемія є однією із причин цього явища.
«Це пов’язано з тим, що на «онлайн» тренуваннях батьки мають знаходитись поруч з дитиною, щоб допомогти розібратися з технікою та замінити тренера, бо через екран наставникам складно допомогти своїм дітям», — відмітила Владислава Максимчук.
Кабінет міністрів України затвердив план розвитку фізичної культури й спорту на період до 2028 року. Стратегія передбачає: надання відповідних умов з метою максимальної реалізації здібностей спортсменів. Задля поліпшення спортивної інфраструктури, буде забезпечено доступність до спортивних об’єктів, у тому числі надання комплексам статусу баз для підготовки до світових змагань. Зокрема, реалізація стратегії передбачає три етапи розвитку, перша частина вже затверджена, та почала втілюватися.
Організація тренувального та змагального процесів стала вимагати більше зусиль з боку осіб, які проводять заходи, та відповідальності з боку атлетів, оскільки участь у чемпіонатах тепер більшою мірою залежить від стану їхнього здоров’я. Фінансова підтримка клубів та можливість відвідувати заняття безоплатно можуть зробити величезний внесок не тільки в розвиток професійної спортивної індустрії нашої країни, але й прищепити суспільству бажання проводити своє дозвілля з користю для здоров’я та без великих грошових витрат. Не дивлячись на пандемію і труднощі, які з неї випливають, атлети продовжують розвиватися, виступати на масштабних турнірах і показувати високі результати. Адже саме ці труднощі стають «двигуном» для досягнення нових вершин і роблять людей тільки сильнішими.
Іуліанія Степашко, 3 курс,
Марія Сугай, 1 курс
«Black.White»