В Одесі чимало цікавих, старовинних історичних пам’яток, кожна з яких відрізняється своєю неповторною історією та дивовижною архітектурою, але є й такі місця, котрі своїм колоритом та без зайвого пафосу на протязі багатьох років приковують до себе увагу. Одним з таких місць є, так званий, «блошиний» ринок, або Староконка, який, до речі, вважається найстарішим серед існуючих сьогодні одеських ринків. Був заснований у 1833 році, мав назву «Скотський базар» (торгували переважно свійською худобою), знаходився на околиці Одеси. Зараз розташовується в центрі району Молдаванка. Старокінний базар є в обов’язковому списку, майже кожного туриста, для відвідування.
Одеська барахолка вже давно відома далеко за межами України. Колекціонери зі всього світу приїздять за різноманітними старовинними монетами, посудом та іншими антикварними речами.
Та якщо для туристів це просто цікаве та колоритне місце,то для корінних одеситів це ціле життя, деякі торгують на ньому впродовж 10 – 15 років. Ринок працює по суботах та неділях з 8 до 16 години. Продавці кажуть, що з нетерпінням чекають на вихідні, тому що для них це не просто підробіток та улюблена справа – це можливість спілкування з цікавими людьми, декотрі колекціонери присвятили ціле життя на збирання своєї колекції.
Чого тільки тут немає: рідкісні стародруки, колекційний вініл, годинники та самовари 19-20 століття, незліченні колекції різноманітних монет, нагород та дорогоцінне каміння, антикварний посуд, картини та меблі – це далеко не повний список того, що можна знайти на Старокінці.
Єдине здивування, яке мене спіткало весь час перебування на ринку – це, порівняно з антикварними та раритетними крамницями, низькі ціни на рідкісні старовинні речі. Наприклад, італійський глечик 1930 року коштує 1000 грн, а староцерковна книга 19 століття – всього 500 грн. Самі продавці кажуть, що змушені продавати свій товар задарма через скрутне фінансове положення покупців, мовляв, що ніхто не купить за більше.
Зараз користуються попитом, так звані, секонд хенди, а люди, які торгують антикварними та раритетними речами вимушені чекати на свого покупця довше: «Сьогодні набагато менше шанувальників антикваріату, а грошей в покупців ще менше»,- скаржиться продавець антикварного посуду.
Та все одно цікавість до цих речей та до цього місця не згасає вже на протязі багатьох років ані в туристів, ані в місцевого населення. Старокінний ринок впевнено можна вважати одним з найцікавіших, та що досить важливо – безкоштовним музеєм.
Автор: Мадіна Магомедова